Є терапія. Для тих, хто не хоче виснути в системі. Для тих, хто не хоче набувати узалежненості від психоаналітиків, психотерапевтів, психоневрологів, психіатрів і просто психів. Є проста терапія.
Щодня
Йти
Вулицями
Спочатку людними, потім порожніми
Поміж реставрованих у центрі, обшарпаних на околиці, зокрема й панельних
багатоповерхівок, повз старі будинки на давніх, близьких до центру, вуличках, щоби насамкінець вийти до тих, які вздовж обох рік або там, де закінчується місто
Дивитися
Слухати
Дихати
Вдихати
Пускати в себе і вільно виштовхувати назовні
Щось таке як випари кам’яниць, дух стін, парканів, огорож, каміння, каміння, яке поєднали із деревом, металом, гумою, склом, іншим камінням
Бачити
Почути
Набратися
Роздивитися
Вивільнити пам’ять, щоби запам’ятати
Щось таке як перехрестя, переходи, шлях вздовж, до чогось, попри плечі, очі, спини, ноги, сліди, тіні, звуки, голоси, відлуння, відбитки, залишки, рештки, руїни
Мовчати
Вбирати у себе кольори, півтони, світло
Текстуру поверхонь, глибини, відчуття простору
Губити здатність класифікувати, описувати,
Позбутися бажання описувати, записувати, нотувати, називати
Замовкнути
Відчуття цілісності змінити на розшматованість
Розпастися на шматки
Розтрощити себе надрібно
Розгубити себе
Десь на реконструйованих в центрі, там, де панельки, де старі кам’яниці і врешті поміж нових — будинків, вулиць, стежок, алей, доріг, колій, ккаменів
Мовчати
Вдихати
Пускати у себе
Бачити
Роздивлятися
Випускати
Слухати
Чути
Вбирати
Вибирати
Не боятися повертатись
Знайти, змогти
Приборкати набуту іншість
Грубеньке
м’яке
собача качалося в поросі
Повискувало
Чіхало ніс
Діставало свого хвоста
Плуталось у чотирьох лапах
Перекидалось на спину
Висолоплювало язика
Чхало
Стріпувало головою
Мружилось
Трусило вухами
Шкрябало спину
Підскакувало
Перекидалось
Качалося в поросі
Знову чхало
Сідало сонце
Тхнуло помиями
Заносило смаженим м’ясом
Песеня присіло і впісялось в порох
Обтрусилося —
Повисла сіра хмарка
Пронеслося авто
Залишився слід
Чіткий на мокрому поросі
Запах дизеля
Змішався з помиями й м’ясом
Собача вляглося під брамою
Висолопило язика
Дихало
І дивилося на слід у мокрому поросі
Я дихала
І дивилася теж
Деркачова Ольга 
Палій Юлія 
Рязанцева Яна 
Магда Євген
І я дихала і тепер я висну з шиком, бо знаю як рятуватись
Прикольно, що коментує той, що начебто вже знає усе на світі – аж так, що в своєму коменті виглядає цілком бідосею…
Чукча. Пою, что вижу. Хорошо, завидую. Сам летом часами мог ходить, слушать, терять себя в потоке тихо шуршащей жизни. Франик для такого времяпрепровождения – идеальное место на земле. Особенно когда знаешь его на протяжении 50 лет. Парадокс, але час вiд часу вiдчуваешь себе зайвим вантажем у власих почуваннях. Клас, що присутнiй, i не мае бажання згадувати, що в тебе е свое тiло, доля й купа обов’язкiв… Бо вони тягнуть з провулкiв, вiд собаки, що заплутала в своiх лапах, з вiдсутностi – до набридлых непотрiбних людей, до обшарпаних будинкiв на Майзлях, до побудок о сьомiй п’ять днiв на тиждень. Зме!
Завидую. потому что постоянно пребывать в таком состоянии, если, конечно, это не кокаиновый полет, – предел мечтаний всякого нормального человека. Покой и воля, так, кажется у известного сингапурского классика. Причастная отстраненность, позволяющая обычное воспринимать в своем подлинном самосвечении. Жизнь как чудо, так, кажется у другого боснийского араба. Кстати, если еще не посмотрели Куштуницу – очень советую.
И еще – пишите гораздо больше. Это ведь блог, дневник, у него есть своя жанровая специфика. Он умирает или превращается в какой-то другой жанр, если записи теряют регулярность.
Лень было переключать клавиатуру.
Буду читать. Удачи.
Сергей
…або талант або трава 😉
ТАКИЙ КЛАСНИЙ ТЕКСТ. МОЛОДЕЦЬ
супер … думаю, трава )