Сьогодні влада на Прикарпатті належить не голові ОДА, не радам різних рівнів – влада належить люстраторам. Нехай, звісно, не вся повнота влади, але на призначення нових керівників різних рівнів так звана Координаційна рада, до якої увійшли представники франківського Майдану, впливає помітно – без жодних на те законних повноважень. Її прихильності вже другий тиждень завзято домагаються претенденти на керівні крісла. При цьому не обходиться без закулісних домовленостей, кумівства-побратимства, партійних квот тощо. На жаль, чітких критеріїв до кандидатів «народні люстратори сформувати не спромоглися. І далеко не кожен, хто зараз роздає посади, відзначився на Майдані чи й сам пройшов би люстрацію…

 

Хто ділить крісла?

Після призначення голів облдержадміністрацій прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк дав їм два тижні на формування команд – подання кандидатур на заступників, начальників департаментів, голів РДА тощо, тобто на відновлення системи управління в цілому.

Очоливши ІФОДА, Андрій Троценко пообіцяв, що всі призначення буде узгоджувати з громадськістю. Однак вже через два дні прикарпатці збагнули, що основні посади між собою ділять вчорашні партійні опозиціонери.

На віче 5 березня новопризначений голова облдержадміністрації озвучив, що першим його заступником стане депутат обласної ради від ВО «Свобода» Володимир Семко. Одним із заступників Троценко запропонував призначити екс-заступника міського голови Івано-Франківська Любомира Слободяна від ВО «Батьківщина», а кандидатуру третього заступника губернатор залишив на розсуд громадськості. Вочевидь, під «узгодженням з громадськістю» слід було розуміти, що Майдан затверджує кандидатури, які узгодили між собою партійні боси «Свободи» і «Батьківщини».

Такі розклади обурили інших учасників місцевого Євромайдану – Правий сектор, Самооборону, Молодіжний штаб. Тож відразу після віче губернатора разом з народними депутатами, які висловили йому підтримку, попросили обговорити кадрові зміни з громадськістю у залі засідань ОДА.

Керівник обласного штабу національного спротиву Василь Попович запропонував всі кандидатури узгоджувати з Координаційною радою, до якої увійшли представники Правого сектору, Народної самооборони, Штабу національного спротиву, Молодіжного штабу спротиву, Ради Майдану тощо.

Присутні також прийняли за основу критерії очищення влади, які запропонував Молодіжний штаб спротиву.

Зокрема, вирішили, що не повинні претендувати на будь-які посади всі, хто з 2011 до 2013 р. займав посади голів чи державних адміністрацій або їхніх заступників; керував структурними підрозділами ОДА, територіальними відділеннями центральних органів виконавчої влади; очолював суди та підрозділи прокуратури; члени Партії регіонів, Комуністичної партії України, Комуністичної партії Радянського союзу, ВМГО «Молоді регіони» та ВГО «Український вибір». Основними критеріями оновлення влади затвердили професійність, відсутність корупційної історії, прозорість статків, підзвітність та «нові обличчя». Резолюцію вирішили прийняти за основу та доопрацювати.

Як і обіцяв Попович, наступного дня, 6 березня, справді зібралася новостворена Координаційна рада, на яку прийшли всі охочі. Втім, право підпису рішень від імені ради отримали лише по одному представнику від Правого сектору, Самооборони, Штабу національного спротиву, Молодіжного штабу, Ради Майдану. Критерії так званої люстрації так і не погодили. До слова,  деякі люстратори навіть не бували на столичному Майдані.

Засідання розпочалося з «розбору польотів». Зокрема, депутат обласної ради Ярослав Ткачівський звинуватив голову ОДА Андрія Троценка в тому, що він «підставив «Свободу», озвучивши кандидатуру Семка на віче. «Стежте за своїми висловленнями. Не будьте, як російські окупанти в Криму», – закликав його Ткачівський.

Троценко пояснив, що озвучив прізвище за погодженням з Семком. «Я питав Володимира Семка, чи можна розкривати карти. Він дав ствердну відповідь. Другий заступник – Любомир Слободян. Я наполягаю, щоби ця людина по моїй квоті, яка близька до вашого середовища, була призначена. Ви йому довіряєте – я йому довіряю», – зазначив Троценко.

Голова ОДА також закликав Координаційну раду поквапитися з пропозиціями. «Ми повинні розуміти, що формуємо суто технічно тимчасову команду керівників. Це тримісячна команда, яка, швидше за все, не зможе проявити себе в якийсь особливий спосіб, – зазначив Троценко. – Не треба виставляти вимог і до голів райдержадміністрацій – це люди, які прийдуть на три місяці. Якщо ми місяць будемо формувати РДА, ми нашу область втопимо. Я нічого не зможу зробити: ви прийдете і спитаєте, де стипендії, де соціальний захист. Райони не управляються, в області повний безлад, силовиків нема, прокурора нема, заступників нема. Ну як в такій ситуації працювати?»

Так Троценко дав представникам громадськості час до 18 години 12 березня, аби подати погоджені кандидатури. А до кінця тижня голова ОДА ознайомиться з ними і запропонує на узгодження в Київ.

Кастинг пройшли

Першим з потенційних кандидатів співбесіду в Координаційній раді пройшов Володимир Семко, який претендує на посаду першого заступника губернатора. Розповів, що народився 1958 року в селищі Перегінську Рожнятівського району. Після школи закінчив Дрогобицький нафтовий технікум, потім – Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю “інженера-геолог”. Довго працював за спеціальністю. З 2007 року – директор пастового табору-музею «Сокіл». З 1994 до 2010 року – депутат Рожнятівської районної ради. За цей час тричі її очолював. З 2010 року – депутат обласної ради від партії «Свобода». Після того, як Семко розповів про участь у Майдані та нажите майно, Координаційна рада вирішила: кандидатура прийнятна.

На посаду заступника з гуманітарних питань керівник Штабу національного спротиву Василь Повович від імені Майдану запропонував аж три кандидатури: ведучого щоденних віче у Франківську Ростислава Микитюка, начальника відділу внутрішньої політики МВК Івано-Франківська Ігоря Кінаша та депутата облради від «Свободи» Сергія Адамовича. Цим кандидатам жартома запропонували домовитися між собою в окремому кабінеті, доки «не піде білий дим». До кінця дня з’ясувалося, що крісло заступника голови ОДА з гуманітарних питань отримає Адамович. За кілька днів Ростислава Микитюка «громадськість» рекомендувала на посаду начальника обласного управління молоді і спорту, а Кінашу запропонували очолити апарат ОДА. Штаб нацспротиву також запропонував кандидатуру Ігоря Дебенка (донедавна помічника нардепа Олександра Сича) на посаду начальника департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, а Ростислава Стаська висунув на заступника керівника апарату ОДА.

Попри те, що в кожному районі були свої Майдани, Координаційна рада області вирішила люструвати і голів районних адміністрацій.

Найменш конфліктною стала кандидатура на посаду голови Богородчанської РДА. На це крісло затвердили депутата обласної ради від ВО «Батьківщина», приватного підприємця Ярославу Гоголь. Члени «Батьківщини» також пройшли співбесіди на посади Галицької та Городенківської райдержадміністрацій.

Тисменицьку райдержадміністрацію запропонували очолити депутату обласної ради Миколі Зелінському, який став депутатом від «Батьківщини», але під час парламентських виборів у 2010 році написав заяву про вихід з партії.

Надвірнянську РДА Координаційна рада рекомендувала очолити голові місцевого осередку партії «Свобода» Ярославу Іваночку.

Кандидата на посаду Калуської РДА довелося вибирати між членом районної організації НРУ Дмитром Жекалом та помічником-консультантом народного депутата від ВО «Батьківщина» Ольги Сікори Миколою Жовніром. На підтримку останнього приїхало сім сільських голів з Калущини, які назвали Жекала самозванцем. Сам Жекало на співбесіду не з’явився. Микола Жовнір свого часу очолював Калуський міськрайвідділ УМВС.

За квотою Майдану співбесіду пройшли безпартійні кандидати Василь Рибчак на Рожнятівщині та Ярослав Скуматчук на Верховинщині. До слова, другим кандидатом, який бажав очолити Верховинську райдержадміністрацію, був депутат обласної ради Іван Шкіндюк, який лише нещодавно вийшов з Партії регіонів.

Також співбесіди пройшли кандидати на посаду Долинської РДА – Руслан Франків та Коломийської – Михайло Бойко. 

Уступили «силовикам»

Громадськість не залишилася осторонь і призначень керівників місцевих управлінь прокуратури, СБУ і УМВС. Одноголосно вирішили, що місцевий Майдан проти призначень на ці посади «чужих», тобто мешканців інших областей.

Координаційна рада одноголосно виступила проти призначення керівником УМВС в області Володимира Сміха. Основним аргументом стала його причетність до нинішнього керівництва УМВС – він є заступником начальника обласної міліції.

Координатор Правого сектору в області Василь Абрамів запропонував на головного міліціонера області адвоката Володимира Бандуру, який раніше працював слідчим Управління боротьби з організованою злочинністю. Втім, відставні міліціонери висунули свої кандидатури.

Також громадськість відхилила кандидатуру Сергія Цідила на посаду очільника управління СБУ в області. Натомість на це крісло рекомендувала полковника запасу Романа Бубну. Прокурором області Координаційна рада запропонувала призначити Володимира Торованина.

Доки представники прикарпатського Майдану роздавали посади «своїм», з генпрокуратури прийшло повідомлення про призначення прокурором області адвоката зі Львова Ігоря Настасяка.

Перед призначенням представники Самооборони привели і його на співбесіду. Той пояснив, що народився в Болехові, до 2009 року працював в органах прокуратури, а відтак став адвокатом. Василь Попович, який досі був проти «чужих», раптом змінив свою думку і запропонував підтримати подання генеральної прокуратури, яку очолює однопартієць Поповича Олег Махніцький. Мовляв, чекати нового призначення доведеться довго – приблизно місяць. Попередньо затверджений Володимир Торованин погодився стати першим заступником обласного прокурора.

Не прислухалися до думки люстраторів і в міліції й СБУ.

Та в кожному разі – попри курйози, проколи, сварки й наступання на традиційні українські граблі – громадськість принаймні спробувала взяти участь у формуванні нової влади. Наскільки це вдалося, дуже швидко доведеться перевірити на власній шкірі.

Марія ГАВРИЛЮК