Днями

КУВЕЙТ

Знайомий розповів. У його частині служить один контрактник, і недавно він, будучи за кермом «Уралу», збив велосипедиста (хлопець, на щастя, живий-здоровий). Природно, наказали писати пояснювальну. Він і написав: “Я, Іваненко Іван Іванович, 2 вересня 2016 року, перебуваючи за кермом службової машини, збив Петренка Петра Петровича, який пересувався на велосипеді. Після зіткнення він вилетів у кувейт”. Начальник штабу цю пояснювальну на стіну повісив.

Якось

РОЗМОВА

Передісторія. Я часто курсую між містами, і у мене в легковому авто стоїть рація, налаштована на частоту далекобійників. Коли хтось передає інформацію, його чують усі в зоні досяжності рації. Як правило, в радіусі 6-10 км. Дуже зручна річ у дорозі, але зараз не про це. Сама історія. Стоїмо в дуже довгому заторі між Житомиром і Києвом. Періодично водії перемовляються, передають по ланцюжку інформацію від початку «корка» у його кінець. І раптом в одній з авто хтось випадково натискає на тангетку, і всі автолюбителі з раціями починають слухати розмову чоловіка і жінки. Судячи з розмови, це були коханці, оскільки обговорювали своїх чоловіка і дружину, як вони їм роги наставили, як добре відпочили вдвох за відсутності своїх законних половинок, які відмазки придумували, щоб виїхати на море без дружини (чоловіка). Як купалися в нічному морі і як кохались у воді та на пляжі, як зустріли сім’ю свінгерів і займалися груповухою. Словом, «Санта Барбара» відпочиває. Хтось намагався влізти в ефір і попередити про трансляцію, але марно. При натиснутій тангетці рація працює тільки на передачу і нічого не приймає. Тривало все це хвилин тридцять. Потім пролунало “Ой бл..”, і трансляція припинилась. Мабуть, виявили, що рація стоїть на передачі. Може, сіли на тангетку, може, як кнопку передачі затиснули – не важливо. У заторі стояло кілька сотень машин, у всіх далекобійників стояли рації і у багатьох легкових також стояли рації (в поїздці це дуже допомагає). Словом, «Санта Барбару» чули близько сотні чоловік. Що після цього почалося… Народ почав обговорювати пози, придумані героями трансляції, відмазки для подружжя, як вони кохались у морі, про свінгерів і т.д. Винуватці «свята», напевно, тихо шизіли. Я моніторив усі зустрічні і попутні машини з СІ-БІ антенами – дивився, чи не їде там пара. Але в результаті так і не визначив, з якої машини була розмова. Та вийшли вони сухими з води тільки дивом. А тепер уявіть, що вони не на рації натиснули кнопку, а набрали випадково номер подружжя по телефону. Ось це був би заліт!

Колись

ПОМИНКИ

Як написано в багатьох підручниках з наркології, “емоційні реакції алкоголіка не повинні залежати від реальних зовнішніх причин, а більшою мірою є внутрішніми мотивами психіки, понівеченої токсинами нервової системи”. Незважаючи на те, що ці персонажі часто слабо розуміють, де вони перебувають і що відбувається навколо, все ж вони проявляють завидну кмітливість при пошуку і випрошуванні алкоголю. Комуналка. Поминки. Випивка та закуска. Двері, де відбуваються поминки, відкриті, а в кімнаті працює телевізор. По коридору на запах горілки бреде алкаш і, щоб відкрито не напрошуватися, вдає, що дивиться телевізор, який працює в кімнаті, а не на горілку. Налито в склянки. Жалісливі сусіди запрошують: «Ну, ходи сідай з нами, Василю, згадай Віталіка». Василь бере склянку і каже: «Ну, за Віталіка, дай, Боже, йому здоров’я…»