Два дні інтенсивних дискусій у просякнутих духом мінливої історії залах Лівадійського плацу в Ялті мали надихнути політичних та фінансових лідерів сучасності з більше, як 22 країн світу мріяти. На десятій, ювілейній, зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) шукали фактори успіху та проблеми, які стануть на порядку денному українців.

Проте замість того, щоб обговорювати виклики та фактори успіху, українські можновладці найбільше говорили про Юлію Тимошенко та нагадували європейським політикам, що Європа – це не лише цивілізаційний вибір, але й можливість втекти від надмірної любові з боку Російської Федерації. Тому запитання директора Київської школи економіки (KSE) Павла Шеремети про те, чи можуть українські політики ставити перед собою глобальні цілі, які можуть бути поштовхом до створення історії успіху, Віктор Янукович чи не зрозумів, чи просто проігнорував. Адже мріяти увійти в десятку у рейтингу легкості ведення бізнесу та отримати ріст ВВП більший, ніж 5%, личить справжній європейській країні. А от питання Юлії Тимошенко всі обговорювали дуже жваво та довго. Хоча мали б обговорювати, як реформувати судову систему, яка має стати запорукою захисту приватної власності, про що постійно наголошували українським високопосадовцям у приватних розмовах керівники найбільших корпорацій в тихих двориках палацу. Оскільки питання було напрочуд прогнозоване, то як влада, так і опозиція здобули по одному очку від європейських учасників. Віктор Янукович нагадав опозиціонерам, що вони не при владі і віддавати її він їм не збирається. А опозиційні лідери натякнули, що без помилування найнезручнішого суперника Асоціація з ЄС у Вільнюсі може і не підписатись.

Глобальних лідерів сучасного світу турбували проблеми демократії і її збоченого трактування в різних частинах світу та, зокрема, в Україні. Адже якщо телебачення стає ареною демократії, то це означає, що країна хвора. А однією з найбільших проблем, яку треба буде вчитись вирішувати українцям, є навчитись домовлятися спочатку між собою, а потім вже з партнерами. Історія вчить: одним із факторів успіху Європейського союзу є вміння приймати рішення консенсусом і, як результат, домогтись їх абсолютного виконання. Це довше, складніше та потребує поступок, про що ми часто не хочемо навіть думати. Хоча, здається, для теперішнього політичного опозиційно-владного істеблішменту вміння «тримати удар» та невміння поступатись власними інтересами заради спільного блага є найбільшим успіхом.

В Ялті яскраво та змістовно говорили не сучасні політики, а науковці та відставні владні лідери, яким лицемірити чи фальшувати немає жодного сенсу. Тому більше говорили про речі, які будуть визначати майбутнє, а не про минуле. Зараз витрачати час потрібно на те, що відбудеться, а не на те, що відбулось. Учасники дійшли до висновку, що молодим зараз бути дорого, що в Китаї щось відбувається і, здається, ніхто не розуміє, що, навіть всесильні представники китайських державних корпорацій. Доповідачі вже давно відчувають, що справжня війна зараз – це дорого і навіть не дуже ефективно. Але бояться признатись собі: мудрість важливіша за власність чи землю. А українцям радили нарешті почати відчувати та діяти, як європейці.

Шимон Перес, президент Ізраїлю, на ранковому сніданку другого дня нагадав всім про те, що найстрашніше зараз – це мислити старими категоріями вже у новому світі. Але українські можновладці на своїй дискусійній панелі дуже швидко про це забули.

Тому які запитання перед собою поставили учасники ювілейної зустрічі, такі ж і отримали. Європейці вкотре собі нагадали, що проблема довіри до України нікуди не зникла, але все не так погано, як здається. Українська опозиція переконалась, що тема найвідомішої політичної бранки досі актуальна, а представників влади все ще чекають у Вільнюсі. Вірний радник президента Росії Сергій Глазьєв привезе до Білокам’яної прогнозовані та невтішні новини про те, що Україну вже не повернути.  Бо чи не вперше за 22 роки лідери досягли консенсусу, який поетично висловив на фінальній промові голова наглядової ради YES та колишній Президент Польщі Александр Кваснєвський: «Відступати назад немає куди. Позаду Москва!». Хоча так хотілось помріяти про великі цілі для України, а не лише про звивисту дорогу втікача від Кремля до Європи.

 

Ялта – Івано-Франківськ

Керівник регіонального відділення

Інституту політичної освіти

Тарас СЛУЧИК