Затягнути пояси: Україну накриває фінансова криза

Рік 2010-ий. Франківська стометрівка. Світає. З протилежних кінців вулиці бруківку підмітають два молодики. Зустрічаються на межі своїх ділянок: «О, знайоме обличчя… Ти в якому банку працював?»
Такий невеселий анекдот автору цих рядків розповів молодий директор Івано-Франківської обласної філії «УкрЕксімБанку» Юрій Друк. Щойно десять днів тому «пересічні українці» ледь не обвалили вітчизняну банківську систему, знявши з рахунків 4,2 млрд. грн., а 25 топових українських фінустанов вишикувалися в чергу за допомогою НБУ. «Депозитну» істерію національний регулятор жорстко приборкав, але забороною достроково забирати вклади глобальну кризу не зупиниш. Усе, кажуть банкіри, тільки починається…
Ну, який, здавалося б, зв’язок між падінням індексів на Токійській чи Нью-Йоркській фондових біржах і холодними сьогодні помешканнями іванофранківців? Виявляється, зв’язок існує. Опалювальний сезон цьогоріч затримався не тільки через звичну нетямущість місцевої влади, а й через неможливість отримати понад 10-мільйонну позику на погашення боргів «Теплокомуненерго» за спожитий газ. Помацайте батареї – це температура нинішньої світової економіки.

Дефіцит грошей

Причина глобальної фінансової кризи – перекредитованість, одностайно запевняють аналітики. У світі боргів стало набагато більше, ніж реального майна. І корпораціям, і звичайним домогосподарствам вже несила обслуговувати свої боргові зобов’язання. Боржники не розраховуються з позичальниками, останні не здатні кредитувати промисловість, виробництва падають, зростає безробіття, що додатково зменшує платоспроможність боржників, які ще глибше опускають на дно банки, які тягнуть за собою виробництва, які… Так здувається велетенська бульбашка світової економіки. І здуватиметься вона, пояснює Юрій Друк, поки ВВП у світі не впаде на 20-25%, а в США навіть на 30% і більше.
Україну, в якій 40% банківського сектора належить іноземцям, компанії якої набрали валютних кредитів на 35% від ВВП, криза не омине. Вітчизняні фінустанови залежні від зовнішніх позик, а зичити більше ні в кого. Час думати, як повертати борги. А тут ще «малі українці» в паніці побігли до банкоматів… Тому кредитів у цій країні в найближчі 2-3 роки майже не буде, каже Юрій Друк. А якщо й будуть, то настільки дорогі й виснажливі, що краще від них триматися подалі. Іпотека вже практично недосяжна, відповідно будівельники й девелопери дихають на ладан. Обсяг кредитів на автомобілі зменшився, за різними оцінками, в 5-10 разів лише за вересень-жовтень.
Окрім дефіциту ресурсів, по вітчизняній економіці боляче вдарить падіння світового попиту на український експорт, передовсім продукцію металургії й нафтохімії. А це – такі потрібні сьогодні валютні надходження, платежі до бюджету й пенсійного фонду, і врешті – зарплата тисяч, десятків тисяч працівників. Аналітики Федерації роботодавців України прогнозують появу півмільйонної армії безробітних вже з початку 2009 року. І процес уже пішов.

Під скорочення

Підприємства змушені економити серед іншого й на зарплатних фондах. Першими без роботи опинилися працівники інвестиційних компаній, переглядають штатний розклад банки, девелопери й будівельники. На черзі – торгові мережі. Під скорочення потрапляють менеджери середньої ланки, рекламісти, секретарі, консультанти, піарщики, словом, ті, кого іронічно називають «офісним планктоном».
Від столичних компаній не надто відстають і в регіонах. Директор івано-франківської кадрової агенції «Робота для всіх» Ірина Лозинська відзначає різке збільшення пошукачів роботи. Заявки в агенцію масово понесли кредитні інспектори, які ще в жовтні минулого року були в дефіциті. «Рік тому ми працевлаштовували за місяць півсотні фахівців з видачі кредитів, сьогодні їх вже до нас приходить значно більше, а банки не пропонують вакансій», – розповідає пані Ірина. Помітно впав попит і на будівельні професії. За оцінкою Ірини Лозинської, кількість пошукачів зросла на 70% буквально за останні тижні порівняно з аналогічним періодом 2007 року.
Звільнення загрожують навіть держслужбовцям. На засіданні РНБО цього понеділка Віктор Ющенко запропонував скоротити держапарат на 20%.

Дефолту не буде

Втім, не все так погано в Україні, заспокоюють банкіри й фінаналітики. Ми легше переживемо скруту, ніж наші сусіди – Польща, Угорщина, Прибалтійські країни й Росія, які значно глибше інтегровані в світову економіку. Дефолту, катастрофічного знецінення гривні,  не буде, пояснює Юрій Друк, хоча б тому, що валютні закордонні кредити  простіше віддавати при дорогій гривні. Вистоїть і банківська система, яка все-таки не критично залежна від іноземних позик. А проблему зайнятості цілком спроможна вирішити влада. Була б політична воля.
«Однозначно до продпайків і талонів цього разу не дійде, але всім треба зрозуміти, що ми будемо жити найближчі півтора року в умовах інфляції, яка точно не буде нижчою 10%, але й 100% не буде», – прогнозує Юрій Друк. Валютні коливання неминучі, зазначає банкір, але шкоду від них можна зменшити, якщо розкласти яйця в різні кошики – половину заощаджень тримати в валюті (євро чи доларах), а половину в гривні. В жодному разі не слід влазити в кредити: у найближчі два роки навряд чи варто планувати автокредит чи позику на побутову техніку. Доходи населення рости не будуть, соціальні виплати зведуть до мінімуму, тож найближчі півтора року доведеться пережити, затягнувши паски.
«Криза змусить бізнес стати ефективнішим, – каже банкір, – криза – це боляче, але це й дорога до нових можливостей».

Андрій СОВА