Сьогодні, 10 січня, у Калуші відбулася зустріч з автором стартапу Bank of Memories Андрієм Меланчиком та калушанами Мар’яною Ковальчук й Владиславом Цюпою.
На рахунку проєкту вже багато досягнень. У Калуській громаді вони запропонували створити цифрові пам’ятники загиблим Героям. Контент для одного із захисників – Юрія Ковальчука вже готовий.
Як це працює? Є фотографія (чи пам’ятна дошка) з QR-кодом, скануючи його потрапляєш у мобільний додаток Bank of Memories, у якому і розміщені відео-історії життя людини. Додавати матеріали в додатку можна й самому, попередньо зареєструвавшись.
У Калуші цим планують зайнятися Владислав Цюпа й Мар’яна Ковальчук, які вже створюють громадську організацію «Спогади України».
Практично це можна буде спробувати найближчим часом, адже планується зробити першу оцифровану пам’ятну дошку калушанину Юрію Ковальчуку у Калуському ліцеї №5, де навчався загиблий. Його сестра Мар’яна особисто розробила сценарій відео, повернувшись з-за кордону після загибелі брата.
Юрій Ковальчук віддав своє життя за Україну 2 жовтня 2022 року біля села Ізюмське Харківської області.
Очільник Калуша переконаний, що такий спосіб збереження пам’яті є ефективним для передачі її майбутнім поколінням.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного