Верховна Рада України ухвалила спеціальний закон для легалізації грального бізнесу.

“За” проголосували 248 депутатів, переважно із фракції “Слуга народу”. “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, ОПЗЖ і “Голос” не дали жодного голосу за проєкт закону, пише BBC.

Якщо точніше, то парламент відновив законність бізнесу, який був заборонений від 2009 року. Але вже на нових умовах.

Після першого читання у січні в документ внесли 3,5 тисячі правок.

Серед врахованих правок, зокрема, такі:

• можливість “видачі безкоштовної інвестиційної ліцензії за умови будівництва нового готелю категорії “п’ять зірок”,
• створення “спеціальних територіальних гральних зон (не більше п’яти)”,
• “прийняття ставок в мережі інтернет лише в безготівковій формі за умови попередньої ідентифікації гравця” без можливості кредиту чи розстрочки,
• заборона прийняття ставок у букмекерській діяльності на віртуальні події, що “унеможливить відкриття гральних закладів, замаскованих під інтернет-клуби”.

Крім того, новий закон передбачає:

• Вік гравця – не менше 21 року, ідентифікація на вході. Створення реєстру гравців, яким обмежений доступ. Цей пункт викликав зауваження головного юридичного управління Верховної Ради як такий, що не відповідає Конституції і обмежує дієздатність повнолітньої особи.
• Казино можуть працювати лише у п’ятизіркових готелях. Зали гральних автоматів можна розміщувати у тризіркових, чотиризіркових та п’ятизіркових готелях.
• Ліцензія для казино становить суму, еквівалентну 60 тис. мінімальних заробітних плат для Києва (у готелях із понад 150 номерів) та 30 тис. мінімальних зарплат для інших населених пунктів (у готелях із понад 100 номерів). Ліцензія на букмекерський пункт коштуватиме 30 тис. мінімальних зарплат. Вартість ліцензії для зали гральних автоматів – 7500 мінімальних зарплат та 6 “мінімалок” за кожен автомат.

Гральні заклади не можна розміщувати ближче 500 метрів від шкіл.

Закон також передбачає “використання організаторами ігор онлайн-системи, яка буде фіксувати кожну операцію і передаватиме інформацію до державної системи моніторингу”.

Загалом, як розраховують ініціатори легалізації, плата за ліцензії та податки з бізнесу мають приносити до бюджету до 5 млрд грн щороку.

У бюджеті на 2020 рік закладені доходи від грального бізнесу у 4,4 млрд грн. Вони мали піти у спецфонд, із якого фінансуватимуться освітні та медичні програми.

Детальніше про ситуацію читайте у статті “Гральний бізнес: відкрити, щоб заробити”