Захисник народився 4 травня 1983 року в селі Заланів на Рогатинщині.

 

Закінчив місцеву школу і вступив у Перемишлянське ПТУ №61, обравши фах бухгалтера. Згодом заробляв на життя у різних фірмах та закордоном.

 

Тривалий час Ігор Мартиняк працював майстром з виготовлення меблів на одному з підприємств Львова. А це ремесло стало в пригоді й у зоні бойових дій. Назавжди закарбується у спогадах воїнів «стіна духу», яку Ігор Мартиняк вирішив створити на фасаді їхнього помешкання.

 

Цю складну дорогу воїна Ігор Мартиняк розпочав з перших днів повномасштабної війни – 11 березня 2022-го.

 

Щоб захищати Україну, бійця не спиняли певні вади із зором й те, що до цього ніколи не тримав у руках зброю. Тож добровільно записався у ТрО, пройшов навчання і 26 квітня вже вирушив на Запорізький напрямок.

 

Як зазначають у дописі, за плечима військового майже два роки оборони, непрості будні Воїна, які переплітаються з доброю звісткою з дому – народився син Тадейчик.

 

 

6 листопада, коли ворог наблизився впритул, він не покинув позиції. Попри важкі травми й поранення Ігор продовжував оборону, а останніми його словами стали «Слава Україні!».

 

У військового залишилась мати, дружина, сини Максимко і Тадейчик.

 

Про чин похорону Воїна повідомлять додатково.