Днями

МОЛОДІСТЬ

Вважається, що здоровий спосіб життя не тільки продовжує тривалість життя, але й допомагає виглядати молодо. Хто не в змозі вести здоровий спосіб життя, ходить у всілякі там центри на процедури, підтяжки і т.п. Песимісти чомусь вважають, що проти природи не попреш: що закладено, те в результаті і буде. Приклад на цю тему. Знайома молодо виглядає, без всяких процедур і здорового способу життя. Наскільки молодо? Судіть самі. Працює в дитсадку на посаді заступника завідувача, проводить збори з батьками. Старша група, на наступний рік випуск – діти підуть у школу. Відповідно, вона на зборах дає рекомендації – як готувати до школи і т.п. Народ на попуску – всі розумні, мовляв, все знаємо, шкільну лямку тягнули. Особливо скептично матусі слухають ці повчання. Нарешті одна не витримує: «Це все теорія. Ось, наприклад, у мене старший вже в п’ятому класі, так-так, не дивіться, що я так молодо виглядаю, я просто стежу за собою, а мені вже 31. І якщо я одного в школу відправила, то і молодшого знаю, як підготувати. Я ж все-таки мама. А ось будуть у вас свої дітки, тоді зрозумієте, що між теорією і практикою велика різниця». Відповідь: «Діти у мене є – старший влітку демобілізувався, молодший у початковій школі вчиться. Я за собою не стежу так, як ви, все йде, як іде. Але оскільки про відмінність між теорією і практикою у своїх тридцять вісім я знаю, то і проводжу цю бесіду, щоб підготувати вас до реальності».

Якось

ПЕС

Всім відомо, що собака на селі – перший помічник в охороні домашнього господарства. Тому добрий пес багато чого вартий, адже досить складно виростити і виховати його слухняним та виконавчим, навіть якщо він був узятий щеням. На це впливає безліч факторів – від родоводу до вашого бажання і вміння спілкуватися з твариною. Дорослого собаку рідко хто візьме до себе додому, але бувають винятки… Сталося так, що у тестя здох старий пес після довгих років вірної служби. А без охоронця на господарстві ніяк! Ось і почав тесть пошуки нового помічника. Але цуценят від цікавих йому собак ще довго треба було чекати. І ось одного разу до хати прибився немолодий уже пес. Звичайний такий дворовий безпородний собака. Та хіба мало таких у кожному селі бігає? Тесть вирішив його залишити у себе і не прогадав. Пес став нести службу справно, навіть заслужив кілька похвал. Один раз було в сім’ї свято. У розпал веселощів тесть вийшов надвір покурити. Як завжди, сів на свою низеньку синю лавку і запалив цигарку. Раптом він звернув увагу, що пес уважно за ним спостерігає. Тесть жартома йому і каже: “Ну, що дивишся? І тобі налити чи що?” А пес начебто зрозумів, що йому пропонують. Застрибав на ланцюгу, хвостом завиляв. Сказано – зроблено. Тесть пішов у хату, виніс кілька скибочок хліба і почату пляшку самогону. Змочив один шматочок і кинув собаці. Той на льоту його зловив і проковтнув! “Що, ще хочеш?” – запитав із посмішкою тесть, хоча його дуже здивувало, з якою легкістю пес з’їв цю порцію. Пес знову радісно затанцював. “На, лови ще!” – і собаці полетів ще один шматок хліба, змочений самогоном. А потім ще один і ще один, поки тесть не зрозумів, що вистачить, мовляв, треба і честь знати! І пішов у хату, продовжувати святкувати… На ранок тесть з важкою головою після вчорашнього вийшов надвір. Йому назустріч з винуватим виглядом і низько похиленою мордою виповз із буди пес. “Ну що, і тобі зранку не дуже?” – запитав він у собаки. У відповідь пес зміг тільки пару разів махнути хвостом і тихесенько заскиглив. “От так от! – подумав про себе тесть, наливаючи псові води в його миску. – На, попий, полегшає!” Пса не треба було довго просити, він з жадібністю припав до води. Так цілий день і провів, вилазячи з будки тільки для того, щоб зняти спрагу після вчорашнього. Як припустив потім тесть, це його колишні господарі привчили, коли його від чумки відпоювали горілкою. Пес тільки раз на місяць випрошував такі “гостинці”, не частіше. Але при цьому завжди залишався вірним помічником і справно сторожив господарство.