Минулого тижня в Івано-Франківську відбулося свято винограду і вина. За словами організаторів, на свято приїхали 52 учасники. Це виноградарі і винороби, пасічники і сировари, вишивальниці і майстри декоративно-прикладного мистецтва.

У 2010 році в Івано-Франківську організували «Клуб виноградарів Прикарпаття».  Створенню організації передувала зустріч Василя Зварича (тепер заступника голови клубу з технічних питань) з Дмитром Семенівим, який згодом й очолив клуб.

«Коли я прийшов до пана Дмитра на ділянку й побачив у нього виноград, грона якого важили 1,5-2 кг, то сказав, що теж хочу мати такі плоди. Ми з ним сконтактували і вирішили організувати такий клуб, щоб всі охочі могли обмінюватися досвідом, вчилися, як вирощувати виноград, як робити вино», – розповідає Василь Зварич.

Заступник голови «Клубу виноградарів Прикарпаття» з технічних питань розповідає, що цього року організатори ретельніше обирали учасників свята, намагалися максимально відсіяти продавців китайської продукції. Дещо вдалося, але й були такі, що потрапили на свято.

«Ми повинні самі фільтрувати продавця. Якщо перестанемо купувати у продавця погане вино, він більше не приїжджатиме на фестивалі!» – переконаний Зварич. Організатор зауважує, що через мороз у травні на фестиваль не приїхали виноградарі з Чернівців – така погода «відкинула» урожай на два тижні.

«На Прикарпатті значно менше сонячних днів, ніж на Закарпатті чи навіть у Чернівцях. Але, дякуючи селекціонерам, які виводять нові сорти, на Франківщині є достойні столові сорти винограду, гроно яких важить від 1,5 до 2 кг. Це «Аркадія», «Гароль», «Преображення», «Агат Донський», – розповідає виноградар. – Завдяки таким сортам на Прикарпатті можна отримувати хороший урожай винограду, грона набирають максимум цукру».

Крім столових сортів винограду, які годяться для споживання, вирощують і технічні  сорти,  з яких виготовляють якісні столові вина. Столові сорти мають тоненьку шкірку та багато м’якоті, а технічні – товсту шкірку та багато соку.

«Кожен, хто береться за виготовлення вина, приходить до нас і просить, щоб ми поділилися рецептом хорошого напою. А ми відповідаємо, що немає єдиного рецепта. Вино не можна зробити за рецептом. Його можна зробити за технологією. Якщо її дотримуватися, то отримаєш смачний напій», – ділиться досвідом Василь Зварич.

Щороку на початку травня «Клуб виноградарів Прикарпаття» на площі біля «Княгинина» організовує ярмарки, де кожен охочий може придбати саджанці винограду, отримати поради від селекціонерів. У клубі є спеціальна література з виноградарства, а для початківців – брошури про те, як правильно вибрати місце для садіння, саджанець, як правильно сформувати поживну яму, лозу. Адже всі великорослі сорти є морозобоязкими, на зиму вони потребують додаткового утеплення, для цього потрібно їх певним чином сформувати. А далі вже – бажання, любов та піклування. Виноград потребує «уваги» раз на два тижні. Його потрібно оглянути, подивитися, чи бува не захворіла лоза, запобігати хворобам, підживлювати.

«На ярмарках ми наголошуємо, що на Прикарпатті не можна садити виноград раніше, ніж у середині травня. Якщо висаджувати лозу швидше, вона може змерзнути. Наприклад, цього року 2 травня вночі був мороз. Тому ми не ризикуємо, садимо виноград у другій половині останнього місяця весни», – розповідає винороб.

Крім винограду і вина, на фестивалі була представлена продукція пасічників. Ігор Андрусів щороку бере участь у святі. Крім медових вин, чоловік привозить справжній вулик, зроблений з прозорого скла. Так кожен може спостерігати, як живуть і працюють бджоли.

Серйозно бджільництвом пан Ігор займається вже шість років. Був у Канаді на бджолофермі, певний досвід привіз в Україну. Навколо подвір’я в Ігоря Андрусіва є чотири вулики для бджолотерапії, в одному – живе 15 тисяч бджіл. А в одному будиночку людиною на лежаку опікуються 60 тисяч бджіл. Але пацієнту не слід боятися комах, адже будиночок безпечний. Бджоли знаходяться внизу, їхні випаровування проникають через невеликі щілинки.

Свято винограду і вина завершилося. Продукція розлетілася, як гарячі пиріжки. Хтось, можливо, не побачив у такому святі нічого цікавого, крім продажу вина і винограду. Але для учасників свята важливо, щоб їх помітили та підтримали, особливо влада. Бо те добре і потрібне, що тримається на їхньому ентузіазмі, без грошей погасне.

Ірина БАБІЙ