Вже місяць колекція «ЗимНа» франківської модельєрки Любці Чернікової демонструється в Чикаго, США. Виставка-продаж, як і презентація українських дизайнерів одягу “Ukrainian Fashion Night”, серед яких були франківчанки Любця Чернікова та Вікторія Хоменець, сталася з легкої руки тамтешньої агенції “UA Modna”. Місяць у Чикаго, зізналася “ГК” Любця Чернікова, змінив її. Цими днями дизайнерка повертається до Франківська. 

В Ukrainian Village of Chicago відгуло справжнє свято української моди, відгукнувся про показ колекцій одягу дизайнерів «нового покоління фешн-індустрії України» журнал «VS Chicago». Презентацію в Українському культурному центрі організувала агенція UA Modna, українці в Америці Світлана та Віталік Іванишини. Попри «модний» проект, вони мають основну роботу, розповідає Любця Чернікова. Світлана – редактор в газеті, Віталік – директор IT-компанії. Це не завадило молодим людям заопікуватися франківчанкою і фактично подарувати Любці Америку. UA Modna – то інтернет-платформа, метою якої є зібрати та згуртувати талановитих креативних українських людей. Світлана та Віталік мене власне запросили, і в них я зараз якраз живу, – конкретизує Любця. – Вони організували виставку-продаж у Чикаго, а ще подорож по Чикаго, завдяки їм я маю тепер тут друзів та нові мрії. Вони стосуються також і США. Сподіваюся, що ми поможемо один одному…»

«Хедлайнерами свята моди стали гості з західноукраїнського міста Івано-Франківська – молоді, але вже відомі модельєрки Любця Чернікова і Вікторія Хоменець», – представив наших землячок американський журнал. Колекцію Любці Чернікової «ЗимНа», яку мав втіху бачити Франківськ, тамтешні критики назвали «модерн-етнікою» і дали їй високу оцінку. «Соковита колористика вишивки, цікаві рішення крою та орнаментування викликали величезний захват у публіки, – розповідає «VS Chicago». – Показ був поділений на три виходи – сукні, пальта й керсетки. Останній привернув величезну увагу реверсністю керсеток, декорованих хутром і хустками. Любця використовує виключно натуральні матеріали, ткацтво, машинну та ручну вишивку. Візерунки добираються відповідно до концепції колекції після попереднього вивчення культурно-історичних матеріалів».

Діаспорі, яка власне і була запрошена на показ, останнє особливо зайшло. Як і шоу, що супроводжувало дефіле – спеціально для цього вечора музичний супровід уклав відомий в Чикаго діджей Tima Fei. До кожного виходу він написав треки. «І якщо глядачки не відривали погляду від кожного нового наряду на подіумі, то представники сильної статі дуже часто підтримували «скручування» (spin) цікавих рефренів», – відзначив оглядач журналу.

«Tima Fei, Тимофєй – з Тернополя, дуже відомий у Чиказі діджей, приємний молодий чоловік, дуже простий та адекватний, мені з ним зразу було легко спілкуватися, так, ніби ми зналися з пісочниці. Amazing, карочє. Тімі з дому я привезла у подарунок краватку з гуцульською вишивкою – най пам’ятає рідну неньку, – розказує Любця. – Тіма мене приємно здивував одразу. За все своє творче життє я багатьох людей просила зробити мені трек на вихід моделей. А от Тіма – телепат, він вгадав всі мої побажання, навіть без пояснень. Дуже сподобалась музика, яку він мені зробив, буду пробувати з ним надалі працювати». Любця пообіцяла всім цікавим ввімкнути цю музику, коли вже буде вдома.

За її словами, не менш цікаво було спостерігати український за стилем одяг на моделях азіатського типу та на «чорненьких». Ще один новий досвід з показу – Любця спробувала втілити свою мрію заграти на презентації на цимбалах. Хотіла створити особливу атмосферу. Перед тим зустрічалася в Чикаго з музикантом, румуном за походженням Nicolae Feraru. Професійний цимбаліст Ніколай пішов їй назустріч, хоч і не дуже тямив, чого хочуть від нього. «Я там троха забула з переляку, шо я маю грати», – сміється Любця.

В будь-якому разі дебют удався. Тепер – уроки. «Американці балувані, їх важко здивувати. В Америці вже всі все бачили, і тому треба дуже тримати рівень, шоби бути тут популярним, – ділиться спостереженнями і відчуттями Любця. – Я зрозуміла, що показувати свій одяг треба не тільки діаспорі, а й американцям. За час перебування в Штатах багато разів чула схвальні відгуки на рахунок свого одягу, особливо на концерті нашого гурту «Даха Браха», бо там зібралася якраз відповідна публіка. Також ті, хто купив одяг, кажуть, що постійно отримують компліменти від друзів та незнайомих людей. Майже щоразу, коли приходжу в залу, чую, що я have amazing coat, і так досить часто. Те, що американці «засмакують» мою творчість в майбутньому, для мене вже очевидно».

Випадково чи ні – а Любця Чернікова вважає, що невипадково, – сталася помилка з квитком на літак. Рейс, на який узяли квиток, вилітав в Україну на цілий місяць пізніше. Так Любця отримала місяць американських канікул. «Що я тіки не роблю, – розповідає вона про те, що надихає. – Ходжу в спортзал, де є все, що може бути для тіла – тренажери, сауна, джакузі, басейн, масаж, скелелазна стіна. Вчу англійську. Ходжу в кіно. Шию – знайшли мені тут машинку. Тусуюся з українцями, американцями та взагалі зі всіма. Жила кілька днів в центрі Дантауна – спостерігала дихання Чикаго з 20 поверху, ніч та світанок. Ходжу в музеї дивитися оригінали картин художників, яких учили в універі. Ходила кілька разів в клуби на вечірки, раз попала на класну балканську музику – танцювала на сцені та відбивала ритм пісні в чийсь із музикантів барабан. Їздила у Віскансін на лижі та купалася там в мінус 30 по Цельсію. Вивчаю карту, багато ходжу пішки. Знайшла тут багато друзів та дуже полюбила багато кого, зараз он сидимо в студії відомого чиказького фотографа та й фотографуєм мої речі з точки зору стилю Америки – робим лук, карочє. Також ходжу по магазинах та поновлюю собі гардероб, а заочно вивчаю американський ринок. Відчуваю місто дуже сильно, дуже відчуваю людей – вони захоплюються мною, а я – ними, принесла частку себе цій країні, в мене змістився центр світу. Я тут зараз відпочиваю і це вперше мене так довго нічого не турбує, дуже незвичне відчуття. Здається, я зможу багато чого зробити тепер – відчуваю силу…» Попри шквал емоцій, Любця зосереджено зізнається, що все це її міняє, що вона бачить зараз напрям, а все пережите додає швидкості. Але, щоби застановитися, їй треба повернутися. «Дуже хочу розвивати те, що розвивала. В Штатах у мене були переломні моменти, була думка покинути все і змінити напрямок діяльності кардинально. Але я бачу, що потрібно те, що я роблю. А ще я дуже хочу створити щось прекрасне в цьому світі», – підсумувала Любця Чернікова.

Наталія КУШНІРЕНКО