На громадські слухання з приводу внесення змін до правил благоустрою Івано-Франківська прийшли четверо осіб. З них лише один – представник громади. Це не завадило департаменту комунального господарства визнати слухання такими, що відбулися. Чи потрібні місту такі громадські слухання і які зміни чекають франківчан у сфері благоустрою, з’ясовував журналіст “ГК”.

19 листопада мало відбутися відкрите громадське обговорення проекту регуляторного акту – рішення міської ради «Про Правила благоустрою міста Івано-Франківська». Влада мала би бути зацікавлена у тому, щоб на громадських слуханнях з благоустрою мешканці міста подали якомога більше пропозицій. Адже в інтересах влади, щоб мешканці ці правила потім виконували і у місті панував порядок. Відповідно, на такі слухання мало би прийти чимало підприємців, керівників ОСББ, громадських організацій та звичайних мешканців, бо ці правила стосуються абсолютно усіх і усім нам хочеться комфортно жити у гарному і охайному місті. Чому ж на громадські слухання прийшов лише один франківець?

 

Антигромадські слухання

Сергій Чирва – випадковий герой цих громадських слухань. “Того дня мені подзвонив знайомий і каже: біжи, зараз розпочнуться слухання з благоустрою. Я побіг, бо хотів дізнатися, які зміни відбудуться в місті”, – розповідає пан Сергій. Однак дізнатися про зміни йому не вдалося. “Нас було всього четверо – окрім мене, ще троє представників виконкому. Що пропонує цей проект, я не дізнався, бо слухання тривали 10 хвилин. Заступник директора Департаменту комунального господарства, транспорту та зв’язку Ігор Сенчук зачитав регуляторний акт, сказав, що є нові пункти стосовно зелених насаджень та вивезення сміття. Я спитав, чи є якісь порівняльні таблиці, щоб зрозуміти, які нововведення відбулись. Таблиць не було”, – сказав Сергій Чирва.

Пан Сергій – відомий у місті громадський діяч, тож так просто не вступався. Попросив у Сенчука проект рішення і на скору руку перечитав пункти про зелені насадження та вивезення сміття. Каже, мало що зрозумів, оскільки не мав з чим порівняти. “Без представлення цієї теми та громадського обговорення розібратися важко. Я спитав, які ж це тоді громадські слухання, якщо від громади лише один я зареєструвався. Мені сказали, що цього достатньо і що слухання вже відбулися”, – розповідає Сергій Чирва. 

Ніякої лічильної комісії не створювали, голосування, відповідно, також не було. Проект рішення пан Сергій не підтримав, бо захотів внести пропозиції. До честі Ігоря Сенчука, він все-таки поінформував єдиного представника громадськості, що пропозиції можна внести до 1 грудня, бо з 1 січня регуляторний акт планують ввести в дію. Сергій Чирва оперативно передзвонив знайомим з інших громадських організацій та ОСББ, щоб обговорити пропозиції та план подальших дій.

 

Де була громада?

Варто зауважити, що анонсували громадські слухання з дотриманням усіх правил: було оголошення на сайті міськвиконкому, щоправда, аби побачити його, треба бути шанувальником цього сайту. Журналісти отримали запрошення на слухання за кілька годин до їх проведення і не прийшли. Був також анонс у комунальній газеті “Західний кур’єр”. Ольга Бачинська, голова ради голів будинкових комітетів та голів ОСББ Івано-Франківська, розповіла, що про слухання дізналася з газети. “Я прочитала оголошення, але це було трохи запізно, щоб підготуватися. Я знайома зі старими “Правилами благоустрою”, перечитала новий проект рішення і побачила, що є багато змін. У мене просто не вистачило часу, щоб порівняти ці два документи і розробити свої пропозиції”, – зауважує Ольга Бачинська.

Через хворобу не зміг прийти на слухання Ігор Метлюх, голова ГО “Комітет підприємців Івано-Франківська”. Каже, що давно готувався до слухань, бо чимало питань щодо благоустрою стосуються підприємців. “Мушу сказати, що багато пунктів – повний абсурд. Без громадського обговорення таке рішення приймати не можна”, – зауважує Ігор Метлюх.

Громадський діяч не здивований, що на слуханнях не було громади: “Для чого ходити на слухання, давати зауваження та пропозиції, якщо їх потім не враховують? Якими би розумними не були твої пропозиції, члени виконкому, які будуть після слухань розглядати рішення, про них навіть не дізнаються. Ми ще півроку тому написали у міськвиконком, щоб протоколи пропозицій громадян були невід’ємним додатком до проектів рішень і роздавалися усім членам виконкому. Щоб чиновники бачили усі пропозиції від громади і тоді вже думали, які врахувати, а які ні. Сьогодні одні пропозиції хочуть – включають, інші не включають. На виконкомі можуть сказати, що пропозицій взагалі не було”, – обурюється Ігор Метлюх.

 

Благоустрій – проблема громади

Цікава деталь: при скачуванні з сайту міськвиконкому регуляторного акта відкривається файл під назвою “Черкаська міська рада”. Невже чиновники просто скопіювали чужі правила благоустрою? Ігор Сенчук запевняє, що це якась помилка. “Ми взяли за основу старі правила і додали два пункти про вивезення сміття та озеленення, а права та обов’язки громадян, які були розкидані по цілому документу, також зібрали в один пункт”. За словами пана Сенчука, чинні правила благоустрою не змінювали, а всі нововведення відповідають загальноукраїнським нормам, які кожне місто має окремо виписати у своїх власних правилах.

Після перечитування документа навіть неспеціалістам впадає у вічі, що вся відповідальність за благоустрій в Івано-Франківську лягає на плечі його мешканців. “Відповідати за благоустрій території, згідно з цим проектом, мають ті, кому вона належить або хто нею користується. Наприклад, я користуюся прибудинковою територією, і я маю скошувати траву у дворі, обрізати крони дерев, посипати гравієм доріжки. Але чому це мають робити мешканці, якщо в будинку є управитель, якому ми платимо гроші? Чому відповідальність за це маю нести я як користувач?” – дивується Ольга Бачинська.

Шкода, що громада не прийшла на слухання. Дізналися б багато цікавого. Скажімо, що не можна поливати газони водопровідною водою тим, в кого немає лічильника. Ігор Сенчук пояснює, що дуже часто мешканці перших поверхів під’єднують шланг до крану і поливають клумби, використовуючи занадто багато води. Або не можна самовільно висаджувати дерева чи кущі у дворах багатоквартирних будинків. Забороняється також мати грядки у дворі чи вирощувати собі щось під балконом.

Начальник відділу з благоустрою департаменту комунального господарства Галина Гринів, яка готувала положення про зелені насадження, пояснює, що такі правила діють по всій Україні, але мешканці просто не готові їх втілювати: “Останніми роками у місті впало дуже багато дерев. Більшість із них, всупереч правилам, були висаджені за 2-3 метри від фундаменту будинку, хоча дозволяється не менше 5 метрів, або росли надто близько до інженерних мереж – не можна садити дерево в радіусі 2,5 метри від мереж. Звичайно, ніхто не покарає людей, які біля дитячого майданчика посадять яблуню чи грушку, але це можна робити лише з дозволу та згідно з правилами”.

Щодо помідорів у дворах, то Галина Гринів наполягає: у місті не дозволено вирощувати сільськогосподарські культури: “Хтось собі захотів зробити грядку біля будинку, але це спільна територія усіх мешканців, там мають гуляти діти. Вирощувати овочі можна лише на присадибних ділянках у приватних будинках”.

У нових правилах благоустрою також багато йдеться про відповідальність підприємців та мешканців за прибирання підконтрольних їм територій. Про встановлення урн та смітників, порядок вивезення сміття. Багато уваги приділено правилам розміщення рекламних конструкцій та зовнішньої реклами, які сьогодні, очевидно, потребують змін. Зауважено, що місто зобов’язане щороку виловлювати бродячих собак і котів, але не сказано, що з ними робити далі. Виявилось також, що не можна тримати тварин та птахів на балконі.

Охочим до всіляких масових заходів франківчанам особливо цікаво було б дізнатися, що організаторам акцій доведеться за два дні до заходу укладати угоду на прибирання території та вивезення сміття після акції, а про сам захід треба повідомляти аж за 10 днів. Не можна також без дозволу встановлювати намети та піднімати прапори. Словом, багато спірних і дуже дискутивних тем, стосовно яких громада мала би висловити свої пропозиції.

 

Пора ламати систему

“Я знала про слухання тільки тому, що виписую “Західний кур’єр”. Але ж не всі у Франківську читають це видання, а ті, хто читає, не завжди можуть побачити оголошення. Треба змінювати систему сповіщення”, – наголошує Ольга Бачинська.

Ігор Сенчук підтвердив, що громадські слухання стосовно благоустрою вважаються такими, що відбулись, адже на них було четверо людей: “Був я, представник управління економіки, представник інспекції з благоустрою та один представник громади”. Згідно зі Статутом територіальної громади Івано-Франківська, такий склад учасників і справді дозволяє визнати слухання правомірними.

Чи не пора міняти статут?

Незабаром на сесії міськради депутати розглядатимуть проект реформи місцевої демократії для Івано-Франківська, підготований експертами Інституту політичної освіти. Керівництву міськради передали проект змін до Статуту територіальної громади міста, а також низку конкретних положень, зокрема, про місцеві ініціативи, про збори громадян за місцем проживання та про громадські слухання.

Як розповів Тарас Случик, керівник регіонального відділення ІПО, у новому положенні  анонс про громадські слухання мали би розміщати також на дошках для оголошень на будинках та по місту, щоб їх могло побачити якомога більше городян. Важливе нововведення: якщо рішення приймуть, мешканці Франківська зможуть ініціювати громадські слухання за підписом 50 членів територіальної громади, а не 10 тисяч, як сьогодні. Крім того, після слухань протокол та резолюцію мають вивісити на сайті міської ради. А виконком буде зобов’язаний повідомити, як він врахував ті чи інші пропозиції від громади. І ще одна деталь, яка зробила би вищезгадані слухання стосовно благоустрою нелегітимними: згідно з новим положенням, слухання є легітимними, якщо на них були присутні не більше 50% працівників комунальних установ.

Якщо міськрада прийме це рішення, Івано-Франківськ стане найдемократичнішим містом в Україні! А поки що громада міста своє слово щодо правил благоустрою ще не сказала. Не виключено, що громадські організації будуть добиватися повторних слухань з цього питання.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА