Володимир Тарновецький: Активно для міста працює лише 10% депутатів

  • Володимир Тарновецький – людина, яка знає все про коломийську політику. У Ратуші він пропрацював із трьома міськими головами, був безпосереднім учасником усіх головних подій у житті міста за останні 15 років. В інтерв’ю для «Коломийської правди» пан Володимир проаналізував ці роки та розповів про те, як виглядає Коломия на фоні інших міст, як працюють міські чиновники і депутати та як від їхніх інтересів місто щороку втрачає до 5 мільйонів гривень.

     Інколи приватні інтереси беруть верх над інтересами міста

    Пане Володимире, ви перебували у владі три каденції. Як би ви охарактеризували цей час?

    Якихось грандіозних подій, які б радикально змінили  Коломию в кращий бік, не було. Велика промисловість остаточно зникла з економічного ландшафту міста. Економіка тримається на малому бізнесі, який дає понад третину всіх бюджетних надходжень. Великих інвесторів також дуже мало. По суті, за всі ці роки прийшов тільки один хороший інвестор – «Тенмарк».

    За показниками, непогані справи в освіті, хоч сутність її не змінилася. Добре функціонувала культура. На вищий обласний рівень вийшли наші музичні школи. Не можна не згадати і фестивалю «Коломийські представлення». Це дійсно значна культурна подія, на яку приїжджають гранди українського театру. Погіршились справи в медицині, що особливо було видно минулого року.

    Якщо говорити про владу, то правильним рішенням за першу каденцію Ігоря Слюзара було реанімувати окремі комунальні підприємства, які було розпродано і знищено. Для міста вигідніше працювати з ними, ніж із приватними структурами.

    1-2

    Якщо дивитися на Коломиї на фоні інших міст Прикарпаття та й України, на якому ми рівні?

    Звичайно, ми не належимо до найкращих міст для життя в Україні, але і не пасемо задніх. Якщо брати 100-бальну шкалу, то Коломия перебуває десь на позначці 70 балів. Ми в кращій половині. Вище від нас переважно великі міста з потужною промисловістю або ж міста, які мають бюджетоутворюючі підприємства, атомні електростанції, порти тощо.

    Так, але весь потенціал нашого міста ще не реалізований і що заважає його реалізувати?

    Я згідний із тим, що ми повністю не реалізували потенціалу. Чому? Тому що люди, які при владі, мають володіти стратегічним мисленням, вони мають бачити місто з висоти держави і йти в ногу із часом.

    Особисті амбіції деяких місцевих політиків, їхній приватний інтерес та політична доцільність впливають на ухвалення рішень і чи шкодять вони стратегічним інтересам Коломиї?

    Бувають такі випадки. От, наприклад, МАФи. На початку минулої каденції я запропонував визначити місця, де їх можна розмістити, і оголошуємо конкурс. Бюджет отримував би кошти, і не було б засилля МАФів. Це було б в інтересах громади, і це було б чесно, і місць під тимчасові споруди не отримували б депутати, їхні куми і свати, а підприємці, які більше б заплатили. Однак тоді до цієї пропозиції не дослухались, і це є прикладом, як приватні інтереси переважають над інтересами міста.

    Якщо взяти всі рішення влади, скільки з них є відверто лобістськими, які ухвалено в інтересах когось?

    Їх не дуже багато, але такі рішення є. Здебільшого вони стосуються земельних і комунальних питань. Хоча зазначу, що абсолютну більшість рішень міської влади ухвалено правильно і в інтересах Коломиї та її розвитку.

    Щоб ухвалити рішення, потрібно набрати 26 голосів. Бувало, що декого з депутатів стимулювали для потрібного голосування?

    Думаю, що такі випадки були.

    Часто говорять, що на місцевому рівні потрібно займатися господаркою, а не політикою. Однак і посадовці, і депутати – представники політичних партій. От наскільки партійна приналежність впливає на працю і співпрацю у владі?

    Це залежить від лідера політичної сили в місті. Є партії, де лідер узурпував владу, і депутати не мають права ні на крок праворуч, ні на крок ліворуч, і вони голосують так, як скаже лідер.

    А наскільки в такому разі депутати є самостійними?

    Це залежить від особистості, від самодостатності, масштабу мислення, сумління. Та, на жаль, у нас завжди були депутати, які не є самостійними. От, наприклад, у минулій каденції були обранці, які за п’ять років жодного разу не виступили з трибуни. Якщо узагальнювати, то лише 10% депутатського корпусу – це активні люди, які мають ідеї і дійсно працюють на місто. 25-30% – це депутати середньої активності, інші 60% – це малоактивні депутати, які відчутного вкладу для Коломиї не зробили.

    Щороку через приватні інтереси місто втрачає до 5 мільйонів

    Які на сьогодні є головні завдання для економіки міста?

    Потрібно завершити роботи з індустріальним парком. На вулиці Шарлая відвести земельну ділянку під цей парк. Потім написати інвестиційний проект у міністерство інфраструктури і до міжнародних грантодавців та пробувати залучити серйозні кошти. Індустріальний парк – це крок до відродження промисловості в Коломиї. Друге завдання – перейти на енергоефективність. Щоб ми крок за кроком ішли у цьому напрямку за допомогою власних коштів, донорських чи грантових.

  • Децентралізація дала нашому бюджету додаткові кошти, а чи сама міська влада використовує всі механізми й усі потенційні джерела надходження до казни?

    Не всі, і наведу конкретний приклад. Є фонд соціально-економічного розвитку. До цього фонду надходять кошти від будівництва, яке здійснюють у місті. Розраховують вартість усього будинку і сплачують певний відсоток до міського бюджету. Однак тут є дві проблеми. Перша – це те, що в Коломиї норматив собівартості метра квадратного будівництва – 2950 гривень або 120 доларів. Продають забудовники сирець по 400-500 доларів за квадратний метр.

    Тепер друге: відсоткова ставка від вартості будівництва, яку сплачують до бюджету міста, у нас також занижена. Держава дозволяє місту виставляти 4% для житлового фонду і 10% для комерційного. У Коломиї влада ухвалила 1% для житла і 2,5% для комерційної нерухомості.

    Я тричі за минулу каденцію намагався підвищити і розрахунок собівартості метра квадратного із 2950 хоча б до 5000 гривень, і відсоткову ставку. Однак тут працювало потужне лобі, і депутатське, і владне. Хоча на цьому місто могло б добре заробляти, а поки що заробляють забудовники. Місто ж втрачає 3-5 мільйонів на рік.

    Кажуть, Коломия живе на широку ногу, тоді як потрібно економити?

    Раціональне зерно в цьому є. Наприклад, якщо б із 170 працівників міської ради залишити 100, місто б цього не відчуло. Освіту фінансують із державного бюджету, тому тут скорочувати видатки місто не може. Хоча з тим, що директори повинні навчитися ґаздувати і рахувати гроші, я згідний. Є випадки, коли в школі вводять абсолютно нікому не потрібні предмети тільки для того, щоб комусь дати години.

    Дорого нам обходиться культура. Хоча тут ми маємо і хороші показники. Щодо спорту, я вважаю, що Коломиї не потрібно дві ДЮСШ. Оптимально було б об’єднати їх в одну.

    Угода про Асоціацію із ЄС Коломиї якось може бути корисною?

    Коломия бере участь у різних інвестиційних, грантових проектах. Я вже говорив і про індустріальний парк. Окрім цього, отримали кошти на встановлення енергоощадного вуличного освітлення, ми здобули туристичний грант, є хороші результати в роботі з отримання грантів для заміни вікон в ОСББ. Отак це корисно.

    Хоча є тут й інший нюанс, про який ніхто не хоче говорити. Водоканал 2007 року взяв кредит на 2 мільйони доларів. Це справа добра, але ми дуже програли на курсових різницях. Брали, коли долар був по 8 гривень, а зараз – 25. І невідомо, як ця ситуація вирішиться; чи покриє цю різницю держава, чи віддаватиме водоканал, поки що не зрозуміло. Тому ми маємо проблеми з отриманням коштів з інших грантових програм.

    Про інвестиції слів дуже багато, а як складаються справи?

    До нас прийшов тільки один великий інвестор, який постійно збільшує своє виробництво. Це «Тенмарк». Вони починали з 50 робочих місць, а тепер працює 300 осіб. Наскільки я знаю, там є замовлення, хороша зарплата і стабільність.

    Ми очікували, що швидше будуть будувати деревообробний завод Швайгофера, але через нашу кризу, війну на Сході власники відклали роботи. Із цим інвестором усе дуже повільно. Ну і були розмови, що до Коломиї прийде такий потужний інвестор як «Леоні», але судячи з усього, цього не буде. Найімовірніше, цей німецький гігант побудує завод у Бурштині.

    Прямої вигоди для Коломиї в об’єднанні з довколишніми селами не бачу.

    Невдовзі набуде чинності адміністративно-територіальна реформа. Коломия об’єднається з близькими селами. Чи потрібно це місту, чи виграє воно від цього, чи ліпше було б залишитися у своїх теперішніх межах?

    Більше від цього виграє держава, ніж сама Коломия. Держава зекономить на утриманні бюджетних установ, а прямої вигоди Коломиї від об’єднання я не бачу.

    Може Коломия стати фінансово самодостатнім містом і не залежати від державних дотацій?

    Перспективи й ресурси для цього є. Однак передусім має помінятися і сама система в Україні. Навіть якщо ми оберемо ідеального міського голову, він нічого не зможе зробити. Він настільки буде пов’язаним із державно-бюрократичним спрутом, що не зможе нічого реалізувати.

    Якою для вас є ідеальна Коломия?

    Для мене ідеальна Коломия – це комплексно розвинена Коломия. Індустріально потужна, туристично приваблива з багатими й освіченими людьми.

    Спілкувався Віктор Фітьо

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!