Вже третій місяць у Франківську на сортувальній станції пригощають смачненьким. Таким чином організатори хочуть створити середовище екосвідомих людей, з подібними цінностями.

Сама сортувальна станція працює вже понад рік в одному з приміщень «Промприладу» (вул. Сахарова, 23) під назвою «Релабораторія». Щосуботи сюди приходять франківці з пакетами чистих відходів, які можна переробити. Кожну пляшку, бляшанку тощо вони кидають у певний контейнер.

У приміщенні десяток різних фракцій. Сортують кілька видів паперу, кольорове та біле скло, консервні банки, алюміній тощо. Петпластик теж сортують у кілька різних фракцій, приймають тільки маркований.

Коли фракції наповнюються, активісти їх відправляють на переробку. Або передають за призначенням. Наприклад, бляшані банки забирають волонтери на виготовлення окопних свічок для наших військових.

Як розповідає співзасновниця ГО «Нуль відходів Івано-Франківськ» Ірина Максимлюк, кафе «Солідарність» працює з жовтня цього року. За цей час до них доєдналися деякі заклади харчування, пригощаючи відвідувачів гофрами, сендвічами, млинцями тощо.

«Коли почалася війна, то ми закрилися, але був запит від людей. Виявилося багато в нас багато екосвідомих містян, люди накопичували сміття в цей екстремальний час, думали про довкілля і чекали, коли ми відкриємося», – розповідає Ірина Максимлюк.

Вчора, 19 листопада, в «Релабораторії» пригощала своїми перекусами івано-франківська блогарка Оксана Крецул. Вона сортує сміття вже три роки і все це показує в своєму інстаграмі. Спершу відносила відходи до сміттєвих баків, а коли побачила, що сміттєвози все це згортають в одну машину, то зрозуміла, що треба шукати інший варіант.

Тоді знайшла активістів, приносила сміття їм. Під час карантину вони закрилися, натомість з’явився цей екопростір.

«Дуже гарна ідея у співвласників зробити тут кафе, завдяки якому залучати людей до сортування сміття, – розповідає Оксана Крецул. – Я три роки сортую, безперервно показую це в інстаграмі, а мої знайомі  і далі вважають, що це важко. Тому наше завдання показати, що це нескладно. Треба просто взяти пакетик, віднести його на балкон і скидати туди все, що переробляється».

Як акцентує Оксана, за місяць одна сім’я з двох осіб може наскладати величезну гору сміття. І якщо це не переробляти, то все воно піде на сміттєзвалище, а звідти – у ґрунтові води.

Блогерка каже, що привчати до сортування відходів треба змалку. Або ще цікавіше – переконати дітей на різних екскурсіях, заходах тощо, а вони вже будуть вдома батьків переконувати.

«Найпростіше – це не брати одноразовий стакан, трубочку, не користуватися одноразовим посудом, пакети не купувати, – підкреслює Оксана Крецул. – Треба розуміти, що так ми чистимо своє майбутнє».

А ще Оксана не погоджується із тезою, що зараз війна і людям не до цього. Мовляв, у зоні бойових дій ніхто не змушує нікого сортувати сміття, а тут, якщо є можливість, то чому це не робити.

«Саме у війну, – переконує вона, – люди легко піддаються на будь-які зміни, відтак треба думати про планету все одно».

Як писав раніше “Галицький кореспондент”, на свічці, яку волонтери виготовляють у франківському Палаці Потоцьких, військові можуть собі приготувати їсти. А ще – утеплити свій окоп.