Минулого тижня у виставковому залі мистецького комплексу «Бастіон» відбулася художня виставка проекту “Горизонт залишиться чистим” Дмитра Куровського.
Дмитро Куровський народився в 1971 році у Чернігові. Закінчив Харківський інститут мистецтв. Живе та працює в рідному місті. Музикант, художник, лідер музичного мультимедійного проекту «Фоа-Хока».
Інтерес Дмитра Куровського до малювання ще з дитинства був викликаний музикою. Слухаючи у 80-ті роки заборонені західні радіостанції, він познайомився з іншою культурою, захопився рок-музикою. Ці музичні враження він, тоді ще підліток, переносив на папір. Так виникла серія образів – реальних та уявних рок-ідолів…
Це захоплення з роками тільки підсилювалося: концерти гурту «Фоа-Хока» в Україні й за кордоном, знайомства з видатними особистостями – музикантами, художниками, поетами – надихали на створення нових робіт. На сьогодні їх – більше двохсот. Зараз митець працює в таких напрямах і стилях, як psychedelic urban-art, neo pop-art, abstract, shock pop, art-brut, експериментує з новими техніками, що об’єднують арт, музику та абстрактний дизайн. Роботи Дмитра Куровського (графіка, колажі та об’єкти дизайну) є у приватних колекціях України, Німеччини, Іспанії, Росії та США.
В експозиції проекту “Горизонт залишиться чистим” презентовані головним чином роботи останнього десятиліття. Тут можна побачити портрети яскравих діячів музики, субкультури, історії та кіно XX та XХI століття, відчути подих свободи та віяння урбаністичного мистецтва сьогодення. І кожна з цих робіт, виконаних у змішаній техніці, наповнена любов’ю до своїх персонажів, до креативного процесу як такого.
Ця любов простежується і в музичній харизмі Дмитра Куровського – у треках з альбомів «Фоа-Хока», діджей-міксах чи грі на флейті у театральному оркестрі… Любов присутня скрізь і ніколи не вмре! Візуальна лінія проекту “Горизонт залишиться чистим” нерозривно поєднана із музикою.
Відомий київський ді-джей Boochyaman на афта-паті в кафе-клубі «Камін» представив ексклюзивний музичний сет, в якому можна було почути треки з історії українського андеграунду, яскраві хіти світової танцювальної музики різних часів та експериментальні композиції, створені в студії Дмитра Куровського (Midi Free Studio). Все дійство відбулось за відеопідтримки Sampled Pictures (Київ).

– Дмитре, ти однаково потужно проявляєш себе як музикант і як художник. Не знаходиш в цьому роздвоєнні елементів шизофренії?
Я бачу (у підсвідомості та часом у реалі) образами, кольорами, колажами, музрефлексіями або семплами… Це фантастичне відчуття. І це не роздвоєння, а єдиний Елемент – таке собі яйцеголове динамічне створіння. У Харкові мені лікар сказав, що це не шизофренія! Усі корінці та імпульси, видіння та фантазії все одно йдуть від музики. Я й раніше багато візуального поєднував з музикою (співпраця з відеорежисерами Олегом Чорним та Геною Хмаруком), а тепер створюю компактні інсталяції з вмонтованим звуком (музика «Foa Hoka» & «Dubmasta»). Те, що часом не вдається реалізувати на концертах, зазвучало та зрослося з колажами. Маю величезний архів (моя Midi Free Studio) звукових комбінацій та різної експериментальної сировини, тож нарешті втілив свій давній задум – своєрідного космічного радіо у стилі повний freestyle. Звичайно, дай Боже здоров’я друзям, які допомагають технічно та намагаються зрозуміти мої ідеї.
– Твій живопис надзвичайно яскравий і колористичний, водночас ці кольори справляють враження синтетичних. Чим викликаний саме такий вибір?
Загалом, ідея моєї творчості – це таке собі питання «За що ми любимо життя?» Я пропоную відповідь: за всесвітні колоритні емоції та коріння, шум та казкову тишу, абсурд та багатий тембр голосів, радість та ефемерне щастя, космічні ритми та посмішки друзів, розмаїття стилів та дикість гетто, мудрі історії та моторошні крики… Так, динаміка кольорів інколи зашкалює… Швидше, це ефект невимовної радості та печалі… Тобто живе коло радощів і смутку. Вибір синтетичних та екстраотруйних кольорів – це вплив і мікс сучасного темпу життя і дикий експресивний крик серця, яскравий синтез багатьох культурних пластів світу.
– Проект “Горизонт залишиться чистим”, який експонувався у «Бастіоні», є мультимедійним. Це доволі новітній підхід. Наскільки, на твою думку, позитивне майбутнє у таких підходів?
«Горизонт залишиться чистим» – це проект-месидж. Своєрідна варіація та відчуття свободи, яким я завше намагався ділитися з людьми. Це ефект безмежної любові, нехай і миттєвий, часом складний та заплутаний, що летить і пульсує крізь страшні хащі й морок сьогодення, але продовжує нуртувати в мені… І я хочу передавати цю позитивну хвилю людям. Особливо важливим мені видається таке спілкування, єднання та внутрішній стрижень у ці буремні часи. Стосовно підходу і стилістики моєї виставки, то вже багато років комбіную різні напрямки, течії, жанри, стилі, техніки та матеріали… Світ для мене залишається цікавим і надалі!
– Наскільки продуктивно в теперішній час тобі вдається працювати? Багато митців зараз кажуть, що в часи війни натхнення відійшло…
Скажу чесно, за останніх півроку відбулося багато прозрінь, вони нарешті залетіли до моєї голови. Я набагато краще почав ставитися до свого рідного міста та земляків, до людей взагалі. Як це не дивно, але мені вдалося побачити багато такого, чого я не бачив раніше. Мова йде про найпростіші речі та деталі… Почуття самого життя стало гострішим, решту почуттів і переживань важко описати словами. Це, швидше, катарсис. У ці часи саме музика витягувала з різних психічних проваль. Потужна тяга до життя та зовсім інший погляд на свою країну, суспільство виявилися справжнім енергетичним генератором, який надихнув на декілька десятків робіт…
– Давай трішечки про «Фоа-Хоку» поговоримо, культова в 90-х група зараз якось зникла з горизонту, в чому річ?
Позавчора я повернувся з Харкова, де ми разом з мультиінструменталістом Євгеном Ходошем працювали над двома новими треками. Восени 2014-го має з’явитися новий альбом. Останнім часом займаємося виключно студійним процесом. У цій музичній роботі беруть участь близько десятка цікавих досвідчених музикантів. Матеріал нарешті вдається зафіксувати так, як відчуваємо, грубо кажучи, по-дорослому. Така програма на сцені має виконуватися потужним складом музикантів. Наразі шукаємо барабанщика та продовжуємо працювати над оновленням програми… Часи, коли два десятки років грали під бекграунд, минули. Вірю, що і цю проблему вирішимо!
Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ