«Я не відмовлюсь прожити своє життя від початку до кінця. Я тільки попрошу права, яким користуються автори, виправити у другому виданні помилки першого».
Б. Франклін
В Юридичному інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулась презентація результатів проектного дослідження «Збройні конфлікти сучасності». Актуальність обраної теми випливає не тільки з тих подій, що мали місце в кінці 2013-го – у 2014 р., а й із тих, з якими стикається людство після найбільшої катастрофи ХХ століття – Другої світової війни. Автори збірника визначили основною метою дослідження аналіз міжнародних та неміжнародних збройних конфліктів і основні порушення норм міжнародного права, які мають місце під час конфліктів.
Міжнародне гуманітарне право, або право збройних конфліктів, бере свій початок ще в доісторичні часи існування племінного ладу, коли встановлювались правила розмежування територій та велись локальні бойові дії за ресурси для виживання. Вже тоді починали встановлювати певні правила ведення таких дій, оголошувались заборони. Проте стає очевидним, що свого реального розвитку право збройних конфліктів набуло саме після найбільших катастроф ХХ століття – Першої та Другої світових воєн. Позиція держав щодо неприпустимості повторення наслідків цих міжнародних збройних конфліктів проявилась у створенні найбільшої міжнародної організації – ООН, прийнятті її Статуту та кодифікації всіх правил та методів ведення воєнних дій – чотирьох Женевських конвенцій 1949 року.
На сьогодні з повною впевненістю можна сказати, що проголошені норми мирного співіснування всіх країн та мирного вирішення всіх суперечок не дотримуються. Як наслідок – порушення найголовніших принципів міжнародного права, нестабільна ситуація в міжнародній політиці і, звісно, залучення країн до міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів.
Авторський колектив не ставить перед собою завдання давати аналіз тому чи іншому конфлікту або шукати винні сторони. Автори через спеціальну структуру дослідження доносять аналіз кожного окремого випадку і співвідносять його з основними положеннями міжнародного права, права збройних конфліктів, міжнародного гуманітарного права та захисту прав людини.
Особливістю проектного дослідження «Збройні конфлікти сучасності» з впевненістю можна вважати відходження від загальноприйнятих правил побудови такого роду досліджень. Сама структура збірника дає чітке пояснення, що саме автори бажають донести до читача. Звісно, найактуальнішим на сьогодні є розділ, в якому охарактеризовано ситуацію в Україні та її співвідношення з міжнародним правом, який авторами поміщено на останнє місце. Тим не менше, щоб зрозуміти, чому ООН та Рада безпеки ООН виявляють свою недієздатність в цій ситуації, варто звернутись до ІІІ розділу, який описує загальні положення та ілюструє їх конкретними прикладами. Інші розділи дослідження розкривають загальну картину збройних конфліктів сучасного міжнародного права (починаючи з 1945 року) та на кожному конкретному прикладі пояснюють основні порушення норм міжнародного права в цілому та права збройних конфліктів зокрема.
Унікальністю збірника є додатки, які містять інформацію щодо кількості жертв під час таких конфліктів, а також короткі біографії осіб, визнаних винними в організації та підтримці збройних конфліктів.
Ірина ПТАШНИК,
викладач Юридичного інституту
ПНУ ім. В.Стефаника