З березня цього року в Українських Карпатах (на території Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської та Закарпатської областей) впроваджується масштабний проект «Збереження карпатських пралісів». Його реалізовує Українське товариство охорони птахів у партнерстві з Франкфуртським зоологічним товариством (Німеччина) та за фінансової підтримки останнього. До проекту залучено дев’ять національних природних парків Карпатського регіону, серед яких і Карпатський національний природний парк (КНПП).

Чим вище ліс…

Недоторкані Карпати – це не міф, а реальність, стверджують наукові працівники КНПП. Але ця реальність потребує особливої охорони та створення науково обґрунтованих підходів до її збереження. Оскільки недоторканих місць залишилося небагато, їхня цінність є унікальною для збереження природи. Насамперед, йдеться про праліси та старовікові ліси.

Старовікові ліси, на відміну від пралісів, не є повністю недоторканими, але вони збереглися завдяки збалансованому господарюванню людини. Натомість, карпатські праліси досі залишилися не зачепленими людською діяльністю, головним чином через важкодоступність до місць їхнього зростання. В Українських Карпатах поширені різні праліси: смерекові, ялицеві, соснові, букові. Вони ростуть у значному висотному діапазоні – від 300 до 1550 метрів над рівнем моря.

Одним із таких недоторканих лісів є смерековий праліс на території Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення. Він росте на висоті понад 1100 метрів, неподалік від навчально-спортивної бази «Заросляк». Вік тамтешніх смерек 200-220 років. «На сьогодні це є стабільна екосистема», – наголошує заступник директора з наукової роботи Карпатського НПП Олександр Киселюк.

 

Євростандарт

Показуючи цей смерековий праліс учасникам прес-туру «Збережемо природу – збережемо Україну!», що проходив минулого четверга, науковець звертає увагу на те, що значний вклад у справу збереження карпатських пралісів робить Франкфуртське зоологічне товариство, тому що Українські Карпати – це «легені Європи».

Науковий відділ КНПП нині займається розробкою наукового обґрунтування розширення природоохоронних територій. Потенційно національні природні парки Карпатського регіону можуть розширити свої території за рахунок ділянок старовікових лісів та пралісів, що належать лісгоспам. На територіях лісгоспів, за словами Олександра Киселюка, нараховується приблизно 1700 ділянок старовікових лісів та пралісів, а це орієнтовно 12-14 тис. гектарів.

Учасники проекту «Збереження карпатських пралісів» сподіваються на підтримку цієї справи з боку Міністерства екології та природних ресурсів, уряду та президента. Україні, яка підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом і в перспективі планує стати членом ЄС, потрібно збільшити площу природо-заповідного фонду. Відповідно до європейських стандартів, вона має складати 15% території, а в Україні на сьогодні вона  складає лише трохи більше 6%.

 

Змінити ставлення

Представник наукового відділу КНПП, завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу, голова екологічної громадської організації «МАМА-86-Яремче» Марта Корчемлюк каже, що унікальні великі ділянки пралісів залишилися лише на території Словаччини, Німеччини та Українських Карпат. Невипадково ж їх внесли до програми підтримки ЮНЕСКО.

За її словами, у пралісах відбувається самовідновлення природи і втручання людини для цього не потрібне. Марта Корчемлюк показує на товстий стовбур смереки, що впала кілька років тому, на якому нині ростуть зо два-три десятки молодих смерічок, і каже, що це найкраща демонстрація того, як природа самовідновлюється.

Крім наукової, учасники проекту також мають вести роз’яснювальну роботу серед місцевих мешканців. “Наше основне завдання – змінити думку місцевого населення, бо дуже часто люди сприймають ліс тільки як ресурс. Для них це деревина, дрова, ягоди, гриби. Ми маємо показати, що такі недоторкані ділянки можуть бути чудесною атракцією для туристів”, – підкреслює Марта Корчемлюк.

До речі, як приклад використання людиною природи без шкоди і значного впливу на природні комплекси, учасникам прес-туру продемонстрували полонининське господарство «Борсучина», розміщене на висоті 1200 метрів над рівнем моря за вісім кілометрів від Ворохти. Представники медіа ознайомилися з тамтешнім побутом, скуштували традиційних гуцульських страв – грибну юшку, кулешу з грибами, будз і бринзу – та відчули колорит гуцульської культури, представлений за допомогою гуцульських інструментів – кози та трембіти.

Відвідини полонини «Борсучина» наочно засвідчили, що природоохоронні території можуть не тільки відігравати важливу роль у збереженні біорізноманіття, але й мати неоціниме соціально-економічне значення для сталого розвитку України.

 

Природне розмаїття

Учасникам прес-туру також були показані інші цікаві природні об’єкти на території Карпатського НПП. Це високогірні альпійські та субальпійські луки в урочищі Цибульник, де в цей час масово цвіте іван-чай, та карпатське верхове болото Рудяк, якому понад дві тисячі років і на одному квадратному метрі якого можна нарахувати понад 200 видів рослинних і тваринних організмів.

Обидві екскурсії провела, цікаво розповідаючи про рослинне розмаїття, завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії КНПП Оксана Тимчук. А найбільше зацікавлення у представників медіа викликала болотна рослина-хижак – росичка, що їсть комах. Вона приваблює комашку липкою солодкою рідиною, а відтак змикає над нею свої війки…

Залишається додати, що унікальні місцини в Українських Карпатах учасники прес-туру побачили за сприяння проекту “Збереження карпатських пралісів”, Всеукраїнської екологічної громадської організації “МАМА-86” та підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України.

 

Тарас ТКАЧУК