Рак молочної залози не лише в Україні, а й у всьому світі посідає перше місце серед онкозахворювань жінок. Щорічний приріст становить близько трьох процентів, а це значна цифра. Та чи настільки безнадійною є проблема, як вона здається на перший погляд? Спробуємо розвіяти міф про приреченість людей, у яких виявлено рак молочної залози.

Стадія розвитку пухлини залишається одним з ви­значальних факторів клінічного перебігу раку молочної залози у жінок. Це означає, що ідеальний режим скринінгу на виявлення раку грудей – це режим, що дозволяє ви­явити пухлину до того, як вона буде достатньо великою, аби бути виявленою при пальпації.

Скринінг – система органі­заційних заходів з метою формування груп ризику та раннього ви­явлення раку серед певних контингентів населення. Основними методами ранньої діагностики раку грудей у світі є скринінгова мамографія, клінічне обстеження молочної залози медичними працівниками, самообстеження грудей жінками.

На сучасному етапі розвитку онкології вирішення проблеми успіш­ного лікування раку молочної залози повною мірою залежить саме від ранньої діагностики захворювання.

Які фактори ризику?

Захворіти на рак грудей може будь-яка жінка, але в одних ри­зик виникнення пухлини низький, а в інших – високий. Такий ризик є і для чоловіків, однак понад 99% всіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.

До групи високого ризику належать насамперед особи з поєднанням певних генетичних та фенотипічних факторів, перш за все, особливостей стилю жит­тя. Ось деякі фактори, які підвищують ри­зик захворювання на рак молочної зало­зи:

 вік (після 40 років), особливо від 50 до 70 років;

• спадкова і сімейна схильність (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, ячників, матки, мають значно більше шансів захворіти на ту ж хворо­бу);
• пізня менопауза (у віці після 55 років);
• ранній початок менструацій (до 12 років);
• народження першої дитини у віці після 30 років;
• переривання вагітності;
• у жінок, які не народжували;
• фіброзно-кістозна мастопатія та інші проліферативні захворювання молочних залоз;
• ожиріння (понад 40% нормальної ваги);
• цукровий діабет, гіпертонічна хво­роба;
• систематичне куріння та вживання алкоголю;
• застосування променевої терапії в ділянці грудей у віці до 30 років.

 Яку роль відіграє спадковість?

Відомо, що біля 15% випадків раку молочної залози є спадковими і їхній розвиток пов’язаний з мутаціями в генах BRCA1 і BRCA2. За даними Breast Cancer Linkage Consortium, обидва гени збільшують ризик раку молочної залози у жінок до 80 років на 80-85%. Наявність раку молочної залози, яєчників чи матки у найближчих родичів – матері, сестри або доньки – становить найвищий ризик для інших жінок у сім’ї: ймовірність захворіти для них удвічі більша, ніж у загальній популяції. Мутації в генах групи BRCA1 і BRCA2 наразі можливо виявити за допомогою проведення спеціального дослідження  крові. В Україні онкогенетичні дослідження з метою виявлення осіб-носіїв генів BRCA1 і BRCA2  проводять у приватних лабораторіях за кошти хворих. У разі відсутності такого дослідження  жінкам, у родині яких, згідно з анамнезом, були випадки захворювання на рак молочної залози, матки, яєчників, необхідно, починаючи з 25-річного віку, щорічно проходити комплексне обстеження у мамолога та гінеколога.

Наприклад, якщо у жінки до 40 років виявляють двосторонній рак грудей, можна з упевненістю сказати, що у неї є BRCA-мутація, яка передається генетично. Це означає – якщо у цієї жінки є доньки, їм потрібно обов’язково регулярно обстежуватися.

Коли в родині є носії BRCA-мутацій, потрібно перевірятися на найбільш ранньому етапі. Якщо мама захворіла після 40 років, доньці потрібно проходити обстеження з 30 років. Якщо мама захворіла до 35 років, донька повинна проводити щорічний скринінг грудей вже з 25 років. Ми, онкологи, не втомлюємося повторювати, що чим раніше виявляють рак грудей, тим менш тривалим і менш дорогим буде лікування і вищими будуть шанси на повне одужання.

У жінок, які є носіями групи генів BRCA1, також дуже високий ризик захворіти на рак яєчників. На жаль, рак яєчників не проявляє себе на ранній стадії. Якщо у жінки вже є діти (2-3 дітей), онкологи рекомендують видаляти яєчники, щоб уникнути раку. Крім того, встановлено підвищений ризик інших видів злоякісних пухлин, які також пов’язані з мутацією в групі генів BRCA1.  Доказаний зв’язок зі збільшеним ризиком розвитку раку товстого кишечника, матки.

Про самообстеження

Враховуючи те, що в умовах України дуже важко проводити широко­масштабні мамографічні скринінгові програми, оскільки є тільки десята частина від необхідної кількості мамографів, дуже важливо стимулювати жінок проводити самообстеження молочних залоз.

Жінка сама має вміти грамотно проводити самообстеження грудей. Кожного місяця. Адже, за словами фахівців, у 70% випадків жінка сама вперше помічає новоутворення, ущільнення, зміну шкіри або виділення з соска.

Рекомендований час проведення самообстеження – перші 7-10 днів після менструації. У разі, як­що менструацій у жінки немає, варто робити обстеження певного визначеного числа місяця.

Обстеження молочних залоз полягає в огляді та пальпації (обмацуванні органа), при якому вивчаються форма, розміри, стан шкіри над молочними залозами, форма соска, наявність і характер виділень з соска. Проводиться поверхнева і глибока пальпація залоз і лімфовузлів, визначається наявність ущільнень і їхній характер.

Промацувати залозу треба ніжно, уникаючи грубого захоплення значної ділянки тканини. Дуже важливо дослідити ділянку під пахвами: чи не збільшені пахвові лімфовузли, а також надключичні.

Якщо жінка виявила у себе незрозуміле ущільнення у молочній залозі, почервоніння, виділення з соска, деформацію соска чи самої молочної залози, вона одразу повинна звернутися до фахівця. У жодному разі не варто робити якісь самостійні дії чи лікуватися за порадами нефахівців. Найкращий варіант – одразу звернутися до онколога. Завдяки цьому жінка не втрачає час, а пухлина не переходить у занедбану форму. При виявленні будь-яких ущільнень, пухлин, підозрілих ділянок, болючості, інших тривожних симп­томів необхідно звер­нутися до мамолога.

До речі, доброякісних утворень молочної залози набагато більше. І лікуються вони успішно – консервативно або хірургічним шляхом. Це насамперед фіброаденоми, мастодинії. Якщо біль циклічний, він пов’язаний з гормональними змінами, а якщо нециклічний, то це має насторожити жінку і вона повинна обов’язково звернутися до фахівця.

Клінічне обстеження

Проведення самообстеження не може замінити клінічного обстеження молочних залоз лікарями. Клінічне обстеження молочних залоз полягає в огляді та пальпації (обмацуванні органа), при якому вивчаються ступінь формування залоз, форма, розміри, стан шкіри над ними, форма соска, наявність і характер виділень з соска. Проводиться поверхнева і глибока пальпація залоз і лімфовузлів, визначається наявність ущільнень та їхній характер.

На жаль, при самоогляді та клінічному обстеженні молочних залоз виявляють пухлини в кращому разі на І-ІІ стадії. Тому основним методом діагностики новоутворень у грудях є рентгенівська мамографія. За допомогою мамографії можна виявити пухлини молочної залози до того, як вони почнуть проявлятися клінічно, тобто з’являться перші симптоми.

Мамографія, як і інші дослідження, проводиться в першу фазу менструального циклу (з 5-го по 12-й день), відлік ведеться від першого дня менструації. Мамографія – це найщадніше зі всіх рентгенівських досліджень, проводиться на спеціальних рентгенівських апаратах з використанням підсилюючих екранів, що дозволяють проводити дослідження в умовах мінімальних променевих навантажень.

Технічні аспекти МГД можуть впливати на якість результатів об­стеження. Цифрове МГД відрізняється від традиційного плівкового тим, що попереднє генерує електронне зображення молочних залоз, дозво­ляє зберігати інформацію на комп’ютері та проводити подальші ма­ніпуляції з нею. Цифрове МГД є більш точним у молодших жінок зі щільними молочними залозами, плівкове МГД – у жінок віком від 65 років.

В області здебільшого використовують плівкові мамографи. Триває робота з оновлення техніки для проведення мамографії. При дослідженні пацієнт отримує невелику дозу опромінення залози, однак переваги профілактичного обстеження можуть виправдовува­ти недоліки впливу радіоактивного опромінення.

Скринінгове МГД зни­жує рівень смертності від раку грудей; при цьому зареєстрована загаль­на чутливість становить 75%. Проведення обстеження особливо ефективне для носіїв мутацій BRCA1 або BRCA2, пожиттєвий ризик розвитку раку грудей у яких є у 3-6 разів вищим, ніж серед населення в ці­лому. У жінок зі звичайним ризиком розвитку РГЗ першу мамограму проводять у 40 років, далі, у віці від 40 до 50 років, – раз на два роки, після 50 років – щорічно.

Тактика скринінгу

Жінки у віці від 25 років з генетичною схильністю до розви­тку раку грудей і яєчників та жінки, які отримували опромінення грудної клітки протягом 2-го або 3-го десятиліття свого життя, повинні проходити клінічне обстеження молочних залоз і робити мамографію щорічно. Слід заохочувати жінок до регулярного самоконтролю стану грудей.

У розвинених країнах мамографію і клінічне обстеження молочних залоз у жінок з генетичною схильністю до раку грудей віком від 25 років поєднують із проведенням магнітно-резонансної томографії молочної залози із динамічним контрастуванням. Це дорога процедура, в Івано-Франківську вона проводиться у приватному центрі при обласній клінічній лікарні за кошти пацієнта. Крім цього, щорічно проводиться визначення маркерів пухлинного росту в грудних залозах СА 15-3 та раку яєчників СА 125.

Ультразвукове дослідження молочних залоз дозволяє з високою точністю розпізнати вузлові утворення, дифузні зміни, дає можливість оцінити структуру осередку ураження, його щільність, глибину розташування, провести прицільну пункцію утворення. До недоліків методу можна віднести труднощі виявлення пухлин маленьких розмірів на тлі жирової тканини.

Пункційна біопсія з подальшим цитологічним дослідженням вважається одним із найважливіших при дослідженні пухлинних утворень молочних залоз. Точність діагностики коливається від 90 до 100%.

Будь-яке дослідження молочних за­лоз з метою уточнення діагнозу повинен призначати тільки компетентний лікар. Лише він може правильно інтерпретува­ти отримані результати обстеження, ре­комендувати при необхідності виконан­ня тих або інших додаткових діагностичних тестів.

Спеціальне лабораторне дослідження допомагає лікареві отримати набагато більше інформації про пухлину: характе­ристика раку, швидкість росту пухлини, поширеність її на навколишні тканини. Завдяки цьому можна вибрати оптималь­ну послідовність лікувальних заходів, вчасно направити пацієнта до суміжних спеціалістів і по­чати лікування у найкоротші терміни після встановлення діагнозу.

Методи лікування

Є багато методів лікування раку молочної залози та їхніх комбінацій. Вибір то­го чи іншого методу залежить від стадії злоякісного процесу. Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного лікування, то у разі запущених форм раку призначають комплексну терапію: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо.

Хворі часто бояться звертатися до лікарів, тому що їх лякає операція, перспектива втрати органа. Натомість вони лікуються методами нетрадиційної медицини, вдаються до послуг біоенергетиків, фітотерапевтів. У результаті втрачається найцінніше – час. Пухлина збільшується в розмірах, інколи настільки розростається, що хірургічним шляхом видалити її неможливо. Доводиться спочатку застосовувати передопераційну хіміо- та променеву терапію з метою зменшення пухлини для наступного проведення операції. Однак на ранніх стадіях захворювання можна зберегти молочну залозу завдяки частковому її видаленню. Не слід забувати і про реконструктивні операції з відновлення молочної залози, пластичні операції.

На так званій нульовій стадії, коли виявляють окремі ракові клітини, шанс вижити близько 98%, у разі раку І стадії – 85%, ІІ стадії – близько 70%. У разі раку ІІІ стадії вилікуватися вдасться не більше 35% хворих. На ІV стадії, коли є віддалені метастази, виживають лише біля 15% жінок. Тобто різниця вражаюча.

У розвинених країнах до 60% випадків захворювання на рак діагностується на нульовій стадії за допомогою скринінгової мамографії. В Україні при відсутності такої можливості ранній рак діагностується у 1-2% випадків, здебільшого при встановленні ознак вузлової форми мастопатії. Пухлину видаляють, її досліджують під час операції, визначають, чи є в ній злоякісні клітини.

Найперший чинник профілактики – уважне ставлення жінок до свого здоров’я. Це означає, що потрібно вести здоровий спосіб життя, своєчасно звертатися до лікарів. Варто підтримувати репродуктивне здоров’я, вести регулярне статеве життя, збалансовано харчуватися, не зловживати алкоголем та не курити. До речі, у жінок, які курять, онкологія перебігає агресивніше, метастазування швидко вражає легені. Відтак лікування раку стає більш дорогим, а життя – коротшим.

Уляна Супрун зауважила, що наразі в системі охорони здоров’я йдуть реформи, покликані в тому числі змінити й систему фінансування цієї сфери, коли основна частина коштів направлялася на лікування хвороб, а не на запобігання їхньому розвитку. За її словами, в подальшому більше уваги буде приділятися саме превентивній медицині, в тому числі ранній діагностиці хвороб.

Жінкам, які виявили зміни в молочних залозах, медики рекомендують звертатись одразу до мамолога у поліклініку за місцем проживання, сімейних лікарів, які після огляду та обстеження можуть спрямувати в   КЗ ПКОЦ, де наявні два кабінети мамолога, є можливості для комплексного обстеження молочних залоз.

Для надання спеціалізованої мамологічної допомоги в КЗ ПКОЦ функціонує мамологічне відділення, де проводиться поглиблене обстеження хворих та висококваліфіковане лікування із застосуванням передових досягнень вітчизняної та зарубіжної мамології. Йдеться про проведення органозберігаючих операцій із проведенням реконструктивних втручань при своєчасній діагностиці раку грудей. Спеціалісти відділення пройшли стажування в закордонних клінічних центрах. Також тут відкрили кабінет для реабілітації прооперованих на рак молочної залози. Кабінет мамолога у поліклініці ООД працює щоденно з 8 до 15 години, крім вихідних.

 

Заслужений лікар України, обласний позаштатний онколог департаменту охорони здоров’я ОДА, головний лікар комунального закладу «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» Володимир РОМАНЧУК,  доцент кафедри онкології, онкохірург-мамолог вищої категорії Сергій  ГОЛОТЮК, онкохірург-мамолог Ігор ПРИШЛЯК