ДНЯМИ
САУНА
Стою сьогодні, курю. Поряд стоїть хлопець з дівчиною. Ненавмисно чую уривок діалогу. Дівчина: Ну, мені треба ще заскочити додому, зробити макіяж і зачіску…
Хлопець, мало не зриваючись на крик: Яка нахрін зачіска?! Ми йдемо в сауну!!!

Якось
ШВИДКА
Розповідь лікаря, що років 20 тому працював на швидкій. Особливе задоволення в проміжках між врятуванням людських життів приносило спілкування з сильно п’яненькими, підібраними в шинку або просто на вулиці.
Приводять до себе. Він бачить «ілюмінатори» швидкої допомоги, круглі світильники зверху і людей, що схилилися над ним і злісно, з пристрастю, питають «ламаною» російською:
– З якою метою і яким путьом ві проник на англійський підводний човен?!

Колись
ВАСЯ
Васі 3 роки. Йому перевіряють слух у лікаря в поліклініці. Лікар пошепки:
– Цукерка.
Вася, теж пошепки:
– Мені не можна, алергія…

І взагалі…
Одного разу трьом чоловікам треба було переправитися через бурхливу річку.
На щастя, біля берега був човен, і, сівши в нього, чоловіки поплили. На середині ріки з’ясувалося, що човен дірявий, і, швидко набравши води, йде на дно разом з людьми. Опинившись у воді, люди схопилися за човен і з превеликими труднощами дісталися до іншого берега.
– Як добре, що у нас був човен, адже саме завдяки човну ми врятувалися, – сказав один.
– Так, ми точно б потонули, коли б не цей човен, – згодився другий. – Ми зобов’язані йому нашими життями і в боргу перед ним.
– Човен – наш рятівник, і якщо ми кинемо його тут гнити, то це буде найчорнішою невдячністю з нашого боку, – сказав третій.
З цими словами вони звалили човен на плечі і понесли його.
Так і носять до цих пір.