Чоловік займається вишиванням з семи років.

У картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» триває виставка робіт священника Володимира Кузюка. Експозиція має назву «Не ми Богові, а Він нам», повідомляє Галицький кореспондент.

Отець Володимир – священник церкви Різдва Христового, що у Галичі. Займається вишивкою з семи років.

«Вишивати я навчився у 7 років, коли мама дала мені в руки голку та полотно, аби я не бешкетував. Перші стібки були невправними, але я так пишався, що вмів зробити щось незвичне для хлопчика», – пригадує отець Володимир.

Донині у отця Кузюка зберігаються його перші роботи – вишиті накидки на стільці. У восьмому класі хлопець власноруч вишив свою першу сорочку. Далі захоплення Володимира Кузюка переросло у серйозну справу – вишивання фелонів.

До вишивання «духовної зброї» священника підштовхнула дружина Світлана. Але знову не обійшлося без допомоги мами.

На п’ятиріччя священства мати отця Володимира вирішила подарувати синові фелон, вишитий бісером. Жінка замовила вишивані ризи для сина у священника, який також вишивав. Проте у подарунок отець отримав заготовку-«фелон», який потребував пошиття. «Подарунок» завершувала Володимиру Кузюку дружина, яка під час навчання в університеті закінчила курси крою та шиття.

За словами майстра, виготовлення одного фелону триває 1,5 місяці. Працювати доводиться 4-5 годин щоденно, крім неділі та свят. Вишивають зі священником і його дві доньки, пошиттям фелону займається дружина Світлана.

На сьогодні у отця Володимира Кузюка понад 300 вишитих бісером та хрестиком фелонів. Роботи священника є у церквах Америки, Іспанії, Італії, а також українських храмах. 

До слова, фелон (ризи) – це плащ священика, що символізує «духовну зброю». Вважається, що прототипом фелону був дорожній плащ, який, можливо, носили апостоли і Христос. Також цей одяг символізує багряницю, в яку одягли Христа перед хресною дорогою.

Одягання фелону нагадує священникам про радість служіння Богові та праведність, у яку вони мають духовно зодягнутися щоденно.

Фелони бувають різних кольорів – залежно від свята: білі та золотисті одягають на Господні свята, а також у будні; блакитні — на свята в честь Пресвятої Діви Марії; зелені — на П’ятдесятницю чи Вербну неділю; червоно-пурпурові або фіолетові — на Великий піст, заупокійні службах чи у свята мучеників.

До теми: Як прикрашали плащаниці в храмах Прикарпаття у Страсну п’ятницю

Володимир Кузюк з родиною