Чим живуть перші ОТГ на Івано-Франківщині і Харківщині

Децентралізацію називають найбільш успішною з усіх реформ останніх років. Об’єднані територіальні громади стають на ноги, збільшують бюджети в рази та беруть на себе відповідальність. Проте на цьому шляху вистачає і проблем, і опору.

 Івано-Франківщина. Зустріч в магазині

Продавчиня пані Надія на життя в Старобогородчанській ОТГ не скаржиться, хоча вважає, що для пересічних громадян з моменту створення громади мало що змінилося.

«Нещодавно бачила кілька сюжетів про життя російських сіл, де нема води, а хати буквально розвалюються. Тож скажу вам: досить ще гарно ми живемо. Мені от не дуже вистачає грошей – отримую за роботу мінімальну зарплату. Хотіла б десь тисяч шість, але не знаю, де їх взяти. А якщо й матиму стільки, то навіть не знаю, що робитиму з такими грошима», – каже жінка.

Деякі покращення пані Надія все ж помітила. Тепер у Старих Богородчанах частково відремонтували дорогу, купили новий сміттєвоз та сміттєві баки, а у центрі села облаштували зону відпочинку.

«Дітям тепер є де бігати, молоді є де цілуватися. Але люди часто не цінують те, що їм дають. От поставили всюди ті нові гарні баки, але все одно смітять. Зранку пройдусь селом і бачу пляшки, інше сміття лежить. Невже так важко до урни кинути?» – обурюється пані Надія.

Покупниця пані Наталя просить продавчиню дати товар у борг, бо «зарплату затримали». Та записує у зошит горілку й оселедець. Поки покупку зважують, пані Наталя жаліється, вдаючись до порівнянь: «Вічна проблема – погані дороги, хоча це ще як подивитись. Я от родом із Сумщини, то порівняно з нашими дорогами у вас тут ще справжні автостради!»

Дороги у громаді – різні: нові бетонні, старі латані асфальтові або й просто ґрунтові. Місцеві мешканці часто їздять по них велосипедами на город, у магазин чи до родичів. Відстань між селами невелика – 5-10 кілометрів, а Богородчани та Старі Богородчани взагалі розділяє лише ріка.

 

«​Ось вона, влада!»

Перші вибори в ОТГ на Франківщині відбулися 25 жовтня 2015 року. На шлях децентралізації першими стали Верхнянська, Печеніжинська та Старобогородчанська громади. Остання є найменшою з усіх. Її площа складає 83 квадратних кілометри. До громади увійшло п’ять невеликих сіл з населенням 6100 осіб.

Голова Старобогородчанської ОТГ Ярослав Здерка протягом 12 років керував селом Старі Богородчани. На виборах 2015-го мешканці громади, до якої увійшли Старі Богородчани, Нивочин, Лесівка, Скобичівка та Гринівка, підтримали його.

«Рішення створити об’єднану громаду ми прийняли майже зразу після старту реформи, – згадує Ярослав Здерка. – Було зрозуміло, що передача влади та повноважень на місця – це шлях у майбутнє. Недовіра людей до вищих щаблів влади завжди створює перешкоди для розвитку держави. Розподіл фінансів у міністерствах та обласних департаментах вбиває бажання працювати на місцях. А коли я зараз ходжу по вулицях села і говорю з людьми, вони розуміють: ось вона, влада, прямо біля нас!»

Спочатку йшли обговорення з іншими сільськими головами, членами виконкому та депутатами. Дехто побачив у реформі позитив, частина депутатів поставилася до реформи байдуже, а хтось був налаштований проти. Але згодом стало очевидно, що рух вперед є неминучим, села об’єдналися в громаду, і за ці три роки люди відчули, що можуть брати участь в житті ОТГ.

«Суть тут навіть не у фінансах як таких, суть – у зміні ставлення. Депутати дуже активні: подають пропозиції і проекти, беруть участь у всіх програмах. Ми навіть на міжнародний рівень вийшли, до нас прийшли донори, які хочуть працювати не з міністерствами, а з громадами», – пояснює Здерка.

Деякі ініціативи, правда, мали спротив. «Завжди є кілька відсотків людей, які кажуть, що все і завжди не так, що б ти не робив. Вони вимагають для себе всього, не роблячи при цьому нічого. Десь стільки ж є розумних і відкритих людей, які хочуть змін і втілюють їх у життя. А основна маса людей, відсотків 70 чи більше, хочуть просто стабільності і тиші. Але треба розуміти: ніякий чиновник з Києва не приїде до нас прибирати територію і копати канави, всім цим маємо займатися самі ми», – переконаний голова ОТГ.

Зроблене і заплановане

У 2015 році бюджет п’яти сіл складав 1,7 млн. грн., зараз громада планує вийти на 8 млн. власних надходжень – доходи зросли в чотири рази. Приблизно половина з цих грошей йде на управлінський апарат, решту витрачають на розвиток сіл, додаючи ці кошти до інфраструктурної субвенції.

«Сумарний річний бюджет наших сіл складав менше двох мільйонів. Зараз, у 2018 році, бюджет громади зі всіма субвенціями складає близько 42 мільйонів, плюс маємо міжнародні проекти і гранти. Найбільше джерело доходів – податок на доходи фізичних осіб. Маємо сонячну електростанцію, яка дає близько мільйона на рік. Є сплата акцизу, молокозавод та пекарня, а також дрібні виробники будівельних матеріалів, лісозаготівельники. Малий бізнес активно розвивається», – описує голова громади фінансову сторону її життя.

За три роки існування відкрили денний стаціонар амбулаторії сімейної медицини, укріпили берег річки в Нивочині, розпочали будівництво моста й капремонти практично всіх шкіл, медичних закладів та будинків культури. Старобогородчанська ОТГ першою в області відкрила власний Центр надання адміністративних послуг. У селах збудували три дитячі майданчики, відкрили тренажерний зал та конференц-зал.

«До реформи цілий район за рік не відкривав стільки нових об’єктів та закладів, скільки ми зараз відкриваємо в одній нашій невеликій громаді. Маємо сучасний автомобіль швидкої допомоги, відкрили пожежне депо та поліцейську станцію, де працюватимуть двоє дільничних. За проектом DOBRE нещодавно отримали новий сміттєвоз вартістю понад 2 млн. гривень. Закупили тисячу сміттєвих контейнерів для кожного домогосподарства, проводимо роботу серед людей про важливість роздільного збору сміття, бо ж хочемо зберегти природу чистою. Десь до половини сміття можна не викидати, а сортувати та переробляти», – каже Ярослав Здерка.

Практично у всіх закладах ОТГ вже замінили вікна на енергозберігаючі. За останні три роки в Старобогородчанській громаді збудували п’ять кілометрів бетонної дороги. Всього на території громади – 40 км доріг, і працювати ще є над чим.

«Ми започаткували бюджет участі. Тож тепер люди, які мають якусь проблему чи побажання, можуть об’єднатися та показати шлях вирішення, після чого ОТГ профінансує їхній проект. При цьому буває так, що ми даємо гроші лише на матеріали, а роботу можуть виконати і самі наші люди, щоб зекономити бюджетні кошти і використати їх на щось інше. Тут ще такий фактор: якщо людина своїми руками робила якусь лавочку, то потім вона її точно не буде нищити, і ще й прослідкує, щоб інші того не робили», – додає голова громади.

У найближчих планах Старобогородчанської ОТГ – робота над економічним розвитком. Люди хочуть заробляти на землі, планують створення кооперативу й закупівлю обладнання.

«Хочемо поставити міні-завод з переробки ягід. Інша сфера, яку хочемо розвивати, – це туризм, зокрема, приватні садиби та місця для відпочинку. Ми, з одного боку, недалеко від Івано-Франківська (близько 30 км – авт.) – це означає, що втомлені шумом міста люди будуть їздити сюди, щоб відпочити. А з іншого – наша громада лежить на шляху від обласного центру до Карпат, тож туристів не бракуватиме, якщо обладнати все потрібне для них», – описує переваги розміщення громади Ярослав Здерка.

Серед проблем ОТГ, які згадує голова громади, – брак робітників через їх виїзд на заробітки за кордон і суперечливість законодавства.

«Йдеться про передачу земель за межами населеного пункту. Сьогодні ми можемо передавати землю лише сільськогосподарського призначення. А якщо мова йде про щось інше, наприклад, землю для учасників АТО, то маємо серйозні проблеми бюрократичного плану. Я вже два роки не можу дати бійцям землю через труднощі в переоформленні. Також є проблеми в питаннях містобудівної документації та нотаріату. Потрібне спрощення бюрократичної системи», – підсумовує голова Старобогородчанської ОТГ.

Опір опорній школі

У громаді – понад півтисячі учнів. Є школа і дитячий навчальний заклад у Старих Богородчанах, школа у Гринівці та три навчально-виховні комплекси в Нивочині, Скобичівці та Волосівці.

«Опорну школу ми ще не створили, бо є певний опір з боку громадськості, вчителів та депутатів. Ми продовжуємо вивчати це питання. Це делікатне питання, деякою мірою навіть політичне. Люди бояться закриття шкіл, старости виступають проти», – розповідає Юрій Іванишин, заступник голови Старобогородчанської ОТГ.

Він підкреслює, що укомплектовану школу зручніше утримувати, дітей легше довозити, але це повинні зрозуміти і батьки, і вчителі. А ще це треба буде довести керівництву ОТГ.

«Ми замінили вікна у всіх навчальних закладах, встановили практично у всіх освітніх закладах твердопаливні котли, відкрили нову дошкільну групу на 28 дітей та готуємося відкривати ще дві, – перераховує досягнення Іванишин. – Для реформи «Нова українська школа» вже придбано всі меблі та дидактичні матеріали, а от всієї комп’ютерної техніки ще немає. Потрібно придбати ще три комплекти, щоб забезпечити ноутбуками та проекторами всі перші класи».

На території громади є амбулаторія та чотири фельдшерсько-акушерські пункти. Амбулаторія перебуває на стадії реформування, створено некомерційне комунальне підприємство. Сімейні лікарі активно укладають договори з жителями громади, і вже майже половина мешканців Старобогородчанської ОТГ це зробили.

«Суттєво покращилася матеріальна база. Відремонтували ФАПи та амбулаторію. За півтора мільйона грантових коштів придбали сучасний автомобіль швидкої допомоги, а за власні гроші – аналізатор крові, ЕКГ-апарат. Добудовуємо другий поверх амбулаторії, щоб розширити приміщення, відкрити там кілька палат денного стаціонару та розширити фізкабінет, дати окремі кабінети сімейним лікарям. Планується закупівля нового медичного обладнання вартістю 20 тис. доларів», – додає Юрій Іванишин.

 Перспективи ОТГ

Нині на Івано-Франківщині 30 об’єднаних територіальних громад. Згідно з перспективним планом, до 2020 року їх має бути 59. Наразі ОТГ займають 25% площі області і в них мешкає 24% населення Прикарпаття. Такі цифри пояснюються тим, що значну частину площі регіону займають гори, де мало сіл, а великі міста на кшталт Івано-Франківська чи Калуша все ще лише планують об’єднання.

«Не всі створені громади відповідають перспективному плану. Але в тому і суть цієї реформи – люди можуть обрати, як хочуть жити далі, а в плані містяться лише рекомендації і наміри, він є гнучким. Маємо багато планів на наступний рік. Він буде виборчим, непростим, але дуже перспективним. Люди не хочуть бути приєднаними в адміністративному порядку, що влада обіцяє зробити у 2020 році з тими, хто не визначиться самостійно», – говорить Руслан Панасюк, директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування.

Громади, які першими стали на шлях децентралізації, однозначно виграли, переконаний він. «На початку було дуже багато викликів, загроз та неврегульованих моментів. Ті, хто йшли першими, мали надихати наступних та доводити: відсутність деяких законів не стане на заваді тим, хто справді прагне до змін. Старобогородчанська громада в 2015 році виглядала, як маленький човник у бурхливому морі. Але з огляду на останні три роки я можу чітко сказати: не все вирішують гроші та цифри», – пояснює Панасюк.

Основним активом громади є зґуртований колектив вмотивованих людей, і у Старобогородчанській ОТГ, на думку Панасюка, він є. Крім того, директор ЦРМС відзначає хороший рівень співпраці голови громади, старост, депутатів та членів виконкому. «Я знаю, що у них є стратегія розвитку, командний дух та бажання забезпечити людям нову якість життя. Запорукою успіху ОТГ не обов’язково повинна бути значна територія та величезні заводи на ній», – підсумовує він.

 Харківщина. Бюджет збільшився удвічі

«Ось двір нашої амбулаторії, де зараз ремонтують теплотрасу. А це дитячий майданчик, – показує на екрані мобільного телефону голова Старосалтівської об’єднаної громади Едуард Коновалов. – Нещодавно на перехрестях, біля школи, дитсадка та поряд з іншими важливими об’єктами ми встановили 20 відеокамер. Це коштувало 140 тисяч. Провели швидкісний інтернет».

Знайомство з селищем Старий Салтів починається з онлайн-прогулянки. Очільник громади, яка на Харківщині була створена однією з перших, пояснює: встановити камери вирішили заради безпеки. На новому офіційному сайті, що нині – у розробці, буде спеціальний розділ, де сервісом зможуть скористатися всі. Якщо станеться резонансна подія, то відеозаписи стануть у нагоді поліцейським.

«У березні 2016 року пройшли вибори у нашу об’єднану громаду, до якої увійшли 20 населених пунктів. У них проживає понад 8 тис. людей. У квітні ми заступили на свої посади, – згадує Коновалов. – Якщо у 2016-му бюджет за рахунок власних надходжень був 13 млн. грн., то в 2017-му він склав 24 млн., а з субвенціями – 54. Звідки кошти? Зараз у нас залишається 60% податку на прибуток. Також намагаємося вкладати договори з базами відпочинку, щоб вони перераховували кошти саме нам у бюджет. У нас їх близько 30-ти».

Окремого кабінету в голови громади немає. Поки у будівлі навпроти йде ремонт, керівник ділить приміщення із заступниками. Завершити роботи та переїхати у просторіший будинок через дорогу планують вже у грудні. Нині там вже працює амбулаторія, денний стаціонар та лікарі вторинної ланки, які орендують кабінети. Згодом має з’явитися поліцейська станція. До Нового року повинен запрацювати ЦНАП.

«Тут бухгалтери будуть сидіти, а тут – юристи. У цій залі збиратимуться депутати, їх у нас – 26, – проводить екскурсію голова Старосалтівської ОТГ. – Колись у цій будівлі був райком партії, потім – лікарня з хірургією та родзалом. Частина кімнат пустувала 20 років. Рік тому почали ремонт за державні кошти підтримки сільського населення. Зробили повністю нове опалення й освітлення, проводку поміняли, двері всюди. Тепер потрібно обладнати будівлю ліфтом».

Всього на території ОТГ працюють сім амбулаторій та п’ять ФАПів, шість шкіл, три дитсадки та музична школа.

Одна з найактуальніших проблем – ремонт доріг. Цього року провели ямковий ремонт на 10-12 вулицях. Капітальний ремонт вдалося зробити тільки у селі Хотімля на вулиці Набережній. Область на це виділила 1 млн. грн., ще 390 тис. додали з бюджету громади.

 

Залучені кошти

Значну частину робіт з благоустрою у Старому Салтові проводять за рахунок грантів та програм. «Поставили дитячі та спортивні майданчики за ці кошти. Закупили техніку для комунальників: три машини, три трактори, газонокосарку, причеп. Бо коли ми прийшли, у господарстві були лише екскаватор і трактор, яким по 35 років, – розповідає Едуард Коновалов. – Завдяки проектам встановили баки для збору сміття по Салтову та Хотімлі, тепер систематично вивозимо відходи. Плануємо такі баки встановити у кожному населеному пункті і налагодити усюди вивіз твердих побутових відходів».

Деякі проекти ще на стадії виконання. «Спочатку було дуже страшно, бо по Старосалтівській селищній раді не було взагалі жодного проекту, не писали, – згадує голова. – Ми попробували, вийшло. Зараз і заступники, і депутати дуже багато їздять по інших громадах, дивляться, як там пишуть».

Проекти розробляють регулярно, наступного року за програмою DOBRE громада має отримати близько 3 млн. грн., разом з Агентством США з міжнародного розвитку розробили програму «Громадський бюджет», додає заступник голови громади з питань регіонального розвитку та інвестицій Костянтин Колкутін.

«Люди краще знають, що їм потрібно там, де вони живуть. Переможців визначала громада за допомогою голосування. Селищна рада до цього не має ніякого стосунку, – пояснює він. – Незважаючи на те, що інформаційну роботу провели, але ще немає довіри, тому деякі села взагалі нічого не подали. Розраховуємо, що на наступний рік запропонують уже проектів двісті, коли побачать, як це працює».

Серед 21 учасника обрали 14 переможців, які тепер зможуть реалізувати у своєму селі чи селищі міні-проект з благоустрою. На ці заходи у 2019-му в ОТГ планують виділити півмільйона.

У селі Кирилівка завдяки «Громадському бюджету» у наступному році планують встановити ігровий комплекс, у Хотімлі – відремонтувати пам’ятник загиблим воїнам, а у Шестаково – придбати комп’ютери для школи, дитячий майданчик та вуличні тренажери.

 

«Людей потрібно залучати до розподілу грошей»

Олексій Ткаченко – один із переможців конкурсу «Громадський бюджет» – живе з родиною у селі Шестакове та є директором місцевої школи. За фахом – учитель інформатики.

«У нашій школі комп’ютерному класу – 16 років. Я не можу сьогодні повезти дітей на олімпіаду з інформатики, тому що немає на чому їх підготувати. Хоча 14 років тому ми займали перші місця на олімпіадах в районі, – розповідає він. – Коли дізналися, що можемо взяти участь в розподілі бюджету, вирішив написати проект. Колектив і батьки мене підтримали. Ми зрозуміли, що тільки так ми можемо отримати гроші з місцевого бюджету, щоб придбати для школи кілька нових комп’ютерів. Я розумію, що 40 тисяч сьогодні – це дуже мало, але ми зможемо придбати хоча б чотири нових комп’ютери».

Окрім комп’ютерів, у школі також чекають на нові вуличні тренажери. Олексій Ткаченко подавав на конкурс два проекти, які посіли перше і друге місця та отримали фінансування. Вибороти перемогу допомогли батьки учнів. Нині у школі навчається 51 дитина.

«Це теж 40 тисяч. На них плануємо купити три вуличних тренажери та встановити їх на спортмайданчику. Поговорив з учителем фізкультури, і підібрали разом, що нас цікавить, – каже директор. – Дітям дуже потрібні як сучасні технології, так і спорт, щоб вони після закінчення школи не ходили скрючені від хвороб».

«У попередні роки на ремонт школи відділ освіти нам не виділяв практично нічого, – визнає Ткаченко. – Усі ремонти відбувалися за батьківські гроші. У цьому році на ремонт все дало ОТГ. Це і фарби, і пензлики, і цемент – перераховувати дуже багато. Єдине, що руки наші були, а з матеріалами вони допомогли. Це вже великий плюс. Робили ремонт разом з батьками. У нас дуже активний і дружний батьківський комітет. Вони зацікавлені, щоб у школі їхнім дітям було тепло та комфортно».

Євген Шевченко теж мешкає у Шестаково. Як один із переможців конкурсу «Громадський бюджет», наступного року він зможе витратити з місцевого бюджету 40 тисяч на придбання дитячого майданчика.

«Зараз у нас в селі немає ні дитсадочка, ні дитячого майданчика. Я впевнений, що у людей багато ідей щодо поліпшення простору навколо, але немає грошей для реалізації, – каже Євген. – Сподіваюся, що коли вони побачать дитячий майданчик, то вже наступного року проектів буде подано більше. Це буде показник того, що бюджет участі реально працює і що кожен може щось зробити для благоустрою рідного села».

Місцеві мешканці думають, що ще треба зробити. «Найсерйозніша проблема для нашого села – це відсутність дитячого садка. Але на його створення потрібен зовсім інший бюджет, не 40 тисяч. Ми б відмовилися від усіх дрібних проектів, якби нам запропонували відкрити дитсадок, – говорить Шевченко. – Ще одне нагальне питання – вивезення сміття. У нас немає баків по селу, та й куди його дівати – незрозуміло. Хто спалює, хто вивозить у ліс. Якщо ви проїдете по посадках – побачите, скільки там сміття».

 

«Люди повинні відчути покращення якості послуг»

У рейтингу за кількістю ОТГ Харківщина пасе задніх. За три роки в області створено 17 об’єднаних територіальних громад. Одна з останніх – Лозівська ОТГ – нараховує 74 тис. людей і є найбільшою в регіоні. Відповідно до перспективного плану формування територій громад, на Харківщині мають утворити 58 ОТГ.

«Об’єднання – це добровільний процес. На сьогодні у нашому регіоні об’єдналися 30% громад. До реформи було 459 сільських, селищних та міських рад, – каже Діана Баринова, директорка Харківського ЦРМС, що був створений за підтримки програми «U-LEAD з Європою» і Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. –Усі громади, які у нас були створені, є спроможними. Ми займаємо в Україні перше місце щодо цього показника, бо у нас немає громад, які мають маленьку чисельність. За оцінками європейських експертів, громада спроможна, якщо в ній кількість населення – 10 тисяч. За оцінками українських експертів, цей показник має бути не менше п’яти тисяч. Найменша громада у нас трішки більша шести тисяч, а майже 45% громад Харківської області мають чисельність більше 10 тисяч населення».

Основний бюджетоутворюючий інструмент – це податок на доходи з фізичних осіб. Чим більше людей, тим спроможніша громада і більш забезпечена в бюджетному плані, пояснює Баринова.

Один з головних викликів, з якими стикнулися ОТГ, – відсутність кваліфікованих та підготовлених кадрів. У селищних радах ніколи не було фахівців з освіти, управління ЖКГ чи культури, їм усе потрібно створювати з нуля. Причому чим більше вони залучать молоді, тим спроможніше й ефективніше буде працювати апарат громади, упевнена Діана Баринова.

«Нині головам ОТГ доводиться набагато більше працювати, ніж тим, хто очолював сільські ради. На них тепер повна відповідальність за життєдіяльність територій. Основне, на що ми націлюємо керівництво, – це зміни системи надання послуг. Люди повинні відчути покращення якості послуг, – каже директорка ЦРМС. – Основна проблема – це недовіра людей до місцевої влади та влади як такої, що формувалася протягом багатьох років, ще з радянських часів. Націлюємо представників ОТГ, щоб змінилася система взаємовідносин та з’явився діалог. Місцева влада має бути підзвітна громаді. Так повинно було бути завжди, але насправді не реалізовувалось. Сьогодні ОТГ ідуть по цьому шляху. І це їх принципова відмінність від сільських рад».

Коли люди бачать, що можуть впливати на витрати, відчувають зміни. «Громадський бюджет» вже впроваджується у Нововодолазькій, Мереф’янській та Старосалтівській ОТГ. Якщо в 2015 році люди взагалі не сприймали реформу, дуже жорстко її критикували і категорично не хотіли об’єднуватися, то сьогодні вони вже обговорюють формати об’єднання, зазначає Баринова.

«Нещодавно їздили в прес-тур до Наталіївської громади. Її голова була однієї з противниць реформи у 2015 році. Після презентації від неї було найбільше критики. Зараз же вона сказала: «Я жалкую, що не послухалася і ми не об’єдналися у 2015-му», – говорить директорка ЦРМС.

Найближчим часом планує об’єднатися Олексіївська громада в Первомайському районі. В Ізюмському – обговорюють створення Бугаївської ОТГ. Йде обговорення у Валківському районі. Окрім того, деякі населенні пункти можуть долучитися вже до об’єднаних громад. Так, Граківська сільська рада приєдналася до Чкалівської ОТГ.

23 грудня на вибори йдуть ще дві місцеві ради – Коротичанська та Малоорчицька, які приєдналися до вже створених Пісочинської та Зачепилівської ОТГ.

Надія Шостак, Тарас Волошин

 

Спільний проект «Галицького кореспондента» і «МедіаПорту» здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.