Насамперед змінено правовий статус аліментів, відтепер аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Останні лише отримують та використовують їх від імені дітей.
Той з батьків, який проживає з дитиною, наділяється правом самостійно ставити перед судовими органами питання щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі або у вигляді від конкретної частки від доходу іншого з подружжя. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.
Також змінено розмір аліментів 2017. Мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити розмір аліментів менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до цього було 30%). Наприклад, у 2017 році на дитину до 6 років мінімальний розмір аліментів становитиме 713 грн./місяць, на дитину від 6 – 888,5 грн./місяць.
Новацією стало врахування при призначенні аліментів наявності грошових коштів, рухомого та нерухомого майна боржника. Звертає на себе увагу те, що законодавець не конкретизував суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, як у платника аліментів, так і стягувача, або навіть і самої дитини.
Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати будуть братися до уваги лише, якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.
Зазначене нововведення є прогресивним, особливо в умовах сьогодення, коли отримання заробітної плати у конвертах, неофіційних доходів є дуже поширеними явищами. Проте платник аліментів не позбавляється юридичних механізмів легалізації таких доходів.
Але в будь-якому разі, призначаючи аліменти, суд має виходи із того, щоб їх розмір був достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Ще одним нововведенням сімейного та процесуального законодавства є розширення можливості застосування спрощеної процедури для отримання рішення про стягнення аліментів.
Так, стягнення аліментів може здійснюватися у наказному проваджені. Зокрема визначено, що той з батьків, з яким проживає дитина (діти), має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Суть наказового провадження у порівнянні зі стандартним зверненням до суду із позовом (позовне провадження) полягає у значно спрощеному та більш оперативному розгляді питання по суті. Так, після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання.
Аліменти можуть бути призначені у розмірі чверті доходу на одну дитину, третини доходу – на двох дітей, половини – на трьох і більше дітей. При цьому в будь-якому разі розмір аліментів, що стягується в наказному провадженні обмежується 10-ма прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Вищенаведені зміни у законодавство мають створити дійсно ефективні правові механізми стягнення з батьків, які не виконують свого обов’язку щодо утримання дитини (дітей), аліментів.