18 червня відбулося чергове судове засідання у кримінальному провадженні щодо колишнього депутата міської ради від фракції “Свобода” Володимира Колковського. У справі було допитано вісім свідків.

 

Нагадаємо, що Володимира Колковського звинувачують у використанні службового становища, вимаганні та одержанні хабара у змові з екс-начальником міського департаменту архітектури Олегом Гаркотом. За одержання містобудівних умов та обмежень підприємець Ломей мав заплатити депутату та чиновнику 30 тисяч доларів.

У суд були викликані свідки подій 9 жовтня 2012 р., коли відбувалася передача хабара і резонансне затримання підозрюваного Гаркота. Це – власне сам екс-директор департаменту архітектури Олег Гаркот, місцевий забудовник, депутат міськради Володимир Балагура, колишній технічний директор ПП «Скол» Петро Славинюк, поняті від прокуратури Ярослав Дудчак та Олег Бедзь, водій, який підвозив посланця з хабаром Дмитро Стефурак та депутат міськради Роман Онуфріїв. Був також викликаний головний архітектор Івано-Франківська Володимир Гайдар, який не був безпосереднім очевидцем тих подій.

 

Свідок №1 – головний

Головний фігурант справи Олег Гаркот заявив, що «за станом здоров’я може не все пригадати». З його слів, історія з Ломеєм розпочалась ще в червні. А в той день (09.10.2012 р.) містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки за адресою Мазепи, 144 підприємець Ломей уже отримав через Центр надання адміністративних послуг. Дві години опісля підприємець передзвонив та подякував. “За годинки дві-три до мене з незнайомого номера зателефонував Колковський, сказав, що він за кордоном, і повідомив, що до мене підійде Петро та віддасть “документи”. Як я пригадую, йшлося про питання передачі винагороди”, – розповів Гаркот.

 Він наголосив, що того дня погано себе почував, тим часом посланець телефонував кілька разів поспіль. Вже ввечері, коли їхав додому, пакунок отримав. Сталося це на Привокзальній площі біля магазину “Сонячне коло”. Під’їхали туди автомобілем депутата міської ради Володимира Балагури, який був за кермом, поруч на передньому сидінні – депутат міськради Роман Онуфріїв, а він сидів позаду. За «документами», які мав передати працівник “Сколу” Славинюк, він не вийшов. Їх взяв Балагура і подав пакунок Онуфріїву. “Вони почали наді мною підсміюватися, а я був дуже схвильований, тому гроші Онуфріїв поклав на землю під переднє сидіння”. Далі компанія поїхала в центр, де на вулиці Січових Стрільців їх перехопили правоохоронці. 

На запитання судді, чи були спільні зустрічі Колковського, Ломея та його, Гаркот відповів, що дійсно були, але «на них говорили лише про документацію». На одній із зустрічей Ломей просив про зміну проекту забудови земельної ділянки. Про всі домовленості між Ломеєм та Колковським йому нічого не відомо. Згодом різницю між технічною документацією та документами-винагородою Гаркот довго пояснював судді та прокурору. 

Свідок №2 – любитель чаю

Володимир Балагура запевнив, що про домовленості між Колковським та Ломеєм нічого не знає і про хабар у сумі 30 тисяч доларів також. Сказав, що йому близько 19-ї години зателефонував Онуфріїв та запропонував поїхати, як уже всім відомо, «на чай». Балагура розповів, що вони їхали по вулиці Вовчинецькій, сміялися, музика грала в машині, до машини з його боку підійшов чоловік, передав пакет, який він кинув Онуфріїву, і вони поїхали. Пригадує, були дві пачки, яка валюта – навіть не подивився.

Свідок №3 – професійний

Головний архітектор Івано-Франківська Володимир Гайдар участі у тому «чаюванні» не брав. Феміду запевняв, що пакет містобудівних умов і обмежень на будівництво громадського центру за адресою Мазепи, 144, які видали заявнику Ломею, був без порушень. Адже, згідно з чинною документацією, дана територія може використовуватися з цією метою. Запевнив, що його тодішній керівник Гаркот не давав вказівки прискорити процес підготовки документів, лише запитував, чи вже підготували. І між іншим нагадав, що рішення стосовно надання земельної ділянки в оренду приймає міська рада.

Свідок №4 – посланець

«Зателефонував Олегу, пізніше дізнався, що це Гаркот, домовився про зустріч для того, щоб надати йому кошти. Моїм безпосереднім керівником був Володимир Колковський. І на той момент я вважав, що це кошти за земельну ділянку, що розташована в Микуличині», – свідчив посередник Петро Славинюк. Гроші він отримав у Ломея, а передав тому, хто вийшов з машини «Range Rover». «Тут 15, і тут 15», – це були єдині слова, які я сказав водієві», – розповів він. 

Свідки №5 та №6 – задля цікавості

У першій половині дня Ярослава Дудчака та Олега Бедзя зустрів незнайомий чоловік, представився працівником СБУ та запропонував бути свідками у передачі хабара. У прокуратурі при них кошти помітили спеціальною рідиною, а з номерного знака та серії кожної купюри зробили ксерокопії.

“Ввечері нам подзвонили, аби ми підійшли на вулицю Січових Стрільців, навпроти ресторану «Наталі». Під переднім сидінням чорної машини була надірвана упаковка з  грошима. Згодом хтось спробував їх розсипати”, – розповідали поняті однакову історію. Потім понятих задля їхньої ж безпеки правоохоронці відправили додому – поруч затриманої машини зібрався чималий натовп прихильників “Свободи”.

“На другий день повної суми грошей не було, – засвідчили поняті. – Не вистачало понад п’ять тисяч 300 доларів”.

Свідок №7 – нічого не знаю

Дмитро Стефурак був власником та водієм машини, в якій перевозили отримані від невідомого йому підприємця Ломея кошти та передали їх не менш невідомому чиновнику Гаркоту.

Свідок №8 – останній

Останнім і важливим свідком був Роман Онуфріїв. Він засвідчив, що 30 тисяч доларів Балагура передав йому в руки. На запитання судді, чому не Гаркоту, який у машині сидів на задньому сидінні, відповів: «Ми не їхали за грошима, ми їхали за документами. Коли я побачив, що мені передав Балагура, сказав: “Нічого собі документи!” Взяв їх і поклав на підлогу в машину. Це було абсолютно механічне рішення, яке не мало ніяких умислів. Нам було до тих грошей байдуже».

Далі він розповів про людей у масках… Про деталі того дня Онуфріїв пам’ятав небагато і загалом відповідав односкладно.

Після допиту свідків суд оголосив у справі перерву до 6 серпня.

 

 

Ірина ТИМЧИШИН