Сьогодні, 10 січня, у Калуші відбулася зустріч з автором стартапу Bank of Memories Андрієм Меланчиком та калушанами Мар’яною Ковальчук й Владиславом Цюпою.
На рахунку проєкту вже багато досягнень. У Калуській громаді вони запропонували створити цифрові пам’ятники загиблим Героям. Контент для одного із захисників – Юрія Ковальчука вже готовий.
Як це працює? Є фотографія (чи пам’ятна дошка) з QR-кодом, скануючи його потрапляєш у мобільний додаток Bank of Memories, у якому і розміщені відео-історії життя людини. Додавати матеріали в додатку можна й самому, попередньо зареєструвавшись.
У Калуші цим планують зайнятися Владислав Цюпа й Мар’яна Ковальчук, які вже створюють громадську організацію «Спогади України».
Практично це можна буде спробувати найближчим часом, адже планується зробити першу оцифровану пам’ятну дошку калушанину Юрію Ковальчуку у Калуському ліцеї №5, де навчався загиблий. Його сестра Мар’яна особисто розробила сценарій відео, повернувшись з-за кордону після загибелі брата.
Юрій Ковальчук віддав своє життя за Україну 2 жовтня 2022 року біля села Ізюмське Харківської області.
Очільник Калуша переконаний, що такий спосіб збереження пам’яті є ефективним для передачі її майбутнім поколінням.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного