Сьогодні, 19 жовтня, в Івано-Франківську розпочався тренінг-презентація «Судова реформа та громадський контроль за очищенням судової влади».
Експерти та члени Громадської ради доброчесності розповідають про перебіг судової реформи, а особливо про конкурс до Верховного Суду, повноваження Громадської ради доброчесності та участь громадськості в регіонах України в очищенні судової влади від недоброчесних суддів.
“Зараз реформа в процесі, і ми сподіваємось, що незабаром буде створений Верховний Суд. Це мало бути зроблене до початку жовтня, але тепер надіємось, що станеться хоча б до кінця року. Тому сьогодні ми розповідатимемо про реформу та власне конкурс до Верховного Суду”, – каже Вікторія Ободовська, експертка судової групи Реанімаційного Пакету Реформ, менеджерка проектів ГО «Фундація DEJURE».
Треніг закінчиться опитуванням щодо доброчесності суддів.
“Ми вирішили представити свою позицію і зараз нарешті отримали змогу. Ми хочемо розповісти про ті критерії, за якими відбраковували недоброчесних суддів. До всіх претендентів до Верховного Суду ми застосовували однакові критерії. Наш відбір пройшли близько 381 кандидатів – і 140 з них нечесні”, – розповідає Наталія Соколенко, член Громадської ради доброчесності.
Також вона каже, що, на їхню думку, на підпис до Президента України пішло декілька недоброчесних кандидатів до Верховного Суду.
Нагадаємо, раніше у
Щодо самих критерій перевірки суддів, то вони включають стиль життя суддів та відповідність його доходам, участь у політичних переслідуваннях, перевірку декларацій, причетність до корупції або незаконної діяльності та ухвалення свавільних рішень.
“Сьогодні я хочу почути, що відбувається насправді з судовою реформою. Сподіваюся, що тут можна буде отримати важливу інформацію. Така практика має бути по всій Україні. У нас на Прикарпатті немає нечесних суддів, але от є цікаві рішення апеляційних судів, наприклад, історія з педофілом”, – розповідає Віталій Світлик, представник ГО “Центр політичних студій”.
Максим Середа наголошує на тому, що люди можуть впливати на ситуацію із суддями кількома способами.
“По-перше, через Громадську раду доброчесності, а також звичайними методами поширення інформації. Ми надану нам інформацію перевіряємо і складаємо документ, який направляється до державного органу. А на наші документи держоргани змушені відреагувати”, – розповідає Максим Середа, член Громадської ради доброчесності, експерт Центру політико-правових реформ.