Генетики дослідили, що здоров’я дитини залежить від того, як батьки прожили три місяці перед її зачаттям. Що проста натуральна їжа відновлює функції спадкового апарату і стимулює інтелект. Що певний спосіб життя може не дати розвинутися спадковим хворобам. І що можна просто і дієво контролювати ефективність процесу лікування. Над чим працює зараз команда науковців кафедри медичної біології і генетики Івано-Франківської медичної академії, дізнавався наш кореспондент. Спеціальні практичні рекомендації для майбутніх (і не тільки) батьків від завідувача кафедри, доктора медичних наук, професора Лариси Ковальчук. 

Команда науковців кафедри медичної біології і медичної генетики (зліва праворуч) – докторант Зоряна Кочерга, молодший науковий співробітник лабораторії Христина Лазуркевич, професор Лариса Ковальчук та доцент кафедри Руслан Козовий.

Універсальна схема

У всіх розвинутих країнах сім’ї, які налаштовані мати дитину, проходять генетичне обстеження. Це дає змогу спрогнозувати, яким буде здоров’я малюка, а також «увімкнути» профілактику до запліднення. У нас така практика ще цілком нова. Для чого це потрібно?

«Кожна родина повинна три місяці ще до зачаття дитинки – обов’язково – провадити абсолютно здоровий спосіб життя, без шкідливих звичок, – пояснює Лариса Ковальчук. – Слід уникати інфекційних захворювань, токсичних впливів та впливу електромагнітних коливань, зокрема на статеві органи. Тобто треба думати, де носити мобільний телефон, менше працювати з комп’ютером».

Науковці кафедри медичної біології і генетики доводять, що електромагнітне опромінення впливає на статеві клітини – змінює їх: «Ми саме зараз проводимо тематичні студентські роботи – досліджуємо, як саме змінюються клітини під впливом електромагнітних коливань, – розповідає професор. – В цьому випадку вивчаємо хромосоми рослинки. Але зважаючи на те, що людина, тварина і рослина – всі мають універсальний генетичний код, Всевишнім чи природою (хто у що вірить) створений, то загальні закономірності можна вивести, вони для всіх будуть подібними». За словами науковця, телевежі і ретранслятори стільникового зв’язку, які дають потужний потік коливань, також шкідливо впливають на статеві клітини людини, відтак – на майбутній організм, фактично, на ще не народжену дитину. «Життя починається до народження, – наголошує науковець-генетик. – Життя дитини починається ще до запліднення. Якщо батьки передадуть дітям здорові статеві клітини, то й діти будуть здоровішими. Не кажу на 100% здоровими, бо є ще низка факторів, які впливають на вагітну жінку. Але саме таким чином ми зможемо забезпечити добрий вихід дитини в світ».

Також факторами, які можуть негативно впливати на розвиток майбутньої дитини, є вібрація і шум. Дослідження останніх п’яти років свідчать, що постійне значне шумове навантаження також впливає на нормальний розвиток статевих клітин. «Важливо нагадати про ТОРЧ-інфекції – набір внутрішньоклітинних збудників, які має виключити кожна молода пара, – наголошує пані Лариса. – Пройти обстеження на ТОРЧ – обов’язок майбутніх батьків. На перший погляд, це не генетичне питання. Але інфекційний фактор – один із провідних у виникненні вад і патологій плоду». 

Передбачити, щоби виправити

Про це важливо говорити тому, що почастішали випадки, коли дітки в лоні матері перестають розвиватися (у просторіччі «завмерла вагітність») або народжуються доношеними, але з малою масою і недорозвинутими органами й системами. Такий стан отримав назву «синдром затримки внутрішньоутробного розвитку». Генетики шукають відповідь, чому так відбувається. Науковці іншого профілю, які вивчали такі відхилення, по-різному це пояснювали. Зокрема, що майбутня мама якісно і повноцінно не харчувалася. Розглядали вплив психоемоційних факторів, екологічних чинників. Водночас досліджували вплив чинників генетичних. «Чому так серйозно за це взялися? Бо таких дітей народжується з кожним роком все більше. А вони вимагають після народження дуже серйозного медичного супроводу. Це велика проблема для батьків, яким треба виходити таку дитину», – продовжує професор Ковальчук. Вона зауважує, що дослідження в цьому напрямку, які проводить команда науковців кафедри, ще не завершені. Тому можна сказати тільки одне: зв’язок таких порушень із генетичним апаратом є. І це дає підстави для оптимізму. Знаючи про такий зв’язок, можна було би передбачати народження дитини з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку. Відтак пропонувати вагітній комплекс не шкідливих для майбутньої дитини вітамінних засобів чи інших препаратів, які покращують обмін речовин та активність спадкового апарату. «Таким пошуком сьогодні і займаємося», – підсумовує завідувач кафедри. Працюють на базі молекулярно-генетичної лабораторії Київського інституту післядипломної освіти лікарів.

Паралельно науковці виконали серію досліджень про гени детоксикації – ксенобіотики. «В нашому організмі є гени, які сприяють тому, що будь-які чужорідні речовини можуть знешкоджуватися. Гени власне відповідають за ферменти, які їх знешкоджують, – продовжує Лариса Ковальчук. – Буває, що людина народжується з недосконалими чи зміненими такими генами. І тому деякі люди можуть, наприклад, не сприймати якісь поширені ліки – їхній організм дає на них парадоксальну реакцію. Так само і з іншими речовинами довкілля».

Загалом люди дуже добре адаптуються до зовнішніх змін – екологічних, харчових, інфекційних. Якщо відповідні гени добре працюють, є ферменти, то організм не чутливий до багатьох токсинів. «У нашого докторанта, генетика-педіатра Зоряни Кочерги, яка вивчає цей напрям, вийшло, що у діток із затримкою внутрішньоутробного розвитку порушення можуть бути зумовлені генами детоксикації. Є тенденція до того, що в них може бути неактивна форма цих генів. Тобто на розвиток дитини впливають токсини…» – розповідає науковий керівник. Але робота ще не закінчена. Ще треба провести серію досліджень із акушерами-гінекологами, і тільки тоді можна буде говорити про факти і зв’язки. 

Знати, щоби передбачити

Генетичний прогноз роблять за допомогою аналізу родоводу. Клініко-генеалогічний метод полягає в тому, розтлумачує доктор наук, що за допомогою формул розраховуються ризики отримати в спадок хвороби, які часто чи періодично трапляються в родині. Мова не тільки про вади розвитку, а й про артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, хронічні обструктивні бронхіти, алергійні реакції, захворювання шлунково-кишкового тракту та шкіри, як-от атопічні дерматити. «Дуже важливо розрахувати наперед і вказати на ризик – тоді його можна мінімізувати чи й взагалі уникнути», – зауважує Лариса Ковальчук.

Таким чином франківські генетики визначають ризик передачі тромбофлебіту, атеросклерозу, холециститу, виразкової хвороби шлунку, гепатитів невірусного походження, серцево-судинної недостатності, захворювання нирок, зокрема гломерулонефриту, порушень у перебігу вагітності.

Щоправда, є небезпека неповної картини, відзначає професор, оскільки люди не дуже добре знають свої родоводи. Тому метод зазвичай доповнюють цитологічним – вивченням хромосом. «Я завжди закликаю студентів: розпитуйте якнайбільше ваших дідусів і бабусь про родичів, яких вони пам’ятають, про їхній стан здоров’я і порушення, і все записуйте. Це дуже придасться вашим дітям», – наголошує науковець.

Важливо знати свою генеалогію і для того, щоби звести до мінімуму ризик нервових та психічних розладів. Адже ці порушення можуть передаватися і не проявлятися. «Нині ми знаємо, що шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний синдром можуть передаватися не тільки за участю одного домінантного гена, коли хвороба є у кожного в роду. Але й за участю кількох рецесивних генів – можна бути носієм, але не захворіти. Чи проявиться ген, залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. За сприятливого харчування, без надмірного емоційного та інтелектуального навантаження, можна жити з цим геном і не мати розладів. Але щоби забезпечити відповідні умови, треба знати про ризик. Про таку річ мають знати батьки дітей, а також у родині.

Спеціалізовані лабораторні дослідження, що їх уже 15 років провадить кафедра, – вивчення «спадкового апарату» хромосом. Ще 10 років тому франківські вчені встановили, що бронхіальна астма розвивається у людей із пошкодженою п’ятою хромосомою. Пізніше завдяки генетичним дослідженням з’ясували, що в цій хромосомі закладені гени, які відповідають за алергійні реакції.

Дослідивши функції спадкового апарату, можна визначити стадії хвороби – доведено, що це речі взаємопов’язані. Українські клініцисти вже почали робити такі дослідження в ході лікування пацієнтів, каже завідувач кафедрою. На початку хвороби, під час лікування і після курсу перевіряють функціональну активність клітин. «Мазочок з рота або мазок крові під час загального аналізу зробили, зафарбували за певною методикою, подивилися і кажемо: щось у вас в цілому знижена активність клітин. Треба її чимось оживити», – спрощує Лариса Ковальчук. Дослідження ядер клітин у поєднанні з дослідженням хромосом дає цілісну картину патології. «Коли я бачу порушення в хромосомах і ядрах клітин, то можу зробити висновок, що в людини постраждав не тільки спадковий апарат, але й функція клітини. Відповідна корекція – це вже справа лікаря. Ми ж можемо рекомендувати вітаміни, продукти, трави, чаї», – каже генетик. 

Просто допомогти собі

«У світі активно розвивається предуктивна медицина – попереджувальна стосовно хвороб і розладів. У ній визнана важливість харчування, – відзначає професор Ковальчук. – Є сполуки, які містять атерозин, що сприяє розвитку кори головного мозку. Чи містять багато амінокислот. Така їжа для дітей із ризиком розвитку спадкових психічних розладів може пом’якшити ситуацію чи й допоможе уникнути хвороби».

Збалансоване харчування, яке містить достатню кількість білків, жирів і вуглеводів, потрібне кожній дитині. Не можна, на думку генетиків, замінити тваринні білки рослинними в організмі, який росте. Не можна переводити дитину на вегетаріанство чи на сироїдіння. Важливо уникати в дитячому харчуванні смаженої їжі – через велику кількість канцерогенів, які утворюються в процесі переробки рослинної олії. Краще брати невелику кількість сала – воно топиться при нижчій температурі.

Крім того, слід вживати продукти, які містять антимутагенні речовини. «Кожна людина піддається впливу токсичних факторів – хімічних, екологічних тощо. Для того, щоби наша спадкова одиничка ДНК могла самовідновлюватися (а якби вона себе не відновлювала, то людина загинула би від мутацій впродовж кількох годин), їй треба допомагати. Тобто активувати ферменти, надіслати речовини, з яких вона будується», – розтлумачує генетик. Є спеціальний перелік продуктів – реєстр ВООЗ ЮНІСЕФ, які рекомендовані для підтримки цього механізму та знешкоджують вплив токсинів. Серед рослин це зелений перець, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна, виноград зелений. А також насіння рослин – будь-яких, воно має високу зародкову здатність і стимулює поділ клітин. Із лікарських трав це м’ята, звіробій, меліса. Важлива достатня кількість аскорбінової кислоти, тому рекомендують лимони й апельсини. На першому місці у цьому переліку – ананас і авокадо, щоправда, поки до нас їх довезуть, то начинять такою кількістю мутагенів, що немає сенсу вживати. Натомість варто брати «свої» продукти – яблука, моркву, смородину.

Цікаво, що українські генетики внесли в перелік цих антимутагенних продуктів мед гречаний однорічний – його треба зберігати в темному посуді чи загорнутим у темний папір. Та всі медопродукти – від прополісу до перги. «Щоби внести продукти в перелік тих, що відновлюють спадковий апарат, треба серйозно підтвердити їхні властивості дослідженнями – на рослинах, на тваринах і на клітинах людини», – акцентує Лариса Ковальчук.

За її словами, дуже корисні, хоч і не внесені у суперсписок, рослинні олії, зокрема кукурудзяна і лляна. Кісточки винограду, з яких роблять лікарські препарати. Часник, горіхи – вони сприяють розвитку кори головного мозку, оскільки містять незамінні амінокислоти і відновлюють спадковий апарат. «Часто нагадую студентам і колегам, що варто їсти, наголошую на харчуванні, бо хочу, аби люди знали: не так вже й коштовно самим себе підтримати, покращити властивості свого організму, допомогти йому пережити складні умови», – підсумовує Лариса Ковальчук.

Наталія КУШНІРЕНКО