Виплекані маленькі деревця висаджували у відкритий грунт.
Про це зазначають на сторінці Калуської міської ради.
Сьогодні, 12 жовтня, мешканці Калуської громади, які втратили на російсько-українській війні своїх рідних, висаджували дубовий гай. Подія стала продовженням акції «Жити без тебе», яка шириться теренами Прикарпаття і передбачає висадження дерев на згадку про кожного полеглого воїна.
Наприкінці квітня родичі Героїв отримали в невеличких горщиках саджанці дубів. Протягом певного часу вони вдома доглядали їх. Оточені родинним теплом і любов’ю саджанці мали до певної міри посприяти психологічному і духовному примиренню з пекучим болем утрати найрідніших.
За локацію обрали місцину поблизу майбутнього реабілітаційного центру для ветеранів війни «4.5.0. Прикарпаття», що у ж/м Хотінь.
На початку до присутніх звернулись керуючий справами виконавчого комітету Калуської міської ради Олег Савка та ініціаторка акції «Жити без тебе» Мар’яна Яремчук. Вони висловили сподівання, що майбутній дубовий гай стане нашим місцем сили і гідності, ще одним меморіалом у пам’ять про Героїв.
Кожен із 229 висаджених дубочків – іменний. Матері і батьки, дружини, діти, сестри і брати полеглих захисників біля посадженого ним деревця встановили таблику з ім’ям. Щоб нікого не забути, щоб усіх пам’ятати.
“Звичайно, ми хочемо, щоб ці деревця проросли; ми посадили їх з любов’ю про своїх найрідніших, – із хвилюванням розповідає учасниця акції, голова ГО «Сім’я Героя Калуша» Ірина Кушлик. – Ми будемо сюди приїжджати і доглядати дерева. Сподівають, що виросте дубовий гай. Хочемо, аби тут була й зона відпочинку для хлопців, які проходитимуть реабілітацію. Було б добре облаштувати лавочки. Щоб і рідні могли прийти, відпочити, побути наодинці з собою”.
Коли чоловік йде захищати країну, його дружина автоматично потрапляє під пильну увагу суспільства. Вона “повинна” бути сильною, стійкою, підтримувати свого коханого та ще, разом з цим, залишатися завжди зразковою мамою, господинею, волонтеркою. Хто придумав образ “правильної” дружини військовослужбовця та чи існує він насправді? І чи повинна я відповідати чиїмось очікуванням та картинкам з інтернету? Я
Василь Красьоха про себе сказав так: «Людина і земля, продовження життя від кореня – складова частина моєї творчості. (…) Окремі картини – земля і поле». Мабуть, краще і не скажеш, бо коли підходиш до його картин, що експонуються в Музеї мистецтв Прикарпаття, впритул, то бачиш перед собою землю, з усіма її досконалими нерівностями та
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного