Цьогорічний опалювальний сезон Україна розпочинає, маючи у резервах чи не найменшу кількість газу та вугілля за останні роки. Та якщо попередні дві зими ми пережили без особливих ексцесів завдяки порівняно теплій погоді, то цьогоріч прогнозують рекордні морози, які протримаються мало не до середини березня.

Найбільше занепокоєння у експертів викликають запаси вугілля, які не дотягують до планових майже на мільйон тонн. Адже саме від роботи теплової генерації залежить, чи зимуватимуть українці зі світлом. Атомна генерація, на яку робили ставку минулої зими, навантаження не витримала. Відтак, ще з літа тепловим станціям довелось збільшувати виробіток електрики, аби перекрити нестачу, яка виникла через те, що значну частину атомних блоків довелось вивести на ремонт.

“На складах електростанцій зараз десь 1,2 млн. тонн вугілля. На складах ТЕЦ десь 300 тисяч тонн. Це сукупно приблизно 1,5 млн. тонн, може, 1,6 млн. тонн. За планом, на 1 листопада має бути 2,8 млн. тонн. Важко говорити, чи вийдуть наші ТЕС на цей показний. Ймовірно, недотягнуть, – каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. – Якщо зима буде холодна, ризики високі. У дуже холодні періоди споживання електричної енергії піднімалось до 30%. Треба цю різницю чимось компенсувати”. А компенсовувати нічим, оскільки основну частину електроенергії в Україні виробляють атомні та теплові станції. І саме через нестабільну роботу Енергоатому тепловикам не вдалось накопичити достатніх резервів палива.

“Двічі впродовж цього року змінювався баланс попиту та виробництва електричної енергії, – каже директор енергетичних програм Центру світової економіки Валентин Землянський. – Спочатку планували, що атомна генерація виробить 88 млрд. кВт/год, потім зменшили на 10 млрд. Більше того, в наслідок арешту рахунків Еенергоатому блоки не вийшли з планових ремонтів влітку. Навантаження, яке мала б нести атомна генерація, перейшло на теплову і спрацювання вугілля становило близько 100 тисяч тонн на добу за норми 60 тисяч тонн. Тобто склади спрацьовувались замість того, щоб наповнюватись”.

Ситуацію ускладнює те, що інші джерела електроенергії, наприклад, альтернативна енергетика чи гідроенергетика суттєво вплинути на енергобаланс не можуть.

“Альтернативна генерація дуже мала за обсягом. Плюс, вона не здатна покривати піки споживання. У гідрогенерація потужність залежить від обсяги води. У нас було було маловодне, без значної кількості опадів літо. Якщо зима буде малосніжною, то говорити про перспективи про більший обсяг використання гідрогенерації немає, – каже Дмитро Марунич. Альтернативи тепловій генерації, яка працює не вугіллі, для того аби замістити “вилітаючі” блоки АЕС, немає. Хіба імпорт, або обмеження споживання. Наразі контракту на імпорт з Росією не існує. Якщо він буде, то це буде аварійна допомога, яка досить дорога. Але це той варіант, який дозволить не відключати споживачів. Інші країни не здатні постачати в Україну електроенергію з об’єктивних причин”.

Українців відключеннями елекроенергії не злякаєш — ми це проходили в 90-х та мали можливість згадати взимку 2014-2015 рр. Здавалося б, нічого страшного у тому, щоб ввечері посидіти дві годинки без світла. Та не все так просто.

“Перша під відключення підпаде промисловість — і це буде нищівний удар по економіці країни, бо промислові об’єкти зупинятимуться. Після цього будуть йти віялові відключення населення, – каже Валентин Землянський. – Але це ще не найбільш негативний сценарій. Якщо не будемо звертатись по допомогу до Російської федерації, то будуть або локальні “блекаути”, коли буде виходити з ладу електричне обладнання у певних регіонах і люди залишатимуться без електрики, або заморожування міст, коли не витримає інфраструктура перепадів температури”. Утім, з імпортом електроенергії не все так просто. По-перше, навряд чи вдасть укласти контракт з Росією, тож якщо і будуть якість поставки з РФ, то це буде так званий аварійний імпорт. “Це найгірше для України, бо це найдорожчий варіант. Дорожче навіть, ніж виробляти електрику на газомазутних блоках. Це понад 2,5 гривні за кВт/год, тоді як найдорожча в Україні теплова генерація виробляє електрику за 1,1 грн.”, – каже Валентин Землянський.

Якщо ж імпортувати не готову електроенергію, а вугілля (з тої ж Південної Африки), теж не усе так просто. Середній тариф на електроенергію для теплової генерації за вісім місяців цього року покриває лише вартість вугілля у 1100 гривень за тонну, при тому, що вартість імпортного вугілля — 1900 гривень. Тому велике питання, хто компенсуватиме різницю в ціні. Та навіть вартість вугілля на державних шахтах вища, аніж та, що закладена в тарифі — в середньому 1370 грн.

Крім того, борги енергоринку перед станціями за уже вироблену електроенергію сягають кількох мільярдів гривень. Тобто генераціям бракує коштів, аби закуповувати заздалегідь значні обсяги вугілля, а шахтам в свою чергу бракує коштів на збільшення видобутку. Відтак, заручниками цієї непростої ситуацію можуть стати пересічні споживачі, які посеред зими можуть залишитись і без тепла, і без світла.