З 1 січня ц.р. запрацювала Угода про зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом. Обидві сторони скасують імпортні мита на більшість товарів. Це, з одного боку, підвищить конкуренцію на ринку і дасть товаровиробникам поштовх для розвитку. Але з іншого – створить низку проблем. Адже не всі готові до модернізації виробництва, стандартизації та чесної гри на полі, де диктує правила ринкова економіка.

 

Експорт в країни Європи

«У 2015 році зросла питома вага експорту до країн ЄС. Але при цьому обсяги поставок зменшуються, і така тенденція по всій Україні. Товаропотоки, які йдуть на Євросоюз, зростають, порівняно з відповідним періодом минулого року», – розповіла головний спеціаліст відділу зовнішньоекономічної діяльності управління зовнішніх зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності департаменту ОДА Тетяна Туревич.

За її словами, на кінець 2015 р. обсяг експорту складав 58,3%, питома вага експорту зросла на 6,9%, порівняно з 2014 р., але обсяги експортних відвантажень скоротилися на 13,2%.

«У першу чергу це пов’язано зі складним процесом переорієнтації підприємств. У ЄС дуже високі стандарти, наші товаровиробники не мають коштів, щоб переорієнтувати виробництво. А щоб заявити про себе, підприємцям необхідно рекламувати свою продукцію, а це теж затратно», – наголосила фахівець.

За словами віце-президента Івано-Франківської торгово-промислової палати (ТПП) Ігоря Бартківа, підвищення цін на енергоносії підвищує і вартість самої продукції, а конкурентоздатність, навпаки, знижується. Ціни на енергоносії впливають на собівартість української продукції через низьку енергоефективність обладнання. «Якщо б продукція виготовлялася на сучасному обладнанні, підвищення цін так сильно не впливало б на кінцеву ціну. Ця проблема має дві сторони. Позитивна – в тому, що виробники змушені змінюватися, пристосовуватися до нових умов. Погана – що мало хто про це задумувався раніше», – вважає він.

Сировина на вивіз

За січень-вересень 2015 р. обсяги експорту й імпорту товарів Івано-Франківської області до країн ЄС зменшилися, порівняно з відповідним періодом 2014 р., на 9,0% і 39,2% та склали 159,2 і 143,0  млн. дол. США. Питома вага експорту до країн ЄС займала 59,3% від загального обсягу, імпорту – 67,9%. Сальдо в балансі зовнішньої торгівлі товарами області з країнами ЄС позитивне і склало 16,2 млн. дол. США.

У структурі експорту області до країн ЄС переважали: деревина і вироби з деревини – 25,5%, електричні машини – 16,2%, котли, машини – 9,4%, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед – 9,0%, шкури – 8,6%, пластмаси, полімерні матеріали – 4,6%, одяг та додаткові речі до одягу, текстильні вироби –  3,9%, білкові речовини – 2,8%, натуральне та штучне хутро – 2,6%.

В область з країн ЄС імпортували пластмаси, полімерні матеріали – 25,7%, електричні машини – 13,7%, котли, машини – 8,3%, папір та картон – 6,8%, чорні метали – 6,3%, органічні хімічні сполуки – 3,9%, засоби наземного транспорту – 3,8%, хімічну продукцію – 2,3%. Понад 20% від загального обсягу імпорту товарів з країн Європейського Союзу складала давальницька сировина.

Обсяги експорту й імпорту послуг області до країн ЄС за січень-вересень 2015 р. зменшилися, відповідно, на 35,8% та склали 27 млн. доларів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами області з країнами ЄС склало 19,7 млн. дол.

Серед країн Європейського Союзу значний обсяг послуг надано Кіпру – 24,4%, Румунії – 19,6%, Чехії – 12,2%, Великій Британії – 8,1% та Німеччині – 8,1%. Основу наданих послуг країнам ЄС складали послуги з переробки матеріальних ресурсів – 55,3%, транспортні послуги – 37,4%, послуги у сфері телекомунікації, комп´ютерні та інформаційні послуги – 3,2%.

За інформацією ТПП, з території області найбільше експортують дерево, плити та пиломатеріали. Обробка мінімальна. Донедавна на захід вивозили лише кругляк. Вартість сировини доволі низька, а переробка дозволила б заробити більше.

«Можливо, в питанні експорту з деревом міг би конкурувати аграрний сектор. Проте більшість землі в управлінні великих холдингів, а їхня звітність подається у Київ, даних про це у нас немає. У значних обсягах експортується «хімія». Є приклади унікальних підприємств, як-от «Падана Кемікал Компаундс», що діє на базі ТОСу. Вони поставляють продукцію в Італію і багато інших країн Європи. Підприємство «Еліт-фіто», яке виробляє різноманітні олії, має широку географію збуту. Виробництво нішеве, їхня продукція не є широкого вжитку, тому вони вимушені шукати ринки збуту від США до Росії», – зауважив Ігор Бартків.

 

Вибір на користь ЄС

На території області кількість товаровиробників, що орієнтуються на співпрацю з країнами ЄС, збільшується. «Якщо раніше експорт до країн Європейського Союзу складав заледве 35%, то у 2015 р. він перевищує 60%», – розповів заступник міського голови Івано-Франківська Богдан Білик.

Підприємство «Electrolux» було відкрите в Івано-Франківську в 2011 р. на діючій до того базі і повністю переобладнане. Обсяг інвестицій склав 20 млн. євро. Продукція його конкурентоздатна на світовому ринку. За даними першого кварталу 2015 р., обсяги продажу її на внутрішніх ринках склали 41,9%, Польщі – 18,3%, Італії – 7,6%, інших країн – 32,2%.

Через зміну політичної та економічної ситуації в країні «Electrolux»  переорієнтував експортні потоки, зосередившись на країнах ЄС. Переорієнтація відбулася позитивно – загальні обсяги збільшились.

Над зміною стратегії почали працювати ще у 2014 році. Збільшити поставки в ЄС вдалося вже на початку 2015-го. Наразі головним ринком збуту для підприємства залишається Україна, де продається майже 42% усіх пральних машин, вироблених в Івано-Франківську. Більше половини продукції йде на експорт, переважно до Польщі, Італії, Чехії та скандинавських країн. Зміна ринків збуту проходила послідовно і виважено. Саме тому «Electrolux» вдалося не тільки зберегти, але й збільшити обсяги виробництва.

Перспективу виходу на європейські ринки розглядає для себе ТзДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат». Стандарти якості щодо продукції на цьому підприємстві вищі, ніж у деяких європейських країнах. На експорт пропонуватимуть пряники, сушку, заморожені хлібопродукти.

 

Інвестиції в розвиток

Переорієнтація виробництва потребує значних фінансових затрат, тому без залучення додаткових коштів на модернізацію обладнання обійтися важко. Підприємства, які не вкладали кошти у розвиток, зіткнулися з труднощами.

«Ми поставляли в Росію приблизно 100 тонн своєї продукції на місяць, з 1 січня співпраця остаточно припинилася, – розповідає директор ПАТ «Івано-Франківський м’ясокомбінат» Володимир Стороженко. – Нині плануємо реформувати виробництво, шукаємо нові ринки збуту. Для себе розглядаємо Близький Схід та Африку. Плануємо атестувати виробництво, отримати єврономер, щоб мати можливість вийти на ринки Європейського Союзу».

Наразі на підприємстві довелося скоротити частину працівників. Як розповів керівник м’ясокомбінату, тут мають намір брати участь у різноманітних тендерах, збільшити продаж на внутрішньому ринку. Зароблені кошти планують вкладати у модернізацію виробництва. Можливе й залучення зовнішніх інвестицій, хоча остаточне рішення щодо діяльності й розвитку підприємства прийматимуть акціонери. Наразі виходу на зовнішні ринки підприємство не має.

«ПАТ «Івано-Франківський м’ясокомбінат» втратив ринок збуту, а переорієнтуватися на інші ринки для них є проблемою. Вони 25 років працювали за звичною схемою: заготовляли м’ясо, переробляли його і відправляли на продаж. За той час «виросло» більшість дрібних виробників м’ясопродуктів, які працюють на сучасному обладнанні і швидше зреагували на виклики», – розповів Ігор Бартків.

Хоча ситуація зараз така, що більшість виробників не можуть витрачати кошти на модернізацію – і так заледве втримують на плаву діюче виробництво. Загалом, у найкоротший термін усім товаровиробникам доведеться замислитись над енергоефективністю обладнання, адже енергоносії стали дорогими, а нове буде ефективнішим за попереднє. Після підписання Угоди з ЄС уряд взяв на себе зобов’язання привести стандарти у відповідність до стандартів ЄС, тому модернізації виробництва не уникнути.

«Позиціонувати бренд на перенасиченому ринку Європи доволі важко, тому тут важливий аспект інноваційності. Більшості виробників важко «пробитися» на ринки Європи, вони готові працювати під чужими торговими марками задля отримання стабільного прибутку. Вже кілька років виробники з Косівського, Рогатинського районів експортують яблучний сік. Здебільшого вони його здають оптом, а потім відомі товаровиробники, наприклад, «Теско», власними силами розливають і продають його під своїм брендом», – продовжує Бартків.

 

Підтримка експорту

Щоб допомогти українським товаровиробникам, на базі ТПП створюються центри підтримки експорту. Від держави допомоги майже немає, а якщо певні заходи і проводяться, то вони, скоріше, декларативні.

Як зазначає Ігор Бартків, у такому центрі навіть малий товаровиробник зможе прийти і отримати консультацію, допомогу чи інформацію. Скажімо, товаровиробник, який хоче вийти на ринки ЄС, має пройти сертифікацію, провести лабораторні дослідження та багато іншого. Переорієнтація виробництва – також доволі складний процес. Він залежить від морального та фізичного зносу обладнання. Якщо обладнання сучасне, відповідає вимогам ЄС, то складнощів пройти сертифікацію не буде.

Тетяна Туревич розповідає, що на рівні держави для стимуляції експорту був намір створити експортно-кредитне агентство. На створення програми передбачалося 1 млрд. гривень. На жаль, ситуація в країні складна, тому програма не працює.

За правилами ринку

Зі вступом у дію Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС розширився ринок збуту. Водночас і кількість постачальників товарів та послуг на внутрішньому ринку збільшилася. Підвищення конкуренції мало б стимулювати зниження цін, але цього поки що не відбувається.

«Ще замало часу пройшло для того, щоб ринок встиг зреагувати. Євросоюз пустив нас до себе, але ми не дуже хочемо бачити їхні товари в себе. Ринки ще не відкриті, і це ще довго триватиме. Нам треба прискорювати цей процес. Так, це буде стрес для економіки, для виробників, але ринок зробить своє. Ринкова економіка, при всіх своїх мінусах, й досі залишається найефективнішою моделлю управління. На заході зараз переважає теорія невтручання, держава менше втручається в економіку, тоді ті процеси саморегулюються. Державі залишається тільки контролювати і втручатися лише у випадках нечесного ведення бізнесу», – підсумував віце-президент Івано-Франківської ТПП Ігор Бартків.

Ірина ФЕДОЛЯК