Прокуратура Рогатинського району візьметься за розслідування справи стосовно великих насаджень ріпаку, використання ґрунтів та визначить, чи не нанесена шкода родючості верхнього гумусного шару. Крім того, прокуратура має намір з’ясувати наявність договорів оренди, зокрема на ділянки, насаджені цією технічною культурою в кількох селах Рогатинщини.

Що хотів, те посадив

Про безкрайні поля ріпаку прокуратурі повідомили члени обласної «Самооборони». «Про поля, засаджені ріпаком, нам розповіли жителі Букачівець Рогатинського району, – розповідає громадський діяч Роман Мочерняк. – Як наголошували люди, в селищі практично всі орні землі засіяні згаданою технічною культурою. Приїхавши сюди, ми самі у цьому переконалися. Про людське око є декілька ділянок, засіяних пшеницею та гречкою. А далі, куди не глянь – всюди ріпак, який вже достигає, і днями його будуть косити комбайнами».

Він наголошує, що ріпак погано впливає на стан ґрунтів, виснажує їх так, що через кілька років землі стають нефункціональними. Та виявляється, беручи в оренду землю, орендар може садити на ній, що заманеться… Наскільки це правильно? З цим питанням громада звернулася до прокуратури.

Як зауважує голова Букачівецької селищної ради Олег Сенів, основним орендарем землі на підзвітній йому території є підприємець Остап Тиблевич. Він орендує землю загальною площею 988,25 га у трьох довколишніх селах – Букачівцях, Підмихайлівцях та Колоколині. Зокрема, в Букачівцях – приблизно 665 га.

Про те, що на більшості орендованих територій сіють ріпак, селищний голова поінформований. Мовляв, він мав розмову з орендарем, а той відповів, що це його справа. Бо законодавчо не встановлено, що і коли мають вирощувати аграрії.

Сам Остап Тиблевич виправдовується тим, що держава не бере на себе відповідальність за реалізацію вирощених фермерами культур, тож немає гарантії, що вони будуть рентабельними. Каже, на орендованих ґрунтах вирощує не тільки ріпак, а й сою, озиму пшеницю та гречку.

Збитки для свого підприємства

Відповідно до нормативів, встановлених Кабінетом міністрів України від 11 лютого 2010 року №164, у передкарпатському природно-сільськогосподарському регіоні посівна площа ріпаку у співвідношенні до інших культур не повинна перевищувати 5-7% територій сільськогосподарського призначення.

Проте, як розповідає начальник відділу Івано-Франківської філії Інституту охорони ґрунтів України Віктор Булавинець, ця постанова не виконуватиметься, доки не буде введено обов’язковий проект сівозміни. Простіше кажучи, проект сівозміни – це графік чергування культур. Фахівець пояснює: якщо аграрій вирощує декілька культур і все поділено на поля згідно з проектом сівозміни, то площа, відведена на ріпак, не має перевищувати 7%. Інакше аграрій наносить збитки своєму господарству.

Віктор Булавинець наголошує, що нині на ринку рентабельними є лише декілька культур – пшениця, ріпак та соя. Із ріпаку, який вирощують у значних обсягах, роблять рапсову олію. Хоча основне його призначення інше: ріпак переважно реалізують за кордон, де його переробляють на біопальне. Оскільки попит на альтернативні джерела енергії зростає, як і ціни на енергоносії, вирощувати таку культуру стає дедалі вигідніше.

Країни скорочують вирощення

Незважаючи на те, що в Україні є власні можливості для переробки культури, її експортують. Наприклад, ціни на зовнішньому ринку на ріпак становлять приблизно 500 доларів, в межах України – 4600-5000 гривень за тонну. До слова, така ж кількість пшениці коштує наполовину дешевше – 2300-2600 гривень.

Основними постачальниками цієї технічної культури на світовий ринок є Канада, Китай та Індія. Хоча більшість країн скорочують площі для вирощування ріпаку через його вплив на ґрунт. Таким чином, можна зробити висновок, що Україну використовують як сировинний придаток для розвинутих країн світу, які не псують свої землі такими культурами.

Як повідомили в обласній прокуратурі, в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратурою Рогатинського району розпочато перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Рогатинського району. До перевірки залучені спеціалісти Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області та Івано-Франківської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», з якими здійснено виїзд на місце, розпочато збір необхідної для повної перевірки інформації. Станом на сьогодні перевірка триває.

 

 

Ірина ФЕДОЛЯК