У травні мешканці майже 200 двоповерхових будиночків Івано-Франківська отримали повідомлення від КП “Єдиний розрахунковий центр” про те, що їхні помешкання зняли з балансу комунальної організації та передали людям у самоуправління. “ГК” минулого року у матеріалі “ЄРЦ позбувається найслабших” вже писав про цю проблему на прикладі історії франківчанки Катерини Оленич, яка мешкає на Сабата, 8, але тоді це стосувалося лише одноповерхових будинків. На черзі “найслабші” із двоповерхівок?

Минулого року ЄРЦ передало у самоуправління понад 90 одноповерхових будинків. Цього року “листи щастя” надіслали мешканцям 199 двоповерхівок. Відповідно до “Положення про порядок передачі житлових будинків, що перебувають на балансі комунальних підприємств міста у самоуправління власникам”, на яке посилається ЄРЦ у листі, мешканці самі мають вирішувати, чи хочуть вони взяти будинок у самоуправління, чи залишитися з ЄРЦ. Для чого ж ЄРЦ проявляє ініціативу і позбувається малоквартирних будинків?

Як пояснює в.о. директора ЄРЦ Руслана Василюк, усе це виключно заради зручності мешканців. Цей лист, кажуть у ЄРЦ, – не примус. “Ми даємо людям можливість вибирати, чи вони захочуть залишитися з ЄРЦ, чи ні. Оскільки людям у малоквартирних будинках зручніше між собою домовитися і вирішити будь-які питання, то професійний управитель їм, як правило, не потрібен. Управитель потрібен у багатоквартирних будинках, де людям важко домовитися, бо ті, що живуть згори, не хочуть ремонтувати підвал, а тим, що на перших поверхах, байдуже до ремонту даху”.

Чиновниця каже, що раніше до ЄРЦ зверталося чимало мешканців з малоповерхівок з проханням передати їм будинки у самоуправління, але ця процедура була доволі бюрократичною, треба було зібрати багато документів і набігатися по кабінетах. Те, що пропонує своїм листом ЄРЦ, – певною мірою полегшення для людей. Якщо вони хотіли від’єднатися від ЄРЦ і отримали такого листа, їм не потрібно самим нікуди бігати. Через місяць вони отримають другого листа із повідомленням про передачу будинку у самоуправління і необхідні супровідні документи. Таким чином, ЄРЦ може автоматично передати у самоуправління мешканцям одразу 199 будинків. Але чи потрібно це самим мешканцям?

Для ЄРЦ вигода від такого кроку очевидна. Велика частина малоповерхівок – це старий житловий фонд міста, хоч і не аварійний, бо будинки в аварійному стані передавати у самоуправління не можна, але ветхий. Далеко не всі будинки зі 199 – сучасні особняки. Журналіст “ГК”, який також отримав “листа щастя” від ЄРЦ, до прикладу, мешкає у так званій “сталінці” – облупленій двоповерхівці 50-х років із вже понад півстоліття не ремонтованим дахом та тріщинами на фасаді. Більшість мешканців “сталінки” – пенсіонери, які справно сплачують квартплату і комунпослуги і від’єднуватися від ЄРЦ не хочуть, живучи надією на перспективу капремонту. “Територію ми прибираємо самі, хоч платимо за це. Але нам перевіряють вентканали. Якщо тече труба, ми подзвонимо, і машина приїде, все відремонтують. Якщо ми від’єднаємось від ЄРЦ, то платити кількасот гривень за виклик аварійки ніхто не буде, бо таких грошей у нас немає”, – пояснюють пенсіонери.

Логіка стареньких за таких міркувань є правильною, каже Руслана Василюк. “Пенсіонерам, які не мають заробітків і справно сплачують рахунки, справді зручніше залишатися у нас на балансі. Але якщо мешканці будинку платоспроможні, їм вигідніше від’єднатися і вирішувати всі питання самостійно”, – вважає вона. Однак, сподіватися стареньким на капремонт, схоже, не варто. Руслана Василюк пояснює, що у квартплаті закладено лише оплату за ремонт дрібних поломок, наприклад, до 1 метра труби. Понад метр – це вже капремонт, який з квартплати не оплачується.

Сьогодні капремонти здійснюються за кошт самих мешканців за співфінансування з міського бюджету, якщо сума робіт перевищує 20 тисяч гривень. А далі – математика на межі моралі. “Наприклад, у нас є будинок на дві квартири, де треба відремонтувати дах. Ці мешканці мають право на співфінансування від міста, але це буде вигода лише для двох чи кількох людей. Тому якщо є ще багатоповерхівка, де потрібно відремонтувати дах, то співфінансування буде пріоритетним для того будинку, де більше мешканців”, – каже в.о. директора ЄРЦ. Відтак мешканці малих будинків на капітальні ремонти можуть не дочекатися, бо вони – “не в пріоритеті”.

Фактично, передачею будинків у самоуправління ЄРЦ позбувається зайвої для себе мороки, ставлячи мешканців малоповерхівок з малими доходами у безвихідь: хочете лишатися з ЄРЦ – лишайтеся, але на капремонт не сподівайтесь. Тим, хто спроможний робити десятитисячні ремонти власним коштом, і справді немає потреби перераховувати ці гроші ЄРЦ, який є платником ПДВ – краще напряму розрахуватися готівкою з виконавцем робіт.

Зі 199 будинків наразі лише п’ять висловили бажання залишитися на балансі ЄРЦ. Решті мешканців незабаром надійде другий лист з повідомленням про передачу будинку їм у самоуправління. Усім, хто не хоче самоуправління, варто просто задзвонити в ЄРЦ і повідомити про своє рішення, за умови, що на це є згода 100% мешканців будинку. Також треба написати колективну заяву про бажання залишитися на балансі ЄРЦ.

Руслана Василюк запевняє, що взяти будинок у самоуправління чи повернутися назад на баланс ЄРЦ мешканці зможуть у будь-який момент. Треба тільки написати заяву. Катерина Оленич, за словами представника ЄРЦ, одразу пішла шляхом створювання проблем і почала скаржитися у різні інстанції. Дійшло до суду. Жінка хотіла оскаржити в суді вищезгадане положення, затверджене сесією міськради. І програла. Бо в положенні сказано, що мешканці самі визначають собі управителя. Для цього лише потрібно написати заяву.

Зі слів Руслани Василюк, конфліктна ситуація на Сабата, 8 трапилася лише тому, що з двоквартирного будинку в ЄРЦ надійшла заява лише від Катерини Оленич. Невже жінці, яка оббігала десяток інстанцій і дійшла аж до суду, ніхто не зміг підказати, що потрібно тільки одне – щоб заяву підписала її сусідка? Чи все не так просто, як запевняє ЄРЦ, якщо ви –  мешканець “непріоритетного будинку”?

 

Наталка ГОЛОМІДОВА