За одежиною зустрічають не лише людей, але й міста. Івано-Франківську вже давно годилося б змінити свою одежину, бо зустрічає він своїх мешканців та гостей цілковитим хаосом рекламних вивісок, вуличних табличок та різнобарвних вказівників. Не провінційне галицьке місто, а Шанхай! Змінити ситуацію взялися півсотні небайдужих франківчан, які об’єдналися довкола ідеї створення нового візуального стилю Івано-Франківська.

Розробкою візуального стилю захопилося чимало українських міст. Візуальний стиль – це комплексне “обличчя” міста, яке включає логотип, фірмовий шрифт, вказівники, інформаційні стенди, дизайн вуличних табличок, вивісок та реклами, які мають бути розроблені в одному оригінальному стилі, що одразу стане впізнаваним і буде асоціюватися саме з цим містом. Найвдаліший стиль, мабуть, розробив Львів. Усі пам’ятають різнокольоровий логотип з зображенням міських веж, а на тлі вуличних аншлагів навіть почали фотографуватися, адже вони дуже вдало підкреслюють історичний дух міста.

Місто зі своїм візуальним стилем одразу стає привабливішим для життя та притягує більше туристів, пояснює ініціатор ідеї з розробки візуального стилю для Івано-Франківська Юрій Филюк, співвласник компанії “23 ресторани”. “Значно приємніше жити в естетичному, акуратному місті, яке має своє обличчя. Міста з власним стилем виграють економічно, бо вони виділяються з сірої маси, їх помітно, людям хочеться в такі міста їхати, хочеться тут не лише відпочивати, але й працювати. У містах, які мають власний візуальний стиль, скорочується відтік кадрів”.

Ідея створити Івано-Франківську візуальний стиль народилася у середовищі місцевих підприємців, журналістів, письменників, художників, громадських діячів та інших небайдужих франківчан. “Я дуже багато спілкуюся з іноземцями, які відвідують Івано-Франківськ, і перше, що вони мені кажуть – що це у нас за бардак з вивісками і рекламою у місті. Нам не подобається те, що маємо сьогодні у нашому місті, тому потрібно створити якісь правила», – сказав на прес-конференції щодо старту ініціативи Сергій Полуботько, голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України та ГО “Свято ковалів”.

Про необхідність створення нового стилю висловились також письменник Тарас Прохасько, Лідія Шкрібляк, співвласник кінотеатру “Люм’єр” та ресторану “Франко”, Олег Зарицький, директор фортечного комплексу “Бастіон”, та Віктор Вінтоняк, директор компанії “Декра”, генеральний спонсор “Фестивалю ковалів”. 

Розробляти віузальний стиль Франківська довірили столичній компанії “Aimbulance” – одній з найкращих компаній у сфері брендингу та цифрового маркетингу на пострадянському просторі. Директор компанії Роман Гавриш є франківцем і краще розуміє це місто, ніж будь-які інші професійні компанії, які працюють в Україні. Крім того, з патріотичних міркувань компанія погодилась розробити візуальний стиль Івано-Франківська «за собівартістю» – за 8050 доларів. Насправді лише розробка логотипа для міста у відомих дизайнерів коштує від 10 000 у.о. Витрати взяли на себе місцеві підприємці, тож на розробку стилю не піде ні копійки з міського бюджету.

Процес розробки візуального стилю складатиметься з кількох етапів. 7 жовтня о 17.30 у конференц-залі готелю “Надія” відбудеться відкрита громадська зустріч з розробниками Романом Гавришем та арт-директором “Aimbulance” Денисом Ростолопою, під час якої усі охочі зможуть висловити свої побажання та пропозиції щодо розробки візуального стилю Івано-Франківська. Через три місяці має відбутися презентація готового візуального стилю міста. Усі розробки у вільному доступі будуть викладені на сайті компанії.

Багатьох на прес-конференції стурбувало питання, як можна розробляти стиль Івано-Франківська, якщо місто досі не має власної концепції чи бренду. Ми поставили це питання Роману Гавришу. “Візуальний стиль – це не ідея міста чи ідентифікація мешканців. Тут все трохи простіше і технічніше”, – відповів дизайнер і зауважив, що має досвід у таких кампаніях, тож обов’язково прислухатиметься до усіх побажань та пропозицій, які пролунають під час відкритої зустрічі.

Учасники ініціативи сподіваються, що до розробки візуального стилю долучаться також головний архітектор міста, міська влада та комунальне підприємство “Міський рекламно-інформаційний центр”. Його керівник Вікторія Шахоріна на прес-конференції запевнила, що  ідею підтримує, і зауважила, що треба буде готуватися до війни – у першу чергу, з підприємцями, які не захочуть змінювати свої вивіски. “Ми дуже сподіваємося на підтримку депутатів міськради і після того, як обговоримо концепцію, плануємо винести це питання на розгляд сесії, щоб всі, хто встановлює або виготовляє рекламу, вказівники, лайт-бокси, будь-які вказівники туристичних об’єктів, прислухалися і виконували те, що буде прийнято в результаті розробки”, – наголосив Віктор Вінтоняк.

Як підкреслила Лідія Шкрібляк, ця ініціатива не має ніяких прихованих мотивів і є абсолютно поза політикою. Підприємці, які об’єдналися в ініціативу, готові розпочати змінювати місто на власному прикладі і встановити на своїх закладах вивіски, згідно з правилами і стилем, які розробить компанія. Правила розміщення реклами в Івано-Франківську затверджені у 2011 році, але підприємці не поспішають їх виконувати, бо комунальне підприємство не має права штрафувати порушників. Звідси й хаос. Відтак не зайвим буде нагадати ці правила ще раз. “Aimbulance” на простих прикладах покаже, які вивіски правильні, а які неправильні, і пояснить чому. Будуть дуже конкретні, недвозначні правила, що допускається, а що ні. Яка вивіска гарна, а яка потворна. 

«Ця ініціатива є подібною на вироблення якоїсь метамови, місцевого діалекту, – міркує Тарас Прохасько. – Пам’ятаєте, наскільки потужним міфом є такі речі, як львівський сленг чи вимова мешканців Москви, чи ті словечка, які живуть лише в Парижі або Берліні. Вони є тим способом порозуміння, які, з одного боку, об’єднують, а з іншого – роблять місто привабливими і впізнаваним для зовнішнього світу. Йдеться про вироблення власної самоідентифікації, щоб для щораз більшої кількості мешканців міста за самим поняттям «Івано-Франківськ» стояло щось виразне, таке, що є не тільки його уявленням про місто, а таке, що є частиною спільного. Йдеться про вироблення певного міського консенсусу чи конвенції, бо місто не може жити без домовленостей. Це є найголовніша ознака життя міста – що треба жити, враховуючи інтереси один одного. Крім того, місто не може жити без стратегії. Ця ініціатива дає певний напрям на триваліший час. Рано чи пізно це треба буде зробити, бо те, до чого привело хаотичне господарювання, все одно колись доведеться переробляти”.

Є надія, що новий візуальний стиль, розроблений з ініціативи прогресивних підприємців та підкріплений доброю волею влади, вдасться реалізувати на практиці. “Це та унікальна історія, коли і влада, і підприємці, і звичайні мешканці виграють від того, що місто стане кращим”, – підкреслює Юрко Филюк. На швидкий ефект учасники ініціативи не сподіваються. Якщо за п’ять років у місті більшість вивісок і табличок відповідатиме стандарту, це вже буде перемога.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА

 

Довідка:

Минулого року студія Артемія Лєбєдєва з Москви розробила логотип та фірмовий стиль для Одеси. За основу для знака на логотипі було обрано якір, в якому проглядаються серце, хвилі, сила та маяк. Весь фірмовий стиль включає в себе, окрім логотипа, набір шрифтів, знаків, кольорів та правила їх застосування на різних предметах.

В іміджевій концепції Донецька закладена ідея розрекламувати його як місто “сили та краси”, оскільки Донецьк – це контрасти, поєднання протилежностей, місто, яке об’єднує промисловість і троянди, футбол і балет, вугілля і сіль, високотехнологічну архітектуру і православні храми. Графічне відображення концепції «сила і краса» – це символи вугілля (чорний) і троянди (червоний), які й стали логотипом Донецька. Фірмовий стиль затвердили під час Євро-2012.
Логотип Львова складається зі стилізованих різнокольорових зображень дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (дзвіниця Вірменського собору символізує вірменську діаспору, дзвіниця Успенської церкви символізує український Львів, вежа Латинської катедри символізує польський Львів, дзвіниця монастиря Бернардинів символізує спадковість міських традицій). Логотип розповідає про багату архітектурну спадщину Львова, багатонаціональність культур та конфесій, які гармонійно розвивалися у місті від часу його заснування. Під зображенням веж міститься напис «Львів відкритий для світу». Автором логотипу є Юрій Крукевич.

Київ пішов шляхом відкритого конкурсу. Згідно з результатами конкурсу, минулого року зі 130 варіантів перемогу здобув логотип “Київ – місто, де все починається”. Розробники використали образи-форми, які характеризують Київ як історичний, туристичний, духовний та культурний центр. Крапля символізує Дніпро, каштан – зелене місто, купол розповідає про велику кількість храмів, релігійну культуру, серце характеризує Київ як улюблене жителями і комфортне для життя місто. Логотип вже встигли затвердити, але через масу негативних відгуків киянам доведеться вибирати собі логотип ще раз.