Голови прикарпатських міст, селищ та сіл готові об’єднатися для війни з Держказначейством.

Територіальні управління Держказначейства блокують кошти місцевих громад на ремонт доріг, житлово-комунальне господарство та розвиток інфраструктури населених пунктів. Ситуація, коли уряд за рахунок місцевих бюджетів латає діри в державній скарбниці, – не нова, це вже було. Втім, якщо зазвичай кошти на казначейських рахунках затримувалися наприкінці року, то цьогоріч мери українських міст публічно заявили про справжній терор з боку казначейства ще на початку липня. В Івано-Франківську по всьому місту з’явилися біл-борди «Казначейство, віддай місту гроші». Незабаром цю ініціативу підхопили і в інших містах України.

Скільки коштів «зависло» на казначейських рахунках, важко підрахувати як чиновникам, так і незалежним експертам. Ці суми щодня міняються – за одними платіжними дорученнями оплата проводиться, а за іншими – виникає борг. До прикладу, станом на 18 жовтня в Івано-Франківську сума неоплачених платіжних доручень зросла до 18 млн. гривень, в підпорядкованих міськраді селах – до 3 млн. гривень. Якщо минулого тижня казначейство заблокувало кошти в Калуші на 8 млн. гривень, то станом на 21 жовтня ця сума зросла до 10 млн. гривень. Подібна ситуація в інших районних центрах. За словами міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, по 4,5 млн. гривень органи казначейства заблокували у Коломиї та Галичі.

 

Казначейство псує репутацію

Питання щодо казначейського обслуговування бюджету Івано-Франківська депутати винесли на сесію міської ради. Як доповіла начальник фінансового управління Івано-Франківська Вікторія Сусаніна, тенденція затримки коштів міського бюджету за незахищеними статтями помітна з початку року. Станом на 17 жовтня на казначейських рахунках зависли 8,5 млн. гривень, передбачених на капітальний ремонт доріг, 213 тис. гривень – на поточний ремонт доріг. Також не проплачено 657 тис. гривень внесків у статутні фонди комунальних підприємств, 1,6 млн. гривень – на капітальний ремонт будівель, 1,6 млн. гривень – інших коштів бюджету розвитку, 2,2 млн. гривень – інших коштів спецфонду, 2,8 млн. гривень – на функціонування бюджетних установ. «Таке касове обслуговування бюджету призводить до несприятливої ситуації в місті та неефективного використання коштів з умовою зростання кредиторської заборгованості бюджетних установ, – наголосила Сусаніна. – Крім того, невиконані капітальні роботи та роботи з благоустрою міста призводять до несплати податків і зборів суб’єктами господарювання».

Ще 27 вересня міська влада профінансувала кредитні зобов’язання у сумі 165,3 тис. гривень перед міжнародною фінансовою корпорацією «НЕФКО». Ці кошти зависли на казначейських рахунках. А за договором, на прострочену суму кредиту нараховуються 6% річних.

Крім того, пені і штрафи застосовуються до комунальних підприємств, які своєчасно не провели розрахунок за отриману продукцію. Так, на придбання дорожніх катків для КП «ДРЕУ» 12 вересня перераховано 633 тис. гривень. Через те, що ці кошти казначейство не пропустило досі, директор КП «ДРЕУ» має сплатити штраф. Сусаніна також зазначила, що через несвоєчасні розрахунки з виконавцем робіт зупинилися ремонтні роботи дитячого садочка по вул. Вовчинецькій, 210.

«Казначейство блокує кошти, організації не отримують гроші за виконані роботи, організації не виплачують зарплати своїм працівникам, не нараховують податки, одночасно нараховуються пені і штрафи за несплачені податки. А логічне завершення: підприємства і організації, які не виплачують заробітні плати, несуть за це кримінальну відповідальність. Оце є фактичний стан речей через бездіяльність казначейства, – зазначив голова бюджетної комісії Роман Онуфріїв. – Сьогодні з бюджетом Івано-Франківська лише камікадзе хочуть працювати».

Онуфріїв додав, що такі дії казначейства тягнуть за собою дефіцит добросовісного підрядника і  автоматичне здорожчання вартості робіт, в які підрядники будуть закладати ризики неоплати боргу казначейства.  «Елементарні розрахунки говорять, що бездіяльність і свавілля казначейства завдає прямих збитків міському бюджету на близько 15-20 млн. гривень на рік. За ці гроші можна збудувати великий дитячий садочок на 320 місць. Фонд «НЕФКО», напевно, вже думає, чи взагалі працювати з Івано-Франківськом, а інші міжнародні фінансові організації, зважаючи на недобросовісне виконання фінансових зобов’язань, будуть думати, чи заходити сьогодні в місто», – констатує голова бюджетної комісії.

При цьому начальник Управління Державного казначейства у місті Івано-Франківську Володимир Косик зазначає: «Органи казначейства в першу чергу проводять платежі захищених статей видатків. У разі погашення фінансових зобов’язань за захищеними статтями витрат, у регламентованому порядку проводяться видатки за незахищеними статтями».

Днями сесія Івано-Франківської міської ради зобов’язала керівників департаментів, управлінь, організацій та комунальних підприємств звертатися до судів із позовами про порушення бюджетного законодавства Держказначайством. Депутати також скерували звернення до Верховної Ради України з вимогою ухвалити зміни до Бюджетного кодексу України в частині переведення обслуговування спеціальних фондів місцевих бюджетів до державних банків.

Бюджетників «пішли» у відпустку

У Калуші не менш печальна ситуація. Після безрезультатних  звернень до органів обласної та державної влади міський голова Калуша Ігор Насалик наважився на радикальний крок – відправив більше тисячі бюджетників на тиждень у безоплатні відпустки.

За його словами, у міському бюджеті закінчилися кошти на виплату заробітної плати. «Ця ситуація не появилася з нічого, вона була запрограмована в бюджеті на початку року. Для порівняння, при закладанні бюджету завищили показники дохідної частини калуського бюджету на 23%, в той час як в Івано-Франківську цей показник становив 10%, Коломиї –  10%», – аналізує Насалик. При цьому мер Калуша зазначає, що в обласному управлінні фінансів обіцяли щорічну дотацію вирівнювання, яка до Калуша так і не дійшла. «Оці 23% складають майже 30 млн. гривень, то яким треба бути телепнем, щоб подавати на Мінфін такі розрахунки», – каже міський голова.

Крім того, на початку жовтня на рахунках казначейства зависло більше 8 млн. гривень, передбачених на незахищені статті калуського бюджету. Станом на 21 жовтня, за словами калуського мера, ця сума збільшилася до 10 млн. гривень. «Незахищені статті – це аварійні дахи, аварійні люки, аварійні балкони, які можуть в будь-який момент призвести до катастрофи, і тому вони не є незахищеними. Це безпека людей… Тому говорити про те, що вони «незахищені», не можна», – зазначає міський голова.

Наразі міські, селищні та сільські голови Прикарпаття готуються до зустрічі з губернатором області Михайлом Вишиванюком. Сподіваються, що голова ОДА допоможе вибити з казначейства своєчасне проведення платежів. Якщо діалог не вдасться, ради усіх рівнів області зберуться під облдержадміністрацією на спільне засідання позачергової сесії. Якщо і тоді до них не прислухаються, будуть ініціювати засідання сесій всіх населених пунктів під Кабміном.

Проїдаємо чи заробляємо?

Поки що голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк з міськими головами не солідарний. «Калуський виконком використав 7 млн. гривень з фонду заробітної плати на премії, а потім їм не вистачило грошей на зарплату і вони пішли у відпустку. Це проста піар-кампанія. Казначейство тут ні до чого. Воно на 100% виділяє кошти на заробітну плату. Збої можуть бути не більше двох днів. Здобувати дешевий рейтинг, займаючись дешевим піаром, – це зараз найпростіше», – зазначив на прес-конференції Вишиванюк. Так само дешевим піаром губернатор назвав біл-борди у Франківську з вимогою віддати місту гроші. За його словами, обласний центр Прикарпаття більше «проїдає», ніж заробляє. Тому жодних претензій до державних органів у міської влади бути не може. «Якщо ми пишемо “віддай гроші”, то треба писати, чиї гроші. І якщо ми подивимося на прибутки міста Івано-Франківська і скільки споживає місто Івано-Франківськ, то я хочу сказати, що місто отримує дотації на суму 700 мільйонів гривень від держави», – відзначив Вишиванюк.

Втім, критику у свій бік мери Івано-Франківська та Калуша не сприймають. Ігор Насалик каже, що готовий публічно дискутувати з Михайлом Вишиванюком «мовою цифр, а не мовою емоцій». «Те, що губернатор далекий від бюджету, – це не мої проблеми, а проблеми знань губернатора. Губернатор замічений тільки в тих речах, де є освоєння бюджетних коштів. А де є бюджетні проблеми, там його фактично ніколи немає», – обурюється Насалик.

Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус каже, що слова губернатора – це образа для міста. Мовляв, якби у міському бюджеті залишався не тільки податок з доходів з фізичних осіб, а й інші податки, які збираються на території обласного центру, то «у місті не було б жодного невдоволеного мешканця, а дороги були б золоті».

«У продовження того, чи місто заробляє, чи проїдає, я вам скажу цифри минулого року. До зведеного бюджету місто Івано-Франківськ заплатило близько 1,5 млрд. гривень. Натомість всі видатки міського бюджету становили половину від тої суми. Ми близько 800 млн. гривень сплачуємо у держбюджет і годуємо отих всіх чиновників, які сьогодні затримують нам наші кошти. Тому ми вдвічі більше сплачуємо у держбюджет, ніж споживає сьогодні місто Івано-Франківськ», – додає голова бюджетної комісії Роман Онуфріїв.

Марія ГАВРИЛЮК

Коментар:

Андрій Новак, голова ГО «Комітет економістів України:

Блокування рахунків місцевих рад органами Державного казначейства в Україні пов’язане з кількома причинами. Перша причина – це є сама бюджетна система України, яка на сьогодні є гіперцентралізованою. Біля 80% доходів бюджетної системи України спрямовується до центрального бюджету, яким розпоряджається безпосередньо Кабмін, і лише 20% доходів бюджетної системи залишаються на місцях. І через таку гіперцентралізованість склалася ситуація, коли майже всі кошти, які надходять до центрального бюджету, за особистим рішенням прем’єр-міністра в ручному режимі спрямовуються в той чи інший регіон, в те чи інше місто, залежно від політичної лояльності, корупційної складової – процента відкату та інших суб’єктивних чинників.

Друга причина – ситуативна, відповідно до нашої сьогоднішньої політичної ситуації. Державний бюджет 2013 року розроблявся з прогнозу росту ВВП на 3%. За підсумками 8 місяців 2013 року, ми маємо не ріст на 3%, а падіння ВВП більше, ніж на 1%. Тобто різниця у прогнозі ВВП понад 4% у бік зменшення. І це об’єктивна обставина, яка дає дефіцит у цю гіперцентралізовану бюджетну систему України. І таким чином, сьогодні вся бюджетна система має недонадходження до дохідної частини. І при цьому вже з другої половини цього року український уряд не має можливості залучати кредитні ресурси – зовнішні можливості фактично відсутні, а внутрішні – дуже обмежені через те, що уряд фактично використав фінансовий оборот вже майже з усіх прибуткових підприємств.

Тому на сьогодні як виконання соціальних статей бюджету, так і виконання державного бюджету перед місцевими бюджетами стоїть у повній залежності від того, чи під кінець року українській владі вдасться залучити серйозні зовнішні кредитні ресурси, чи не вдасться. І  те, що українська влада за вісім років різко зробила крен в бік євроінтеграції, пояснюється суто економічними причинами, а саме економічним тупиком, в який вона сама себе загнала.

 

Тобто зараз українській владі терміново потрібні гроші, великі гроші. А вільні великі гроші є тільки на Заході, в  тому числі і в Європі. В мене надія, що ми хоч якось закриємо 2013 рік, є лише в тому, що після підписання асоціації з ЄС відновиться співпраця з Міжнародним валютним фондом. Сподіваюся, що до кінця цього року Україна отримає перші транші з МВФ і зможе, з одного боку, залатати діри державного бюджету, а з іншого – поповнити золотовалютні резерви НБУ, які дуже швидко згоряють, для підтримки стабільності гривні на валютному ринку.