Щоб рухатись далі, країні треба прийняти правду – правду про те, що ефективна міжнародна політика завжди цинічна, жорстока та довгострокова.  Оскільки Росія ядерна та диктаторська держава, то ці принципи помножимо на два. Для керівників наддержав убиті військовослужбовці та мирні жителі – лише чергова статистика у доповідній записці.

Проте в зовнішньої політики Росії є унікальна гіперболізована особливість, на яку тією чи іншою мірою страждають й інші наддержави, – це чітка прив’язка до внутрішньої політики. Володимир Путін часто вирішує внутрішні проблеми через зовнішню політику. Цю ситуацію гарно проаналізував російський журналіст та політичний оглядач Костянтин фон Еггерт на відкритій лекції в УКУ. Якщо уважно переглянути дії та інформаційні повідомлення щодо Криму, то це все – для «внутрішнього» російського споживача, точно не для нас чи цивілізованого світу.

Зокрема, після анексії Криму підтримка дій Володимира Путіна зросла до 67,8% за даними дослідження ВЦИОМ, що Адміністрація в Білокам’яній легко конвертує в електоральний рейтинг президента Росії.

Дії північного сусіда нарешті остаточно зірвали маску «брата» і показали справжнє обличчя «Гітлера ХХІ століття». Правда звільняє – мусимо об’єднуватись перед ворогом, з яким залишились віч-на-віч. Не зважаючи на всі емоції, які у міжнародній політиці є зайвими та шкідливими, аншлюс Криму може стати шансом для об’єднання всіх українців навколо ідеї  побудови сильної та комфортної для громадян держави. Володимир Путін дає нам відчути цінність суверенітету, а кримчани скоро зрозуміють вартість справжньої залежності від “старшого брата”.

Якщо хочемо перемогти у війні, треба змінити підхід до ситуації в Криму. Аналізувати кримську окупації як шанс та стимул, а не лише як катастрофу та помилку влади.

Тепер Міністерство закордонних справ отримало зручний статус «геополітичної жертви», що при вправному налагодженні переговорного процесу дозволить отримати серйозні фінансові вливання та дешеве переозброєння для української армії. Як компенсацію за невиконання Будапештського меморандуму та порушення збоку РФ міжнародного права маємо тепер моральну та політичну індульгенцію на будь-які дії щодо північного сусіда, не зважаючи на геополітичні «правила гри». При ефективній стратегічній комунікації отримуватимемо автоматичну підтримку цивілізованої міжнародної спільноти в протидії агресору.

У влади просто не залишилось іншого виходу, як проводити реформи, які поставили нам на порядок денний Федеральні збори РФ своїм рішення про можливість застосування військ на нашій території. Це – реформа місцевого самоврядування та армії. Задоволені повноваженнями місцеві еліти та боєздатна армія – це вакцина від сепаратизму та військової агресії збоку Кремля на решту території країни. Без швидких реформ владу замінять політичні фігури, що зможуть задовільнити потребу громадян у організації захисту та безпеки. Нещодавно ми з вами такий досвід мали.

В політиці бездіяльність – це теж дія, тому під час анексії нардепи від КПУ та ПР, особливо мажоритарники із Кримського півострова де-факто сприяли окупації її російськими солдатами. Отже, політичні та моральні мотиви забороняти функціонування цих партій в Україні та позбавити мандатів їхніх представників вже є. А ще хороша новина для частини політичних партій – потенційна електоральна база виборців для Партії регіонів та українських комуністів скоротилась на 1,5 млн. виборців.

Тепер виборців, які постійно голосували з антиукраїнські та прихильні до нашого спільного ворога сили, суттєво менше.

Крим не є остаточно втрачений для нас, але щоб його повернути, потрібно мислити довгостроковими сценаріями. У РФ півострів ми не відвоюємо, а от надихнути кримчан на повернення до України можемо лише власним прикладом успіху.

Через сильного агресора на кордоні ми мусимо побудувати зручну для життя державу з ефективним управлінським апаратом без корупції. Основний сервіс, який має надавати державна машина, – це безпека для громадян. А без проведення реформ у сфері фінансів, місцевого самоврядування, боротьби з корупцією, дерегуляцією та професіоналізацію державної служби це не можливо.

Росія є ядерною країною, тому прямий військовий конфлікт закінчиться найбільшим катаклізмом за останні декілька століть для всього світу. Тож зараз для нас справжньою зброєю є банки, кредитні рейтинги та біржові індекси. Наша економіка та фінансовий сектор мають бути сильними, щоб протистояти російській економічній агресії, яка буде постійною на відміну від військової. Сприяти поваленню режиму Путіна можна через підтримку справжньої позасистемної опозиції в РФ. Проте найефективнішою зброєю буде сама Україна, яка дасть громадянину – незалежно від його мови чи віри – гідне життя і свободу.

Якщо такої України ми побудувати не зможемо, то з часом без жодного вистрілу опинимось в путінській імперії. Зараз у нас є унікальний шанс не допустити цього.

Тарас Случик, політолог