Наступної неділі частина прикарпатців знову постане перед вибором, за кого голосувати. У 85-му виборчому окрузі (Калуський район, частина Галицького та Рогатинського) обиратимуть народного депутата замість вибулого Ігоря Насалика, що став міністром палива та енергетики. І вибір цей буде непростий, адже тут зареєструвалися аж 37 кандидатів. Хто всі ці люди, з’ясовував «Галицький кореспондент».

 

Слава, що біжить попереду

Звичним для передвиборної агітації є залучення відомих діячів. Цьогоріч на Прикарпатті пройшов цілий парад ВІП-агітаторів на підтримку таких кандидатів.

Михайло Глагович – лікар-хірург, кандидат наук, доцент. Завідувач відділення хірургії в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні. Має 50 наукових праць та 4 патенти на винахід. Навесні 2016 р. військовий хірург Глагович повернувся із зони АТО, де провів понад 200 операцій. Самовисуванець.

Неочікуваною подією стала поява екс-очільника «Правого сектора», народного депутата Дмитра Яроша на ринку Калуша, який приїхав підтримати Глаговича. Люди охоче спілкувались, фотографувались, ділились своїми проблемами з ним та ставили запитання.

Михайло Глагович брав активну участь в Помаранчевій революції, а потім  розчарувався, як і більшість. Далі була Революція гідності, і знову розчарування. На передовій був у складі мобільного госпіталю. Демобілізувавшись, побачив, що в країні нічого не змінилось. Це і підштовхнуло взяти участь у виборах. При спілкуванні з людьми зрозумів,  що сьогодні в державі відбувається «в’ялотекучий геноцид українського народу» через збільшення пенсійного віку, підвищення тарифів тощо.

Кандидат обіцяє відстоювати збільшення зарплат і підтримувати реальне реформування в державі, зокрема в галузі медицини. 

Оксана Тебешевська – заслужений вчитель України, депутат облради, вчителька української мови і літератури Голинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, письменниця, громадсько-політична діячка, поетеса. Балотувалася на парламентських виборах 2012 р., на місцевих виборах 2014 р. Представниця «Свободи».

Перший її законопроект буде стосуватися вояків АТО і надання їм земель. Вважає, що потрібно захистити сім’ї, які через війну втратили годувальника. Хоче скасувати пенсійну реформу, яка призвела до зубожіння людей, ухвалити закон про повернення капіталів з офшорів, змінити систему оподаткування задля створення сприятливих умов для ведення малого і середнього бізнесу, знизити ціни на товари першої необхідності.

Щодо конкурентів Тебешевська небагатослівна. Погоджується з висловами однопартійців про те, що Сергій Насалик – «грошовий мішок», який дивиться на проблеми виборців крізь вікно свого джипа.

Передвиборну агітацію проводила досить активно. На її підтримку на Прикарпаття завітав очільник «Свободи» Олег Тягнибок. З ним кандидат проводила зустрічі громадян і в Рогатині, і на базарі в Калуші. Разом вони відвідували і телевізійні ефіри, де, до слова, більше вдавалося почути самого Тягнибока, ніж пані Тебешевську.

Ольга Сікора – кандидат від «Батьківщини», мешкає у Калуші, тут має готельно-ресторанний бізнес. У минулому – депутат Калуської райради, Івано-Франківської облради, народний депутат України. Працювала директором телерадіокомпанії. Зараз – аспірант Інституту законодавства Верховної Ради.

Найбільше вразила людей тим, що її ВІП-агітатором стала сама Надія Савченко. З Надією кандидат їздила два дні містами і селами виборчого округу. На зустрічах у декількох населених пунктах люди дорікали Сікорі дорогим позашляховиком, яким вона приїжджала, тоді як Савченко їздила бюджетною машиною. У відповідь на це кандидатка назвала запитання про свою машину нехристиянськими і неетичними.

В одному з сіл до їхньої зустрічі приєднались ветерани АТО, які прийшли привітатись з героїнею. Але вони підтримували конкурента Сікори Андріана Волгіна й активно переконувала Надію, що вона агітує не за того кандидата.

Аби підтримати Ольгу Сікору також приїжджали народні депутати Сергій Соболєв, Іван Крулько та Іван Кириленко.

Зауважимо, що громадянська мережа «ОПОРА», провівши аналіз, запідозрила Сікору в реєстрації великої кількості технічних кандидатів. Адже це дозволяє збільшити фактичне представництво кандидата у дільничних виборчих комісіях (ДВК). Кандидатка ж цю інформацію намагалася спростувати.

У випадку обрання Ольга Сікора обіцяє не допустити розпродажу українських чорноземів «направо і наліво» та збільшення пенсійного віку, відстоювати підвищення пенсій та зарплат і не дозволити впроваджувати злочинні закони. Боротиметься за справедливі тарифи та гідні доходи.

 

Прикарпатське братство

Так випало, що цьогоріч за крісло нардепа борються брати двох відомих прикарпатців, які свого часу вже пройшли до Верховної Ради. Боротьба є запеклою, адже один кандидат – представник владної партії, а другий – яскраво виражений опозиціонер.

Сергій Насалик – міський голова Рогатина. Був помічником народного депутата Ігоря Насалика, депутатом Івано-Франківської облради. Торік балотувався від «Української партії». До обрання міським головою займався підприємницькою діяльністю, є засновником українсько-польського підприємства сільськогосподарської техніки «Галпласт» та ТзОВ «Галнадра». Сергій Насалик є рідним братом Ігоря Насалика.

У разі обрання його народним депутатом обіцяє невідкладно внести законопроекти про подвоєння мінімальних пенсій і зарплат, про екологічну реабілітацію Калущини, про безоплатне лікування всіх громадян.

Обіцяє також запровадити механізм, який дозволить виборцям отримати вигоди від реформи житлово-комунального господарства, внести законопроект про жорстку відповідальність посадових осіб за невиконання чи неналежне виконання законів та інших нормативно-правових актів, домагатиметься передачі органам місцевого самоврядування повноважень на встановлення тарифів на всі послуги житлово-комунального господарства… При цьому він запевняє, що «ніколи не обіцяє того, чого не зможе виконати».

Сергій Насалик багато в чому бере приклад зі старшого брата, який теж пройшов шлях очільника міста. У Калуші, мером якого був Ігор Насалик 8 років, цінують безкоштовне лікування та ліки в стаціонарі для всіх, хто має місцеву прописку. Таке ж нововведення відбулось нещодавно у Рогатині за ініціативи молодшого Насалика, і люди цим задоволені. Втім, місцеві активісти пов’язують таку турботу з приватними інтересами, переконуючи, що одна з фірм, яка постачає за міські гроші медпрепарати в лікарняні установи Калуша та Рогатина, належить кумі Ігоря Насалика.

Оскільки на посаді міського голови Сергій Насалик зробив чимало, то покинути її заради депутатського крісла йому буде, напевно, непросто. Мешканці Рогатина стурбовані тим, що втратять мера. Але водночас переконані, що навіть ставши нардепом, він не залишить Рогатин напризволяще.

Віктор Шевченко – підприємець, депутат Івано-Франківської облради від партії «УКРОП», директор ТОВ «Бугіль», брат народного депутата, співвласника курорту «Буковель» Олександра Шевченка.

Балотується, тому що набридло чекати змін. Нова влада, за його словами,  виглядає ефективною і сучасною, але, на жаль, змін немає. Переконаний, що їх не бачать і прості люди. Зарплата не зростає, зростають тарифи. Виступає за повну люстрацію старих політичних кланів. Переконаний, що мир і перемога куються не тільки на передовій, потрібна й сильна економіка. Одним із важелів впливу на агресора вбачає залучення інвестицій в Україну. Адже підприємці хотітимуть захистити свої кошти, впливатимуть на урядовців і парламентарів у своїх країнах, натомість останні застосовуватимуть жорсткіші санкції до агресора. Дорікає, що влада купує вугілля у терористів на підконтрольних їм територіях, тим самим фінансуючи людей, які вбивають наших хлопців. Особисто він за мир, але тільки після перемоги, адже у світі ніхто не веде перемовин з терористами.

Віктор Шевченко наголошує, що пройшовши до парламенту, відстоюватиме Україну виключно в тих межах, які визначені вітчизняним і міжнародним законодавством, а у разі посилення російської агресії готовий особисто захищати ці кордони зі зброєю в руках.

Не можна не зауважити, що передвиборна агітація цього кандидата пройшла спокійніше, ніж у його конкурентів. Однак непоміченою теж не залишилась. Жителі округу почали в соцмережах дякувати кандидату за безоплатний відпочинок в туристично-розважальному комплексі «Буковель» і додавати фото з відпочинку…

Нагадаємо, що відповідно до законодавства, кандидату забороняється  проводити передвиборну агітацію з наданням виборцям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг тощо.

 

З аналітики в політику

Ігор Ткач – підприємець, громадський діяч, журналіст, має дві вищі освіти (економічну і філософську), керівник Івано-Франківської філії «Республіканського експертного науково-дослідного інституту», член «Комітету виборців України». Балотується від Республіканської партії. У 2010 р. вже балотувався до Калуської міськради від «Фронту змін», але не пройшов.

Впродовж останніх 15 років займається виборами як аналітик. Балотуватись вирішив, розуміючи: якщо хочеш зробити добре – зроби сам. Каже, що цьогоріч людям знову створюють ілюзію вибору, люди голосують, але це нічого не змінює. Адже за крісло борються два брати з однієї сторони і два брати – з іншої, депутат, яка нічого не зробила за два роки у кріслі нардепа і «кнопкодавила» в парламенті, та люстрований прокурор, який ходить у вишиванці…

Громадська діяльність, за його словами, не дозволяє практично впливати на те, що відбувається, і є аналітично-оціночною роботою. «Єдина можливість впливати на політику і щось змінювати – це йти у політику», – переконаний Ткач.

Мовляв, не можна робити помилок, адже сьогоднішні помилки залишаться нашим дітям. Ми мусимо вже сьогодні почати процес впливу на нашу державу. Ці вибори і є тим шансом, коли хоча б один кандидат може показати відмінну роботу.

Ігор Ткач переконує, що членом жодної партії раніше не був і тільки у 2016 р. вступив до Республіканської партії, адже це партія з ґрунтовними ідеологічними основами, а не партія одного дня. Переконаний, нації потрібно повернутись в точку 1991 року, адже вона була правдивим моментом проголошення незалежності, щоб звідти рухатись по-новому.

Кандидат закликає виборців більше читати, аналізувати і дізнаватися про кандидатів, до яких сфер впливу вони належать, з ким дружать і проти кого воюють. Тільки аналіз дозволить не помилитись у виборі і не повторити помилок. Не варто чекати того, що новий депутат прийде і за день напише 200 законопроектів. Депутат може здійснювати представництво інтересів громадян, наприклад, шляхом депутатських запитів і звернень.

Щоб підтримати Ігоря Ткача, на Прикарпаття приїжджав герой України Левко Лук’яненко – громадський діяч, народний депутат, письменник, український дисидент, співзасновник Української Гельсинської групи, автор «Акту про незалежність України». Разом з кандидатом вони зустрічалися з виборцями у Рогатині, Калуші, відвідали низку сіл у виборчому окрузі та Івано-Франківськ.

 

Фронт – і в тилу

Андріан Волгін – волонтер, воїн АТО, який пройшов через полон, активіст Революції гідності, з 2015 р. депутат Івано-Франківської міськради від партії «БПП «Солідарність», боксер. Висунутий партією «Сила людей». У своїй депутатській діяльності нерідко діє всупереч рішенню фракції.

На фронті був поранений, потрапив у лікарню. Але коли дізнався, що двоє побратимів потрапили в полон, не вагаючись чкурнув у вікно шпиталю і поїхав на окуповану територію виручати друзів. Відтак сам потрапив у полон, де пробув майже 50 днів.

Після АТО побачив, що нічого не змінилось у країні. Переконаний: якщо попередню владу називали бандитами, то цю слід називати аферистами, які прикриваються вишиванками. Вважає, що люди щодня стають все біднішими і біднішими і сьогодні не думають про вибори, а просто думають, як прогодувати родину. Спілкуючись з виборцями, бачить, що вони не вірять, що щось можна змінити.

Андріан переконує, що атовці в кожному селі і місті є його помічниками. Каже, що до нього можна завжди звернутися зі скаргою на беззаконність. Обіцяє, що завжди прийде і допоможе, завжди буде працювати для простих людей.

Роман Король – підприємець, очільник політичної партії «УНА-УНСО» в Івано-Франківській області, учасник АТО. У 2015 р. балотувався до Калуської міськради від партії «БПП «Солідарність», але не пройшов. Також брав участь у парламентських виборах 2006 та 2012 років і теж програвав.

Основне його гасло – «Україна понад усе!» Переконаний, що більшість кандидатів – технічні. Стверджує, що на цих виборах пропонувалось багато: гречка, асфальтні дороги, поїздки в «Буковель»… Радить всі ці блага приймати, адже все це давно було вкрадене у людей або буде вкрадене в майбутньому. Йде на вибори як український націоналіст і опозиція до кланів Тимошенко, Порошенка, Коломойського, хоча розуміє, що буде дуже тяжко.

Король називає себе єдиним українським націоналістом серед кандидатів у нардепи. І нагадує, що війна ще не закінчена, багато його друзів ще на війні. Вважає, що в першу чергу державі потрібна безпека, потрібне відновлення ядерного статусу.

Кандидат обіцяє, що зможе занести в парламент новий націоналістичний дух. На його думку, це потрібно, адже від зміни портрета Януковича на портрет Порошенка нічого не змінилось. Щодня гинуть хлопці на сході, а в цей час тарифи на комунальні послуги піднімаються в рази. Він не розуміє, за що гинуть сьогодні найкращі сини України. Готовий боротися з цим і говорити про це в парламенті. Буде піднімати людей на бунт і на нову революцію, якщо це буде потрібно.

Олександр Сачко – боєць ДУКу, керівник Закарпатського осередку «Правого сектору», співорганізатор Євромайдану та блокади російських товарів, «Блокади Криму», керівник Закарпатської облорганізації КУН, член громадської ради при Закарпатській ОДА, самовисуванець.

Балотується, щоб нагадати суспільству, що в країні йде війна. Мовляв, на Західній Україні постійно забувають, що на сході гинуть люди, а сьогодні добровольці особливо потребують допомоги. Розуміє, що люди стомились про це слухати, але не варто забувати, що тим бійцям на сході в тисячі разів гірше.  Переконаний, якщо держава не об’єднається одним фронтом, ми втратимо, що там маємо. Однією з проблем сьогодні вважає те, що добровольці два роки воюють без жодного юридичного статусу, тобто без визнання держави.

Каже, що вибори є хорошим способом для того, щоб привернути увагу суспільства до проблем. Сачко працює і обіцяє працювати на посаді депутата з великою командою юристів, які серйозно і предметно підходять до створення законопроектів.

 

Неслабка стать

Людмила Архипова – кандидат у депутати від партії «Солідарність жінок України», стоїть під номером №1 у виборчому бюлетені. Понад 20 років працює в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Професор, доктор технічних наук за спеціальністю «Екологічна безпека», очолює кафедру туризму.

«Солідарність жінок України» – молода і маловідома партія. Кандидатка не є її членом, але отримала від неї пропозицію балотуватися через свій фах, який відповідає регіональним потребам. Це її перший політичний досвід. Балотуватись підштовхнула анексія Криму і війна, яка зачепила родину.

Програма Людмили Архипової – переважно соціального спрямування, орієнтована на захист дітей та осіб пенсійного віку. Кандидат переконана, що Франківщину варто перетворити на самобутній край, в якому поєднуватимуться європейські цінності і українські традиції. Зробити область   курортним, рекреаційним, відкритим до співпраці регіоном з безпечним життєвим середовищем, в якому будуть розвиватися екологічно чисті підприємства, зелена енергетика, туризм.

Архипова вважає, що слід сприяти демографічному розвитку країни шляхом вирішення соціальних проблем. Прагне підвищити державну допомогу при народженні дитини та вирішити проблеми з дошкільними закладами. Каже, що в школах має бути хороше харчування і добре обладнані медичні кабінети. Зарплати вчителів мають бути гідними. Як фахівець в екологічно-туристичній галузі, першочергово працюватиме над законопроектами в цій царині.

Анжела Яровата – кандидат у народні депутати від Радикальної партії Олега Ляшка, мешканка Івано-Франківська. Раніше в громадсько-політичному житті Калуського, Галицького та Рогатинського районів не помічена. За освітою бухгалтер. Працювала бухгалтером, продавцем, менеджером з реклами, була фізичною особою-підприємцем.

В ефірі телеканалу «Галичина» розповіла, що народилася у простій сім’ї, де виховувалася без батька. Була організатором мітингів проти підвищення тарифів і порушувала питання ремонту доріг в Івано-Франківську. Висвітлювала проблеми заробітчан і писала для ЗМІ, займалася громадською діяльністю. Зараз допомагає дітям-сиротам, дітям з обмеженими можливостями, інтернатам.

Своїм завданням у Верховній Раді бачить зробити все можливе, щоб наші люди не втікали масово за кордон. Першочергово виступатиме проти підвищення тарифів. Порушуватиме питання про повернення пільг тим верствам населення, які цього потребують, зокрема матерям-одиначкам, про повернення допомоги при народженні дітей.

Не можна не згадати про її скандал з «ОПОРОЮ», представники якої викрили низку кандидатів у плагіаті передвиборних програм. Серед плагіаторів опинилася й Анжела Яровата, яка, обурившись, вимагала від активістів вибачень і спростування інформації. У відповідь отримала тільки підтвердження щодо плагіату.

 

Ділом і словом

Володимир Цвіль – підприємець, проживає у Німеччині, колишній консул України в Мюнхені, дипломат, письменник, громадський діяч. Президент Східно-європейської інвестиційної компанії «О.М.Osteuropaeishe Investitions GmbH», безпартійний. Розповідає, що створив бізнес в Німеччині, а це означає, що чесно.

Своїм першочерговим завданням на посаді народного депутата вбачає залучення баварських інвестицій на Прикарпаття. Переконує, що вдасться залучити 2 млрд. євро та створити 20 тис. робочих місць. А після цього молодим людям не доведеться давати хабарі за працевлаштування.

Проблему сміттєзвалищ пропонує вирішити шляхом виробництва з відходів газу й електроенергії, залучити найкращі технології для ремонту доріг та використати площі, які пустують в Калуші, для виробництва. Також обіцяє забезпечити безкоштовне покриття Wi-Fi в окрузі.

Першочергово в державі потрібно завершити війну з російським окупантом, адже це історична місія перед нащадками, переконує Цвіль. У Верховній Раді він обіцяє вирішити питання деокупації Криму та скасувати антинародну тарифну політику, забезпечити пенсії, соцвиплати та медицину на європейських принципах.

Під час проведення агітаційної компанії Цвіль влаштовував і прибирання парку в Рогатині, і забіг на підтримку важкохворої калушанки та онкохворих, і  привозив відомого бандуриста. Підтримати кандидата на виборах закликав президент Світової організації боротьби з раком та КУН.

Кандидат також влаштовував свято прохолоди, де, крім безкоштовних подарунків і морозива, роздавалися агітаційні матеріали на його підтримку, що заборонено законодавством. Мешканці назвали це зваблюванням виборців.

Олег Савка – менеджер-логіст, працює у сфері міжнародних вантажних перевезень (ТзОВ «Рометте», Калуш), громадський активіст, засновник Калуської організації «Молодий народний рух», директор громадської організації «Спілка католицької молоді». На виборах у 2015 р. балотувався від НРУ і став депутатом Калуської міськради, де створив фракцію «Сила людей».

Савка переконаний, що сьогодні патріотизм – в тренді, але не можна на цьому спекулювати. Політик перевіряється на патріотизм в економічних питаннях. Потрібно працювати на випередження і створити належні умови в країні для того, щоб конкурувати з країнами Європи, а не тільки намагатися постійно її  наздогнати.

Кандидат обіцяє в першу чергу стимулювати відновлення виробництва в окрузі. Він стверджує, що промисловість занепадає і через низку штучно створених умов. Потенційні інвестори є, але чиновницьке свавілля унеможливлює успішне їх залучення. Країна вийшла з-під впливу Росії, але потрапляє під вплив Заходу, не маючи виробництва. «Йду у Верховну Раду, щоб створювати програми лояльного кредитування для виробництв», – заявляє Савка.

Основними проблемами, які потребують вирішення сьогодні, на його думку, є захмарний ріст тарифів, високий рівень безробіття, масовий виїзд молоді за кордон. Тарифне ціноутворення є наслідком олігархічного монополізму, – кілька олігархів секторально поділили між собою всю економіку в державі.

У  виборчій кампанії йому допомагають активісти, волонтери, однодумці. Знайомий з багатьма своїми конкурентами і багатьох з них поважає. Наголошує, що не варто підтримувати сьогодні представників олігархічних сил, адже вони відповідальні за високі тарифи і провали в економіці.

Микола Гошовський – екс-прокурор Івано-Франківської (2005-2011), Львівської (2014), Закарпатської та Чернівецької областей, працював у Генпрокуратурі України. Потрапив під дію закону про люстрацію з обмеженням у зайнятті посад протягом 10 років. Гошовський – кандидат юридичних наук і заслужений юрист України. Є заступником голови партії «Патріот», яка почала свою діяльність у 2015 р.

На запитання про те, чому вирішив балотуватись, відповідає, що обурений тим, як живе країна після Майдану. Переконаний, що влада залишилася безконтрольною. «Буду «гавкати» у Верховні Раді, – каже він. – Знаю, як змусити працювати прокуратуру і СБУ. Змушу припинити красти».

Гошовський вважає, що його звільнили за те, що обіймав посади при злочинній владі. Причин звільнення ніхто йому не назвав, люстрацію вважає вибірковою.

Олег Нижник – депутат Калуської міськради, голова фракції БПП, директор ТзОВ «Р-Транс», керівник Калуського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», засновник ГО «Мій двір», БО «Тільки разом», самовисуванець.

Вважає, що основними проблемами населення є відсутність роботи і комфортних умов для проживання. У разі обрання основними завданнями, які ставить перед собою, називає вирішення екологічних проблем в окрузі, створення в кожному селі спортивних майданчиків і дитячих садочків. Переконує, зможе створити робочі місця і залучити з-за кордону інвестиції, адже 10 років працював на підприємствах в енергетичній галузі, сфері молодіжної політики та спорту. «Час популізму минув, потрібно, щоб за кожного з нас говорили наші справи», – наголошує Нижник.

Святослав Кавінський – директор ТзОВ «Кос Інвест», засновник ТзОВ «Завод-Техмаш», низки підприємств у Криму (де працював), Харкові та Калуші. У 2014 р. був першим заступником голови Калуської РДА. У 2015 р. балотувався до Івано-Франківської облради від «Солідарності». Самовисуванець.

Активної передвиборної агітації не проводив, відмовився від телеефірів. Водночас порушив правила агітації, розвішуючи агітаційні плакати до моменту реєстрації кандидатом у народні депутати.

Володимир Клюс – підприємець у сфері фінансового посередництва, представник «Опозиційного блоку». У минулому очолював облорганізацію «Сильної України», франківську організацію  «Партії розвитку України», був помічником нардепа Василя Чуднова. Засновник ПП «МБА ГРУП-БЕЗПЕКА»,  керівник представництва Фонду «Українська політика». Засновник та керівник ГО «Інститут регіональних проблем».

Головним завданням називає досягнення миру і забезпечення мирного розвитку України. «В час, коли всю країну поглинув хаос, необхідно відмовитись від войовничої риторики і від дій, які поглиблюють конфлікт на території України.  Адже саме досягнення миру – це завдання, вирішення якого для нашого суспільства повинно бути першочерговим. І обов’язок народного депутата як менеджера громадськості – усвідомлювати це і робити все необхідне для втілення його в життя», – заявляє Клюс.

У випадку перемоги він обіцяє, що робитиме все можливе для стабілізації ситуації в країні і гідно представлятиме інтереси прикарпатців у Верховній Раді. Водночас активної передвиборної агітації не проводив, від ефірів відмовився.

Валерій Шаповалов – керівник обласного осередку ГО «Всеукраїнська асоціація інвалідів АТО», член Європейської партії України, проживає в Яремче.

 

Технічний десант?

Тут об’єднані кандидати в депутати, що відмовилися від наданих телеефірів, не оприлюднювали передвиборних програм та не брали активної участі у передвиборчій агітації. Раніше ці люди не були помічені у громадсько-політичному житті області чи Калуського, Галицького та Рогатинського районів. Відтак є підстави вважати їх «технічними» і висунутими кимось з реальних кандидатів задля збільшення свого впливу у ДВК.

Незважаючи на їхню повну бездіяльність, нам вдалося про них дещо дізнатися.

Андрій Гнатів – підприємець у сфері торгівлі меблями та товарами для дому, мешкає у Калуші, член партії «Громада і закон», хоча на вибори йде самовисуванцем.

Ганна Добровольська – касир-бармен у Києві.

Мар’ян Дорош – м.н.с. фізико-технічного інституту у Львові.

Сергій Дяченко – водій у Києві.

Оксана Казакова – перукар у салоні краси в Києві. Останнім часом систематично висувається на виборах на Київщині, Переяславщині. Самовисуванка.

Ірина Кривошея – фельдшер у Києві.

Юрій Крилишин – тимчасово не працює, Львів.

Олена Кухар – директор ТОВ «Компанія – Дефа» в Іловайську Донецької обл.

Ганна Левченко – бухгалтер у Києві.

Емілія Міллер – екс-керівник райорганізації молодіжного крила ПР – «Молоді регіони» (Львів). В останні роки регулярно бере участь у виборах як технічний кандидат. На позачергових виборах президента у травні 2014 р. була членом ОВК від Юрія Бойка. На парламентських виборах у жовтні 2014 р. балотувалася по округу №141 самовисуванцем.

Сергій Мірошник – торговий агент у Київській обл.

Юрій Опалінський – безробітний, Львів.

Валентина Орєхова – медсестра у Києві.

Вадим Підопригода – електромонтер у Київській області.

Павло Платонов – менеджер у Львівській області. Балотувався практично на всіх останніх виборах: то на Київщині, то на Переяславщині.

Оксана Сорока – підприємець у Київській області.

Тетяна Струць – бухгалтер ЖЕКу в Київській області.

Роман Черненко – комірник у Києві.

Марина Шутова – завідувач складу у Києві.

 

Будьте уважні!

Громадянська мережа «ОПОРА» проаналізувала програми кандидатів у народні депутати по округу №85 і з’ясувала, що оригінальними можна вважати програми лише 16 із 37-ти. Це програми самовисуванців Михайла Глаговича, Андрія Гнатіва, Мар’яна Дороша, Святослава Кавінського, Володимира Клюса, Емілії Міллер, Валентини Орєхової, Олександра Сачка, Володимира Цвіля, Марини Шутової та висуванців від партій Олега Савки (НРУ), Віктора Шевченка («УКРОП»), Ольги Сікори («Батьківщина»), Сергія Насалика («Солідарність»), Романа Короля (УНА-УНСО), Ігоря Ткача (Республіканська партія).

Решта 21 кандидат, на думку «ОПОРИ», запозичили програми або в інших кандидатів у нардепи, які балотуються на інших округах від інших партій, або ж у кандидатів, які брали участь у виборах раніше. Причому деякі претенденти запозичили тексти у кількох кандидатів одночасно.

Тож, шановні виборці, уважно вивчайте інформацію про кандидатів і самостійно думайте, кого вибирати, не забуваючи при цьому про їхнє політичне минуле та не очікуючи, що нові обличчя змінять все за один день. Головне зараз не дати вчергове ввести себе в оману, адже потім з цим вибором ще довго жити.

Ольга НИЧАЙ