Когось вони тішили, когось засмучували, а іноді навіть шокували. Які цифри дивували прикарпатців у 2019 році?

Ціна моста

Одним із найбільш очікуваних та дорогих проєктів Івано-Франківська став новий міст на Пасічну. Будувати його почали, звісно ж, не у 2019 році, проте за цей рік його вартість змінювалась декілька разів.

Ще у 2017 році відбувся тендер на будівництво нового моста. Його виграла фірма “Мостобудівельний загін №112”. Вона запропонувала ціну 120 мільйонів гривень. Потім вартість моста піднялася до 178,35 мільйона, причому ще додатково доведеться витратити кошти на будівництво під’їзної дороги та розв’язку.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків пояснював, що найбільше на зростання ціни вплинула вартість металу, з якого буде виготовлена конструкція. Крім того, зросли мінімальна зарплата та вартість енергоносіїв, палива і будівельних матеріалів.

“Побудувати такий міст за 120 мільйонів гривень, за цінами 2017 року, тепер неможливо. Тому подорожчання цілком допустиме”, – переконував міський голова.

На початку серпня, під час першого візиту президента України Володимира Зеленського в Івано-Франківськ, мер попросив у держави 150 мільйонів на міст, зазначивши, що загальна вартість буде становити 426 мільйонів гривень.

Згодом народна депутатка від Івано-Франківська Оксана Савчук повідомила нову цифру вартості моста – 594,6 мільйона гривень.

Станом на грудень 2019 року будівництво моста не закінчене. Тепер його планують завершити до 2021 року. Цікаво, чи зміниться до цього часу ціна і на скільки?

Борги зі всіх сторін

Ще одна цифра, яка не тільки запам’ятається, але й, імовірно, перейде з нами у 2020 рік, – борги міста.

Ще у серпні «Галицький кореспондент» писав, що в Івано-Франківську підрядники не отримують грошей за виконану роботу. Наприклад, директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак не приховував, що загальний борг у цій сфері сягав близько 10 мільйонів гривень. Зрозуміло, що до кінця року ця цифра змінилася, але цікаво, у який бік.

Бракувало грошей більшості комунальних підприємств. Керівник Муніципальної дорожньої компанії (МДК) Віталій Бурко казав, що борги у них завжди були і є. Наприклад, ще навесні підприємство закупило чотири тисячі тонн солі. Проте у листопаді заборгованість перед постачальником становила аж 1,3 мільйона гривень. Також борг за отримане ще влітку та використане пальне становив 608 тисяч гривень.

Через борги МДК не могла закупити нові запаси. Підрядник сказав, що віддасть матеріали місту після погашення хоча б частини попередньої заборгованості. На щастя, за декілька днів підприємству таки дали гроші, щоб розплатитись та частково підготувати місто до зими.

У листопаді працівники «Івано-Франківськтеплокомуненерго» навіть почали страйкувати: вони вийшли на роботу, але відмовились виконувати свої посадові обов’язки. Причиною протесту стала заборгованість із заробітної плати. Згодом людям заробіток виплатили, проте Руслан Марцінків пообіцяв премію тим працівникам, які ставляться з розуміння до ситуації.

Гроші у сім’ю

У серпні Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду 40 протоколів про адміністративні правопорушення стосовно яремчанського міського голови Василя Онутчака. Це сталось через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Василь Онутчак підписував розпорядження щодо преміювання та встановлення надбавок своїм близьким: сину та невістці. Цим він порушив вимоги пунктів 2, 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Кількість складених протоколів дорівнювала кількості виявлених порушень з боку міського голови Яремче.

Запланований кредит

Ще однією цифрою, яку обговорювали франківці, став новий кредит міста.

У вересні депутати Івано-Франківської міської ради прийняли рішення про залучення 500 мільйонів гривень, яке місто отримує шляхом випуску облігацій. Погасити кредит Франківськ має до 30 червня 2023 року.

Руслан Марцінків пояснив, що це рішення насправді не нове, адже бюджет на 2019 рік приймали із дефіцитом. Ще тоді передбачили, що потрібно буде залучити додаткові кошти.

«Ми, коли приймали бюджет, відверто говорили про це. Тепер же рішення пройшло всі необхідні погодження Мінфіну. Після рішення сесії оголосять конкурс між банками. Котрий запропонує найвигідніші умови, з тим і укладуть договір. Ми змушені брати кредит, щоб далі купувати комунальний транспорт, щоб будувати міст, ремонтувати та будувати школи, садки, заклади культури, медичні заклади та дороги. Це наші пріоритети», – сказав на сесії мер.

Оголосили конкурс на кредит на початку жовтня, і вже приблизно через два тижні він відбувся. За словами начальниці фінансового управління та заступниці міського голови Вікторії Сусаніної, у ньому брав участь один банк – «Ощадбанк». Він дав нижчий відсоток, ніж пропонував Мінфін. Тому виконком визначив його переможцем.

«До 20 грудня ми плануємо залучити ці кошти», – наголосила Сусаніна. 

Доречно нагадати, що кредит Франківськ так і не отримав. У 2020 році обласний центр Прикарпаття спробує це зробити ще раз.

Обіцянки-цяцянки

В Україні 25 жовтня була четверта річниця місцевих виборів. Перебувати на своїх посадах мерам міст залишилося недовго, чергові вибори заплановані на осінь 2020 року. Нещодавно журналісти підрахували, як міські голови виконують обіцянки. Найкраще за всіх це вдається Борису Філатову (Дніпро), а найгірше – Володимиру Миколаєнку (Херсон).

Абсолютним лідером за кількістю обіцянок за чотири роки став мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Він їх роздав аж 350.

Сам мер пояснив, що в нас оперативні наради відбуваються дуже часто. Кожного тижня даються якісь доручення, тому й багато обіцянок. «І є ще юнацький максималізм, коли прийшов і хочеться зробити все і відразу – в усіх мікрорайонах вирішити проблеми. А коли стикаєшся з реальністю, то починаються проблеми і з бюрократією, і з коштами. Втім вважаю, що достатньо зроблено і ще багато попереду», – сказав Марцінків.

Він стверджує, що йому потрібен ще один термін, щоб реалізувати великі амбітні плани. Наприклад, добудувати міст.

«Хочеться його здати, а для цього мені потрібен час і ресурс. Є амбітні плани весь громадський транспорт замінити новими автобусами і тролейбусами. Для цього теж потрібен час. Треба 160-180 нових автобусів, щоб всі маршрутки забрати. Місто не може собі дозволити зробити це одномоментно», – пояснив мер.

Великий борг

У листопаді Окружний адміністративний суд Києва визнав законною відмову Державної служби геології та надр на продовження дії спецдозволу дочірньому підприємству НАК “Надра України” “Західукргеологія” на роботи на газовому родовищі в Івано-Франківській області. Це сталось через податковий борг у 8,48 гривень.

З матеріалів засідання відомо, що “Західукргеологія” ще в 2006 році отримала на п’ять років спецдозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Волосянської площі в Івано-Франківській області. Мова йшла про пошук та видобуток нафти і природного газу. Пізніше термін дії дозволу продовжили до грудня 2016 року.

За три місяці до закінчення дії спецдозволу, 29 серпня 2016 року, “Західукргеологія” подала до Держгеонадра документи для продовження робіт на Волоснянській площі. Але отримали відмову, бо  від центрального офісу Державної фіскальної служби надійшла інформація, що станом на 1 вересня 2016 року у дочірнього підприємства “Надра Україна” була податкова заборгованість в розмірі 8,48 грн.

Після цього представники “Західукргеології” звернулися до суду, пред’явивши довідки податкової за своїм місцем реєстрації про відсутність заборгованості. Але суд не взяв їх до уваги і вирішив відмовити компанії в позові проти Держгеонадра.

Розформування за три тисячі

Три тисячі гривень – цю цифру точно мали б запам’ятати франківські чиновники та працівники комунальник підприємств. Саме через таку суму в Івано-Франківську почалося об’єднання трьох різних структур в одну.

У листопаді двох працівників КП «Муніципальна варта» затримали під час отримання хабара від підприємця. Гроші «муніципали» вимагали за те, щоб не складати протокол за фактом продажу алкоголю неповнолітнім. Вимагачів затримали “на гарячому”, коли місцевий підприємець передавав їм 3000 гривень.

Речниця управління СБУ в Івано-Франківській області Марія Римар зауважила, що такі побори відбувалися не вперше, тож можна говорити про організовану схему.

Руслан Марцінків одразу відреагував на скандал довкола «Муніципальної варти». «В силу останніх подій розумію, що розформування вартових – на часі! На наступну сесію міської ради підготуємо рішення про створення єдиної структури з «Муніципальної варти», «Муніципальної інспекції з благоустрою» та «Івано-Франківської міської аварійно-рятувальної служби». Краще менше організацій, але якісніша робота», – заявив він.

Також Марцінків вирішив відсторонити Андрія Прусака від посади керівника «Муніципальної варти», ці обов’язки поки що виконує Михайло Шутак.

У грудні почалась ліквідація «Муніципальної варти». Виконком вже проголосував за таке рішення та виніс питання на сесію міськради.

Новий бюджет

Івано-Франківська обласна рада прийняла бюджет на 2020 рік. Його розмір, порівняно із минулим роком, скоротився майже на 275%.

Доходи обласного бюджету в 2020 році повинні скласти 2,989 мільярда гривень, а видатки – 2,981 мільярда.  Це на 5,3 мільярда гривень менше, ніж торік.

З одного боку, цифри лякають, але таке зменшення зумовлене тільки тим, що змінився процес фінансування. Зокрема, субвенцію з державного бюджету на надання пільг і субсидій населенню наступного року будуть надавати безпосередньо Міністерство соціальної політики та профільний департамент. Сума цієї субвенції тепер не буде входити в бюджет області, через це такі суттєві зміни.

Найпроблемнішою галуззю Івано-Франківщини у 2020 році стане медицина. Це визнають всі – і посадовці, і лікарі, і депутати обласної ради.

«Медична субвенція передбачена лише на перший квартал – це 277 мільйонів. Річ у тому, що всі медичні заклади з 1 квітня будуть отримувати фінансування безпосередньо від Національної служби здоров’я України, а не через бюджет області, тому наші видатки зменшаться», – пояснила директорка департаменту фінансів ОДА Ірина Мацькевич.

Людмила ОЛЕНЮК