Володимир Івасюк: музика свободи, що не змогли заглушити

Сьогодні, 4 березня, міг би святкувати свій день народження видатний композитор і поет Володимир Івасюк. Можливо, відбувся б великий концерт на його честь, флешмоб чи інший цікавий захід. Та, на жаль, ми не можемо привітати поета. Все, що нам залишилося, – це лише згадувати його, слухаючи пісні, які він створив. Мабуть, кожен, хто читає цю статтю, чув хоча б одну його композицію. А якщо ні – знайдіть, увімкніть і познайомтеся з піснями, що виросли з українських традицій, нашого фольклору та колориту.

Про Володимира Івасюка є багато спогадів і розповідей. Дуже цікаво їх читати, адже саме в них розкривається його справжня сутність. Одним із найкращих є твір його батька – письменника Михайла Івасюка. Тут ми дізнаємося, якої вдачі був Володимир, наскільки любив музику, яким був сином – добрим і лагідним, скільки в ньому було завзяття та працелюбності. Це була дивовижна людина з тонкою душею.

Його талант розкрився дуже рано: вже в 5 років він вступив до музичної школи по класу скрипки. Його прогрес вражав викладачів, які пророкували йому блискуче майбутнє. Пізніше Володимир опанував ще й віолончель, фортепіано та гітару.

Після школи він вступив до медичного університету і здобув фах лікаря, а згодом навіть вагався, який шлях йому обрати – музику чи медицину. Вступ до вищого навчального закладу не обійшовся без “пригод” та радянської моралі. У перший же день Володимира Івасюка вигнали з університету через історію, у яку він втрапив через однокласників. Це надовго залишило пляму на його репутації, а відрахування мотивували тим, що студент нібито вступив до навчального закладу нечесним шляхом. І хоч потім вдалося добитися справедливості, такий наклеп залишив свій слід у душі композитора.

Попри все, музика завжди залишалася в його серці. Уже в 1968 році він написав легендарну «Червону руту», яка згодом стала символом української естрадної музики. Володимир був не просто композитором – він створював пісні, що об’єднували людей, дарували надію та гордість за свою культуру. Його твори звучали на найвідоміших сценах, а сам Івасюк став однією з ключових фігур української музики 70-х років.

Однак його життєвий шлях трагічно обірвався. 18 травня 1979 року його знайшли мертвим у Брюховицькому лісі біля Львова. Офіційна версія – самогубство, але рідні та друзі переконані, що це було вбивство. Радянська влада неодноразово переслідувала митця, і його творчість була небезпечною для системи, адже несла в собі дух свободи та національної свідомості. Його пісні пробуджували в людях національну свідомість, і вони все більше тягнулися до його творчості та української культури.

Тому сьогодні згадаємо щирого українця і талановитого композитора, завдяки якому наша музика зазвучала по-новому, набувши світового звучання. А для того, щоб ви більш дізналися про Володимира Михайловича, нижче представлені цитати не лише з віршів композитора, а й з книги Михайла Івасюка, через яку ми можемо почути “голос” його сина.

— Це не просто звуки, а краплини поезії. Рояль нам дорогий ще й тим, що він оздоблений твоїми, татку, червоними трояндами.