Два з половиною мільйони гривень – така вартість цьогорічного Конкурсу проектів та програм розвитку Франківська. Майже 70 громадських ініціатив підтримає коштами міська рада. Хто визначає, які проекти отримують «зелене світло», в яких галузях зазвичай практикують такі міні-гранти і на яку суму можна претендувати – з’ясовував наш кореспондент.  

Це могла би бути історія про те, як можна перетворити потреби у можливості. Якщо дитсадку потрібні кошти для впорядкування території, а міське управління ДАІ шукає можливості вчити дітей Правилам дорожнього руху і страшить батьків статистикою аварій на дорогах, у яких діти калічаться і гинуть. Виявляється, якщо скласти ці, на перший погляд, абсолютно недотичні потреби, можна зробити цікавий і показовий проект для дошкільного закладу. Більше того, він може стати загальноміським пілотним. «Школу дорожніх наук» запропонувала замість звичного ігрового майданчика в одному з міських дитсадків батьківська громадська організація. Частину коштів батьки готові зібрати, частину профінансує міська рада – цей проект переміг у «Конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування та  громадянського суспільства». Одна з його ініціаторів, франківчанка Наталія Гасюк наполягає на тому, щоби афішувати проект, коли він буде втілений. Проте вважаємо, що не менш важливо нагадати франківцям про можливість «підняти» кошти на цікаві проекти. «Гроші на добрі ідеї є», – ловимо на слові начальника експертно-аналітичного відділу Івано-Франківської міської ради Христину Федотову.

Минулого тижня у міській раді комісія міського Конкурсу проектів та програм вибирала переможців. Тобто визначала, які саме проекти фінансувати за кошти міського бюджету. «Спрямовані на розв’язання актуальних проблем міського середовища», – перекладає з казенної офіційної мови на загальнозрозумілу концепцію конкурсу Христина Федотова.

Конкурс започаткували три роки тому під гроші з бюджету розвитку. Можливість отримати міні-грант від міськради на втілення своїх ідей франківці оцінили. Якщо минулого року загальний кошторис складав мільйон гривень і на нього претендували трохи більше 30 проектів, то цьогоріч за 2,5 млн. гривень змагалися втричі більше претендентів. «Комісія прийняла рішення рекомендувати міській раді затвердити фінансування 29 проектів органів самоорганізації населення, 16 проектів благодійних організацій при освітніх закладах міста, 16 проектів громадських організацій, чотири проекти засобів масової організації та два проекти громад приміських сіл міської ради», – повідомила пані Христина.

Конкурсна комісія – це 11 чоловік: голови усіх постійних депутатських комісій, секретар міськради, а також представники міськвиконкому, які є розпорядниками коштів: начальники фінуправління, відділу економічного розвитку, департаменту ЖКГ.  Проекти і програми реалізуються на умовах співфінансування. «Від 25% до 85% фінансування від міської ради, – констатує пані Федотова. – Є обмеження на загальний кошторис проектів комунальної сфери: ці 85%, на які можуть претендувати заявники проектів, мають становити максимум 20 тис. гривень».

Серед громадських ініціатив, які зазвичай фінансує міськрада у сфері житлово-комунального господарства, – проекти ОСББ і Будинкових комітетів. Типові – заміна вікон і дверей у під’їздах. «Просять також на ремонт даху, але там дуже великі видатки, тому ці проекти реалізуються за співфінансування з ЄРЦ – там «ходять» значно більші кошти», – пояснює головний аналітик мерії. Також знаходять підтримку проекти зі встановлення дитячих майданчиків у дворах багатоповерхівок, такі подають щороку. «Окремі Будинкові комітети є постійними учасниками конкурсу. Наприклад, дев’ятиповерхівки, де роботи із заміни вікон і дверей виконують частинами – спочатку один під’їзд викінчують, потім наступні. Рік за роком, так і завершують увесь будинок. Досить успішний досвід, який можна рекомендувати для поширення», – каже Христина Федотова. За її словами, міськрада готова сприяти коштами всім громадським ініціативам у ЖКГ міста.

Серед проектів громадських організацій і благодійних фондів підтримують інформаційні та екологічні кампанії, а також фестивалі, які проводять у міському просторі. Як-от «Карпатський протяг» чи «Вгору серця». Також міська рада виділяє гроші на патріотичні заходи Пласту, ветеранів УПА, Союзу Українок. Ексклюзивним вважають минулорічний проект УТОСу. Товариство незрячих подало ініціативу встановити озвучення на світлофорах, частину фінансування мало з інших джерел. На відміну від інтерактивного навчального майданчика в дитсадку, це – сумна історія. Бо звукові пристрої з частини світлофорів демонтували невідомі зловмисники. Наразі в центрі міста працюють тільки три з десяти «звукових» світлофорів. Інші успішні проекти ГО – в парку Міцкевича і на Вічевому майдані встановлено безкоштовний вай-фай; виконано проектно-пошукові роботи з влаштування оглядового майданчика на вежі Ратуші. «Це не ті заходи, що відбулись і забулись. Це інвестиції у перспективні зміни в місті», – озвучує логіку відбору проектів у конкурсі начальник експертного відділу.

Цього року запроваджена нова, на думку конкурсної комісії, дуже перспективна номінація – проекти громадських і благодійних організацій при навчальних закладах. «Це дасть можливість батькам офіційно вкладати кошти у розвиток шкіл, садків, позашкільних закладів. І визначати пріоритети цього розвитку», – коментує пані Федотова. Батьки подавали на заміну вікон, капремонт, влаштування тренажерів у спортивній залі школи, організацію інтерактивного навчання ПДР на майданчику «Школа дорожніх наук».

Проекти від сільських рад акцентують переважно на дозвіллі дітей і молоді та розвитку спорту. Це також спорудження дитячих майданчиків, оснащення тренажерних залів, спортивних комплексів для дітей. В останні роки у підміські села перенесене будівництво багатоповерхових будинків, тож сільські ради зацікавлені у створенні і розвитку інфраструктури для своїх мешканців.

Серед мінусів програми підтримки громадських ініціатив у Франківську – затримка коштів Держказначейством та певна бюрократія, яка супроводжує конкурс. «Справді, маємо проблеми з фінансуванням частини минулорічних проектів, оскільки казначейство не проводило кошти. Місто не може, на жаль, у цьому випадку вирішити проблему. Однак зауважу, що не оплачені на сьогодні проекти, на які пізно подали документи. Хто вклався у термін до червня включно, свої кошти отримав і освоїв», – відкриває «кухню» пані Христина. Експерт визнає, що багатьом складно «опанувати папери» і почати працювати з владою. «Є певна бюрократія, якої не уникнути на таких конкурсах проектів. З іншого боку, це можливість отримати кошти. Тому варто попрацювати. Зважте й на те, що успішно пройдений міський конкурс – це стартовий майданчик, щоби брати участь у обласних, всеукраїнських і навіть міжнародних конкурсах проектів, – акцентує координатор конкурсу пані Федотова. – Маємо електронну і друковану методички, як подавати проекти. Щороку проводимо навчання перед конкурсом по кожній категорії. Ми самі вийшли з громадських організацій і знаємо, наскільки важлива активність, ініціативність і готовність працювати, щоби перетворювати своє місто».

 

Наталія КУШНІРЕНКО