Днями

ЦІНИ

Про моду, яка не знає кордонів… Прочитав в інтернеті статтю про те, як мужика в ізраїльському супермаркеті обрахували – замість 247 шекелів вибили на касі 332 з дріб’язком. Він уперся і змусив касира перерахувати. Десь знижки не пробили, десь заявили, що товар не той. І так далі. Але в результаті мужик все-таки домігся правди, і чек вийшов меншим. Можу сказати, що за останні роки я неодноразово стикався з таким підходом торгашів у різних країнах Європи і в нас. Мабуть, мода у них пішла така. А мода, як відомо, не знає кордонів. У Франції років десять тому спостерігав, як інтелігентна на вигляд темношкіра жінка англійською сперечалася з касиркою-француженкою. Та заявляла покупцеві, що ціну на одну-єдину її покупку пробила абсолютно правильну. Несподівано темношкіра жінка підняла очі і обурено вказала на рекламний плакат, що звисає зі стелі, на якому був зображений саме цей товар і саме та ціна, про яку вона говорить касирці! В Україні, у Львові, приблизно в ті ж роки я й сам нарвався на таке ж. І тільки після того, як пригрозив прямо зараз викликати міліцію і торгову інспекцію, мені погодилися повернути гроші, заплачені мною всього півхвилини тому. А то, бач, у них менеджер з повернення вже додому пішов. Нічого. І менеджер відразу знайшовся, і повернення раптом виявилося технічно можливо зробити. Після того випадку я став дуже уважно стежити за сумами, які пробиває касир. І от одного разу в Швеції, будучи на касі, зауважив, що ціни на деякі товари в чеку вищі – а на один із товарів аж у чотири (!) з гаком рази – від вказаних на цінниках у торговому залі. Попросив касирку скасувати такі покупки. Та відповіла, що нічого не може вдіяти, доступу до скасування покупок у неї немає і я повинен оплачувати “як є”. Ага! Зараз! Розбігся! Сказав, що якщо вона не скасує покупки із завищеною ціною, то я взагалі нічого оплачувати не буду, все залишаю на касі і йду геть. Касирка тут же однією короткою, мало не “кодовою” фразою покликала старшу. Та миттю підскочила і буквально за 5-6 секунд заточеними рухами скасувала ті покупки, ціни на які були завищені. Причому – увага! Вона не запитувала в мене, що саме я хотів би скасувати! Але вгадала на 100%! Що дало мені підстави вважати, що список товарів з “зарядженими” на касі цінами вона знає напам’ять… Так що будьте уважні, хлопці!

Якось

ГАЛЬМА

Працює у нас на фірмі один водій, який раніше був інструктором з водіння. Якось раз вчив він водити машину дівчину, яка ніколи сама не натискала на гальмо, весь час він сам мусів гальмувати другою педаллю (є такі на машинах для навчання водінню). У якийсь момент йому це набридло, і він вирішив, що більше на гальмо не буде тиснути нізащо… Світлофор, вони їдуть на повній швидкості і прямують якраз у вантажівку, що стоїть біля стоп-лінії. Вона не гальмує, він теж. Вантажівка все ближче. Вона не гальмує, він теж. В останній момент нерви у нього не витримують, і він тисне з усієї сили на гальма. Їх нещасна “п’ятірка” зависає за декілька сантиметрів від вантажівки. Інструктор (а він, коли нервує, злегка заїкається) запитує: «Що ж ти… … … н-на гальма не н-натискала?» На що дівчина дуже здивовано відповідає: «А во-о-на раніше завжди с-а-а-ма гальмувала…»

І взагалі…

Самотність насправді криється в нашій голові. Хтось може постійно бути серед натовпу, ведучи в цей час діалог з самим собою, тому він завжди перебуває на самоті. Інший може жити в лісі, але не здатен говорити з собою. Самотність визначається орієнтацією розуму. Той, хто боїться тиші, боїться мовчати, не може досягти усамітнення. Де б він не був, він відчуває себе, як прив’язаний, а неприв’язаний завжди перебуває на самоті. І це прекрасно. Дурному не нудно самому. Ти навіть любити можеш без втрат. Бо любиш образ, який завжди з тобою. Не бійся самотності. Це насправді благо, яке не кожному доступне.