У світовому лексиконі з’явилося нове слово, яке описує нову стратегію поведінки.

Ім’я дружини британського принца Гаррі перетворилося на дієслово “to Meghan Markle”, яке вже стало вірусним. Це слово не перекладається, так і є – «меганмарклити».

Це означає так цінувати себе і своє психічне здоров’я та душевну гармонію, щоб цього було достатньо, аби встати і вийти з приміщення, стосунків чи середовища, в якому ваше «я» не поважають, не цінують і не сприймають.

Чому саме Меган Маркл?

Нагадаємо, що на початку цього року принц Гаррі та його дружина Меган Маркл вирішили скласти монарші обов’язки і переїхати в іншу країну.

Подія шокувала не лише звичайних британців, а й всю королівську родину. І покарання не змусило себе чекати. Від весни принц Гаррі і Меган більше не матимуть фінансування на виконання своїх королівських обов’язків, заявили в Букінгемському палаці. Також вони залишаться без своїх титулів. Крім того, подружжя має повернути в королівський бюджет кошти, витрачені на ремонт їхньої резиденції – а це, на хвилинку, 2,4 мільйона фунтів.

 

Гаррі та Меган не приховують, що рішення далося їм непросто. Але воно не було спонтанним. Іншого вибору, за їхніми словами, не було. Зараз подружжя разом з сином Арчі перебувають у Канаді. І, до слова, це вже викликало негативну реакцію з боку канадців. Вони склали петицію до прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, в якій висловилися за те, що Меган і Гаррі тепер самостійно мають утримувати охорону і розкішний особняк на острові Ванкувер, а не за рахунок платників податків.

 

Британці звинувачують Меган в тому, що це вона змусила Гаррі прийняти таке рішення, і взагалі згубно впливає на принца. Загалом, вона вже давно стала головним негативним персонажем британських таблоїдів: її поведінку та світогляд вважають не відповідними титулу герцогині Сассекської.

Та, попри критику, Меган не зрікається своєї позиції. І вона вже ввійшла в історію як творець нового терміна.

Меганмарклити не можна капризувати – де кома?

Чим “меганмарклити” відрізняється, наприклад, від «капризувати»? Багатьом справді здається, що Меган «з жиру біситься». Маючи сите, забезпечене та розкішне життя, дозволяє собі висловлювати власні думки. А тепер ще й королівську родину зруйнувала, а британців позбавила улюбленого принца. То хто ж вона – примхлива пані чи жінка, яка руйнує стереотипи? Де межа, яка відділяє «меганмарклізм» від пихатості?

Давайте розберемося, в чому загалом різниця між пихатістю та гідністю. Пихата людина вважає себе кращою, розумнішою, гарнішою за інших, впевнена, що весь світ їй щось винен. Такі люди будуть обурюватися з будь-якого приводу, вимагати для себе кращих умов. Саме вони можуть жбурнути офіціанту пом’яту серветку, вимагаючи для себе накрохмалену. Або вимагати кращої кімнаті у готелі. Або вважати колег та підлеглих людьми другого сорту. Або вбачати у дружині прислугу. Або пересваритися з усіма родичами. Пихатість завжди ззовні. І їй завжди потрібне підживлення ззовні.

А гідність – це внутрішнє почуття.  Це такий внутрішній стрижень, те власне «я», якому не потрібні порівняння. Гідна людина не порівнюватиме свої статки з сусідом, не принижуватиме інших, не вимагатиме кращого для себе, не заздритиме. Як правило, людина з почуттям власної гідності має адекватну самооцінку і самоповагу, у неї загострене почуття справедливості.

І саме тому така людина не залишатиметься довго на роботі, де її не цінують і не прислухаються до її думки, при цьому змушуючи жити на мізерну зарплатню. Не буде така людина й у стосунках, де хтось її просто використовує для задоволення свого «его». Вона не підтримуватиме дружніх стосунків з людьми, які ігнорують її інтереси, принижують, насміхаються. Бо це нижче за її гідність. При цьому вона не буде оголошувати війну чи діяти «по-партизанськи» – вона просто відійде, щоб не забруднитися. Це про таких кажуть: «Слабкий мстить, а мудрий прощає».

Для кожного з нас цей вибір може бути важким. Можна роками звикати жити в обставинах, які нас не влаштовують, але боятися «встати і вийти». А можна оголосити війну стереотипам, позбутися вантажу минулих років, думок чи дій і почати жити тим життям, про яке мріяли. Як на мене, це і є «меганмарклити».

До слова, я впевнена, що кожен з нас живе тим життям, якого заслуговує. Саме нитка наших минулих дій призвела нас врешті-решт до того результату, який ми отримали. Все, що ми маємо (чи не маємо) – результат нашого вибору в кожній конкретній ситуації.

Тому давайте правильно розставляти акценти: де треба показати своє «я», а де можна змовчати, де слід зрозуміти інших, а де «поставити на місце». Межа між пихатістю і гідністю справді дуже хитка. Але коли ми навчимося відрізняти перше від другого, світ  стане трохи кращим.

Тож «мегамаркліть», захищайте свою гідність, не дозволяйте іншим принижувати чи використовувати вас, але не будьте пихатими!

Марина ФРОСТ,

психологиня, журналістка