Міська голова Бурштина Роксолана Джура каже, що тепер, аби вбити їхнє місто, не потрібні танки і військова техніка. Якщо припиниться робота Бурштинської теплової електростанції, місто просто не зможе розвиватися та забезпечувати потреби населення. Оскільки через зміни у законодавстві електроенергію тепер можна купувати, зокрема, у Росії, місцевий виробник програє конкуренцію та зазнає економічних втрат. Тому на Бурштинській ТЕС заявили про вимушений простій і режим оптимізації на підприємстві. А це означає, що до міського бюджету буде надходити менше доходів від податків, які сплачують енергетики…

Дешевий імпорт – великі втрати

19 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла так звану «правку Геруса». Відповідно до нових змін у законі «Про ринок електроенергії», став можливим імпорт електроенергії з Росії й Білорусі в Україну на умовах двосторонніх контрактів.

Нагадаємо, протягом чотирьох років Україна не купувала електроенергію з країн європейського енергетичного співтовариства – це було заборонено. Але цьогоріч голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус запропонував правки, які підтримали у парламенті. Вніс він їх вночі перед сесією, а першу фірму, яка купила російську електроенергію, пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським.

Це стало предметом для обговорення в політичних та експертних колах, адже Україна брала курс на інтеграцію енергоринку з ЄС. Тепер українці купуватимуть електроенергію в Російської Федерації – держави, яка анексувала Крим і розв’язала війну на Донбасі.

Та співпраця з агресором – далеко не єдиний недолік. В Україні є міста, які майже повністю залежать від діяльності теплових електростанцій (ТЕС), одне з них – прикарпатський Бурштин. Якщо імпортна енергія витісняє з ринку вітчизняну, підприємство не працюватиме. Тоді сотні людей втратять роботу, а місто втратить мільйонні доходи до бюджету.

У Бурштині забили на сполох, коли виконувач обов’язків директора Бурштинської ТЕС Олег Івахів зробив офіційну заяву щодо вимушеного простою. За його словами, законодавчі зміни відкрили безперешкодний та необмежений доступ російської електроенергії на український ринок, призвели до заміщення нашої енергії імпортною. Це знижує попит на електроенергію ТЕС, а разом зі збільшенням на ринку частки дешевої електроенергії виробництва вітчизняних АЕС веде до критичного зниження цін на енергію, вироблену на підприємстві.

Ця ситуація ставить під загрозу саме існування Бурштинської ТЕС. Щоб діяльність підприємства не довелося припинити повністю, керівництво було змушене запровадити простій.

«Просимо врахувати факт перебування ТЕС у вимушеному простої з 22 листопада 2019 року при здійсненні поточної діяльності і плануванні соціально-економічного розвитку регіону у подальшому», – такими словами Івахів завершив своє офіційне пояснення ситуації.

Того дня мешканцям Бурштина стало неспокійно. На зупинках та у крамницях вони перемовлялися між собою і намагалися вгадати, що ж буде, якщо Бурштин стане не придатним для життя, та як можна вплинути на цю ситуацію.

У мерії переконані – альтернативи немає і без ТЕС місто просто не виживе. Складно буде не лише мешканцям міста, адже електроенергію підприємства споживають Івано-Франківська, Закарпатська та Львівська області.

Без тепла і грошей

Роксолана Джура вважає, що місто вбивають без танків, і переживає, що енергетичний Бурштин може повторити сумну долю Алчевська.

У 2006 році алцевці залишилися без тепла, системи опалення в місті практично повністю заморозилися. Близько 60 тисяч людей опалювали домівки виключно обігрівачами, тодішній голова Луганської обласної державної адміністрації Генадій Москаль назвав цей випадок найгіршою антропогенною катастрофою за всю історію незалежної України.

За словами міської голови Бурштина, навіть якщо місто не залишиться повністю без тепла, то може «вимерти» економічно, бо майже 80% його бюджету повністю залежить від податків з заробітної плати Бурштинської ТЕС.

«Люди, які змушені будуть працювати три-чотири дні на тиждень, виїдуть на заробітки. Місто втратить багато спеціалістів, відбудеться вимушена штучна оптимізація кадрів, бо кадри – це зарплата, а зарплата – це наші податки. До кінця року ми недоотримуватимемо по 1 000 000 гривень на місяць, що буде з січня – покаже час. Основна наша мета зараз – не втратити теплопостачання в опалювальний сезон, бо власних котелень у нас немає», – пояснює Роксолана Джура.

Через фінансові діри в міському бюджеті місцева влада не зможе виплачувати заробітну плату соціальним працівникам, медикам, освітянам.

В такій ситуації, як Бурштин, опинилося ще дев’ять міст України, які також розбудовувалися в 1960-ті роки як центри теплової електроенергетики. Ніколи ніхто не міг подумати, що ТЕС може простоювати чи перейти на меншу кількість блоків… Це сталося вперше за понад 50 років існування такого великого підприємства.

Минулого тижня у Бурштинській міській раді зібралися депутати, яким повідомили про ситуацію на електростанції. Після цього міськрада Бурштина так само, як ради інших міст, які ризикують не вижити, надіслала звернення скрізь, де лише можливо – до президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів.

«Дев’ять енергетичних міст будуть подавати звернення, ми маємо домовитися про зустріч, щоб виробити якусь спільну концепцію. Влада має розуміти, що, окрім бізнесу і ринку електроенергії, є ще люди і міста, які по 50-60 років жили, по-різному, звісно, але жили. Тут без війни і танків вбивається місто», – констатує Джура.

Без тепла не залишаться

У Бурштині та навколишніх селах почали ширитися різні чутки. Мовляв, ТЕС закриють повністю, водосховище, яке називають Бурштинським морем, висушать і на його місці поставлять сотні сонячних батарей.

У Бурштинській ТЕС кажуть, що закриватися чи залишати місто без тепла підприємство не буде. Простій, який зараз відбувається, необхідний для того, щоб продовжити діяльність. Керівник департаменту із сервісів ДТЕК Бурштинська ТЕС Віктор Волинець заспокоює, що на даний час працює від чотирьох до семи-восьми блоків.

«Місто не залишиться без тепла і електроенергії. Так, прийняли рішення перейти на чотириденний робочий тиждень і застосувати простій деяких працівників, посади яких зараз не потрібні у зв’язку з оптимізацією. Робиться це з метою збереження коштів. Люди залишатимуться вдома і отримуватимуть 2/3 зарплатні. Кошти в бюджет міста справді не доходять, але на це не можуть впливати керівники чи працівники станції», – каже Волинець.

Спробувати вплинути на ситуацію намагається чинний голова Івано-Франківської облдержадміністрації Денис Шмигаль, який, до речі, сам донедавна був генеральним директором ДТЕК Бурштинська ТЕС. На початку тижня він спілкувався з міською владою, після чого одразу поїхав до Києва – вирішувати питання. Обіцяє, що сам на сам із проблемою працівники теплоелектростанції не залишаться.

Міська голова Бурштина підготувала до голови ІФ ОДА звернення, у якому попросила «передбачити можливість компенсації податкових платежів, а саме сплату податку на доходи фізичних осіб від бюджетоутворюючого підприємства міста».

Вона також зауважила, що компанія ДТЕК маніпулює інформацією про збитки через дешевий російський імпорт, адже Бурштинський енергоострів здебільшого працює на експорт…

На підприємстві заспокоюють, що бурштинські домівки цієї зими будуть теплими. Та з чого формувати бюджет, як платити зарплати вчителям і медикам та як жити місту далі – поки що під питанням.

Марта БАРАНЕЦЬКА