Нещодавно в Івано-Франківську започаткували нову ініціативу: майбутні педагоги перевірили рекламні вивіски у закладах громадського харчування, торгівлі, офісних приміщеннях на наявність граматичних та лексичних помилок. Як з’ясувалося, у цих назвах – багато помилок, вони дисгармоніюють з довкіллям, архітектурою міста, а зміст написаного нерідко не відповідає суті та концепції закладу.

Саме вивіска із зазначеною на ній назвою закладу – перше, на що звертає увагу покупець чи відвідувач. І турист, який приїжджає у місто, також. Та чомусь власники часто про це забувають, закриваючи очі на потворність напису чи навіть помилки. Або ж просто економлять на цьому. Вивіски у Франківську – давня і болюча для міста тема.

«Вже кілька років порушується питання про те, що в історичній частині міста вивіски не відповідають нормам. Окрім того, спостерігається тенденція до зниження мовної грамотності суспільства, ролі інтелігенції в усіх процесах. Вивіски, що містять граматичні помилки чи покручі, в першу чергу, показують наше лице іноземцям. Люди, які до нас приїжджають, відразу бачать, що ми не спроможні грамотно писати рідною мовою. Частково це промахи освіти, недогляд підприємців, які вважають це другорядним, або підприємств, які виготовляють вивіски. Але якщо ми зневажаємо рідну мову, грамотність, то пізніше не будемо поважати й інші символи державності», – каже історик, керівник ГО «Поступовий гурт франківців» Сергій Адамович.

Щоб змінити ситуацію «Поступовий гурт франківців» разом з викладачем Ольгою Деркачовою та студентами-філологами ініціювали акцію з інспектування вивісок. Цим вони намагалися привернути увагу органів, які дають дозволи на вивіски, а також міської влади до мовної культури у місті. «На мою думку, така акція дозволить підвищити гідність українців, повагу до себе і свого довкілля, загальну культуру суспільства», – вважає Адамович.

«Позитив у тому, що студенти зрозуміли, наскільки важливо писати і говорити грамотно. Крім того, якщо вони не були впевнені у правильності написання того чи іншого слова, то заглядали до словника. Думаю, таку практику ми будемо продовжувати, обговорювати проблему. Головне, щоб на це була якась реакція з боку самих підприємців та місцевої влади. Адже в більшості закладів розуміють, що на вивісках у них помилки, але часто закривають на це очі і говорять, хай все залишається, як є», – розповідає кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Педагогічного інституту ПНУ ім. Василя Стефаника Ольга Деркачова.

Прикладів невдалих вивісок, зауважених студентами, викладач наводить багато. Скажімо, фітнес-клуб «Апельсин». Апельсинова шкірка асоціюється з целюлітом і аж ніяк не з фізичною активністю, тож чому саме таку назву дали закладу, студенти не зрозуміли. Не зовсім доречною здалася їм і назва перукарні «Україна», на вивісці якої – козак. Яке відношення назва має до перукарні? Викликало занепокоєння й оголошення: «Комп’ютерна вишивка і ремонт одягу». Наскільки логічним є поняття «комп’ютерної вишивки»? А ще магазин «Продуктовий» із зображенням їжака та написом внизу «свіже м’ясо». У студентів виникла думка, що тут реалізують свіже м’ясо… їжаків. Не зовсім логічним здалося й сусідство вивісок «Театр ляльок» та «Пінта паб».

Знайшли студенти у вивісках й орфографічні помилки. Наприклад, у слові «агентство» власники часто гублять букву «т», у слові «м’ясний» – апостроф. Слово «хот-дог» насправді пишеться через дефіс, а слово «підштаники» – без подвоєння приголосних.

«Ми вчимо, що орфографія – це важливо. На реальному прикладі студенти мали змогу у цьому переконатися, зрозуміти, що це смішно, негарно, коли українське, галицьке місто є неграмотним. У подальшому фіксація помилок вплине на грамотність. Ми звикли, що «будь ласка» не завжди пишуть окремо, іноді через дефіс, але коли його багато, це призводить до масової безграмотності», – каже Ольга Деркачова.

Студенти також проаналізували вивіски іноземною мовою, оцінили, наскільки доречними вони є в україномовному середовищі. Дуже багато в місті магазинів, на яких пише «сток». Очевидно, власники мали на увазі англомовне слово, яке означає товарний запас. В українській мові лексичне значення слова «сток» – це місце, куди зливаються нечистоти. Іноді його пишуть на магазинах секонд-хенду, тому воно частково відповідає суті.

На думку філолога, текст, колір та напис на вивісці мають бути погоджені з міською владою, щоб конкретна людина несла відповідальність за помилки та зміст написаного.

Сергій Адамович зауважує, що найпоширеніша помилка – у слові «агентство», і не розуміє, як можна довіряти людям, які не спроможні правильно назвати те, чим вони займаються. У такому випадку це або непрофесійні люди, або аферисти. На його думку, зміна вивісок – це перший крок до підвищення туристичної привабливості міста, адже з деталей формується цілісна картина про місто та його жителів.

Ірина ФЕДОЛЯК