Поряд з моєю депутатською громадською приймальнею недавно відкрили ломбард. Раніше в цьому приміщенні був продуктовий магазин, а потім оптовий магазин побутової хімії. Але вони збанкрутували. У людей немає грошей…
Зацікавився проблемою ломбардів. Помітно, що їх стає щораз більше у центрі Івано-Франківська. Як кажуть, «до кольору, до вибору». Одні рекламують себе як «партнери», інші наголошують на довірі, якась мережа визначає себе скарбницею, на рекламі четвертої – намальоване рятівне коло.
Але, попри спокусливу симпатичну атрибутику, така кількість ломбардів означає лише одне: люди зубожіли до краю, а вся економіка країни перебуває у глибокій кризі. Згадайте період до осені 2008 року – тоді вулиці були всіяні рекламою банківських відділень, а отже, були надії на розвиток економіки. Сьогодні банків значно менше.
Натомість – «Гроші до зарплати» – чи не на кожному стовпі. А ще: «Гроші до 50000 гривень. Отримайте за 1 годину вже сьогодні»; «Кредити готівкою без довідки про доходи»; «Кредит готівкою. Пільгові умови для пенсіонерів»; «Кредитуємо офіційно і неофіційно працевлаштованих», «Кредит до 100000 гривень. Готівкою без першого внеску та поручителів»…
Можна зустріти ще цікавіше оголошення: «Сенсація! Кампанія оголошує набір на роботу». Тобто якщо в Україні якесь підприємство чи установа створює нові робочі місця, то це вже неймовірна подія! Та й не факт, що за цим оголошенням вас не кинуть…
Згадайте анекдот, що в українця закінчуються гроші, коли він йде обмінювати долари на гривні. Так-от, долари вже закінчуються. Залишається лише ілюзія кредиту. Але його треба віддавати. Як державі Україна, що набралася зовнішніх запозичень, так і людям, які звертаються за допомогою до лихварів.
Стовпи всіяні різнокольоровими папірцями з подібними оголошеннями, і місто перетворюється в паперовий смітник-ілюзію. У місті, яке так хоче називати себе європейським, живуть бідні люди, і вони продовжують біднішати. Про цю гірку очевидність і нагадує кожен стовп…
Певно, якщо знайдуться креативники, які колись захочуть зобразити період української історії 2010-2015 років, то без гасел «Гроші до зарплати» і реклами «рятівних ломбардів» їм важко буде передати зміст епохи «покращення уже сьогодні».

Сергій Адамович,
депутат Івано-Франківської обласної ради