6-7 липня у Вільнюсі пройде IV Міжнародна конференція з питань реформ в Україні, під час якої будуть обговорюватися перетворення у нашій державі. Офіційні особи, представники фінансових кіл та громадських організацій говоритимуть про українські реформи максимально відверто, як і належить зацікавленим особам.

Це буде вже четверта подібна зустріч, вони постійно проходять у новій локації для демонстрації міжнародної підтримки України. Третя конференція у Торонто стала своєрідними оглядинами Володимира Зеленського, який прибув на неї як тріумфатор президентських перегонів в Україні. Що змінилося за два роки (у 2020 році конференція не відбувалася через пандемію коронавірусу) у сприйнятті подій в Україні нашими зацікавленими партнерами? Литва, яка послідовно підтримує Україну, є чудовим майданчиком для відвертого діалогу.

Напевне, зникли ілюзії стосовно «нових облич» в українській політиці? Протягом двох останніх років функціонування ЗеКоманди змін на краще відбулося не так багато, як очікувалося. Ринок землі, банківський закон (які монобільшість не могла ухвалити самотужки) – от і всі досягнення. Ймовірно, Володимир Зеленський буде говорити про деолігархізацію, проте навряд чи добре поінформовані західні партнери сприймають її краще за українських громадян, які, за даними КМІС, налаштовані скептично. Судова реформа? Боротьба проти корупції? Нема чим хвалитися. Російські гібридні загрози? Їх актуальність для України не зменшується, а от стійкість Української держави та суспільства слабшає, часом просто на очах. Їх підривають корупція, кумівство та розкрадання державних коштів, руйнування інституцій всередині України.

Є обґрунтоване припущення, що тональність публічних виступів з високої трибуни та розмов у кулуарах під час Конференції з питань реформ в Україні буде суттєво відрізнятися. Західна політична традиція не передбачає публічного шмагання чужих президентів, якщо вони не носять прізвище Лукашенко або Путін. Проте натяки у кулуарах звучатимуть прозоро, і реагувати на них з poker face Зеленському, напевне, не варто.

Можливо, головна інтрига заходу у Вільнюсі – чи відбудеться зустріч Володимира Зеленського зі Світланою Тихановською, яку називають лідером білоруської опозиції. Київ залишається єдиною столицею держави, яка межує з Білоруссю, яку досі не відвідала Тихановська. Перебування у Вільнюсі дозволяє українському президенту як спробувати прокласти мости з Тихановською, так і продовжити уникати контактів із нею.

[1] «Вільнюський покер» – роман Річардаса Гавяліса про реалії життя Литви у радянські часи.