У виставковій залі КЗ «Калуський музейно-виставковий центр» 11 липня відкрилася виставка робіт українського художника, фотографа, волонтера, старшого солдата - полеглого бійця Олега Дробоцького (позивний Художник) - «Фарби дихають війною».
Народився художник 29 жовтня 1996 року на Тернопільщині. Закінчив відділення образотворчого мистецтва Кременецького педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно- педагогічної академії імені Тараса Шевченка, Львівську національну академію мистецтв (2019).
Волонтерив та фотографував у зоні бойових дій. Після навчання підписав контракт із ЗСУ, служив стрільцем-санітаром 67 окремої механізованої бригади ДУК. Загинув Олег 6 березня 2023 року біля с. Оріхово-Василівка на Донеччині. Похований 10 березня 2023 року в рідному селі. Йому було 26 років.
Старший солдат 67 ОМБр ДУК Збройних сил України Олег Дробоцький Указом президента України №148/2023 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно).
До Калуша виставка «Фарби дихають війною» потрапила за сприяння заступниці директора обласного музею національно-визвольної боротьби ім. С. Бандери Оксани Романів.
Представлені 18 робіт, це олійний живопис на звичайному полотні
Зараз фахівці КЗ «Калуський музейно-виставковий центр» доопрацювують інформаційний супровід експозиції.
Сюжети творів передають те, що, за задумом автора, відбувається в головах поранених бійців. Експозиція поділена на дві частини. Сірі картини, за словами Уляни Закасовської, художниці-реставраторки, написані в період від 2014 року до початку повномасштабного вторгнення, червоні – уже після початку великої війни.
Особливе місце в екпозиції посідає автопортрет, який художник не встиг дописати. Передчуваючи свою загибель, митець передав цю картину своїй сім’ї, перед тим, як вирушити на бойове завдання.
За життя Олег Дробоцький мав лише одну персональну виставку «20/242: Донецьк. Аеропорт», яку побачили у 16 містах України.
Ще три персональні виставки вже після загибелі автора, експонувались у різних містах нашої держави: «Залізо. Крик. Земля» (2023, Ланівці, посмертно); «Два світи» (2023, Тернопіль, посмертно); «Донецький аеропорт» (2024, Тернопіль, посмертно).
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні