8 листопада в Івано-Франківську відбулось перше засідання ініціативної групи з вироблення нового формату бюджету участі.

Як стало відомо, наступного року бюджет участі Івано-Франківська планують збільшити вдвічі – до 5 мільйонів гривень. Тож активісти спільно з представниками міської ради та небайдужими громадянами обговорили, як можна покращити ситуацію з партиципаторним бюджетуванням та як забезпечити всім рівний доступ до проектів. Це стане можливим у рамках співпраці з Інститутом висвітлення війни та миру (Institute for War and Peace Reporting) за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії.

До ініціативної групи увійшло 18 учасників. Серед них – представники неурядових організацій і громадські активісти, освітяни, медики, підприємці та студенти, а також посадовці від міської влади.

Голова громадської організації «Івано-Франківський регіональний центр» Наталія Кобильчак розповіла, що практику партиципаторного бюджетування протягом останніх років впроваджують у більшості міст України.

«При цьому вживаються різні назви – бюджет участі, громадське бюджетування, а в Сумах взагалі назвали це «Бюджетом небайдужості». Помітно, що ми не надто любимо іншомовні замінники наших слів, і, зокрема, термін «партиципаторний бюджет», – сказала Наталія Кобильчак.

Вона розповіла присутнім про так звану драбину громадянської участі. Перші її щаблі – маніпуляції з громадською думкою та просте інформування громади про якісь події. Останні ж – партнерство з мешканцями міста та громадський контроль за здійсненням владою своїх функцій. Бюджет участі стоїть  якраз на найвищому рівні цієї драбини, дозволяючи людям активно брати участь в розподілі частини міських коштів.

«Протягом останніх років ми мали дуже багато проектів, які стосувалися шкіл, дитячих садків, окремих багатоквартирних будинків і таке інше – це, наприклад, ремонти, заміна труб в будинках. Це не зовсім та мета, яку переслідує бюджет участі. Адже освітні заклади мають своє фінансування, яке можуть використовувати на подібні цілі.

Також для ОСББ діють міські програми з фінансуванням. Інше питання, що того фінансування не вистачає для всіх потреб. Ми хочемо придумати, як поставити, ініціативи, які «не перекриваються» можливістю фінансування за рахунок грошей з інших міських програм, у рівні умови з ідеями, за які голосують сотні жителів ОСББ чи батьків учнів школи або дітей у дитсадку. Міркуємо над ідею виведення освітніх проектів у окремий блок», – пояснила активістка.

Зараз активісти детально вивчають та перевіряють існуючий бюджету участі. Наступним етапом діяльності ініціативної групи стане створення моніторингового комітету, який перевірятиме перебіг голосування за проекти громадського бюджету. Адже в процесі цього голосування подекуди трапляються порушення – до прикладу, коли за шкільні проекти голосували учні, яким ще немає 18-ти років.

В.о. директора ЗОШ №14 Наталія Стефанишина зазначила, що зараз школи мусять подаватись на такі проекти, бо міська рада заборонила будь-який збір коштів з батьків учнів, а фінансування десь брати потрібно. Назар Максимів, координатор відділу співпраці з бізнес-партнерами платформи «Тепле місто», відповів на це, що кошти треба правильно розподіляти, і тоді таких проблем не буде.

«Шкільні проекти – це, звісно, добре, але з ними ми маємо сильний перекос. Цього року в міському парку хотіли встановили 3D шахмати, які можна грати втрьох. Проект подали на бюджет участі, його фінансування мало скласти всього 25 тисяч гривень. І вони набрали всього лише 25 голосів. Думаю, що коли автори проекту побачили сотні голосів від ОСББ і шкіл за свої проекти, у них просто опустилися руки, і вони перестали змагатись», – пояснила координаторка програми «Бюджет участі» Христина Костирко.

За її словами, міська рада наразі думає дещо змінити вартість проектів. Попередня сума великого проекту становитиме 270 тисяч гривень, а маленького – до 100 тисяч. Мешканці при цьому можуть голосувати лише за один проект. Ідея про те, щоб можна було віддати голос за один маленький і один великий проект, минулого року не була реалізована.

Тарас Волошин