Як працював губернатор Прикарпаття протягом першого року перебування на посаді? Яких помилок припустився і яких успіхів досяг? Що змінив у стилі управління регіоном?

 

Рік тому, 23 жовтня, керівник секретаріату президента Віктор Балога представив прикарпатцям нового губернатора Миколу Палійчука. Тоді про Миколу Васильовича знали вкрай мало: 36 років, ворохтянський, одружений, «Наша Україна», Яремче, зв’язки з фінансово-промисловою групою ПриватБанку, дружні стосунки з Віктором Ющенком, імовірно, засновані на любові до Карпат, гірських лиж і «Буковеля». Вступне слово нового керівника області тривало 128 секунд. З особливим притиском обіцялося «карати винних за невдачі».
Протягом року фраза «винні будуть покарані» стала фірмовим фразеологізмом Миколи Палійчука, прикарпатці дізналися, до якої з франківських шкіл пішла його донька і хто в нього куми, а монолог губернатора на звітній прес-конференції в понеділок, 27 жовтня, розтягнувся вже на хвилин сорок.

Офіційний звіт Миколи Васильовича, як і офіційний реліз, розповсюджений прес-службою, нагадували радше підсумки діяльності якої-небудь благодійної фундації. Донори мали б бути вдоволені: кошти освоювалися повністю і вчасно. Багатодітні родини отримали житло, навіть з ваннами, як чомусь повважав за потрібне наголосити Микола Васильович. Встановлено 20 спортивних майданчиків, і лише 3 з них за кошти бюджету (низький уклін бізнесу!). «Губернатор особисто зустрівся з кожним прикарпатцем, який у складі української делегації брав участь в Олімпійських іграх в Пекіні… Керівництво адміністрації активно пропагує спорт і здоровий спосіб життя…» Усе це справді потрібні і добрі вчинки, варті наслідування. Втім, працівники управління внутрішньої політики мали б вивчати роботу свого шефа за аналітикою з районів, а не за ефірами обласного телебачення.
Як би там не було, адміністрація зуміла «пробити» додаткові приміщення для греко-католицької школи, у ФАПах встановлюються євровікна і котли автономного опалення, молодь Прикарпаття безплатно танцює у вишиванках на «Українських дискотеках», а в шкільних класах і вбиральнях тепло… Список «дрібних покращень» можна продовжити. Пригадується, свого часу з Миколи Палійчука підсміювалися, мовляв, це така «туалетна стратегія розвитку регіону». Сьогодні хіхікання майже не чути. От-от заговорять всерйоз про феномен гуцульського кайдзен. Так японці називають стратегію розвитку компаній через дрібні, невитратні, неризикові, але неперервні вдосконалення – управління, контролю, якості роботи й життя. Кайдзен вважають ключем до успіху, скажімо, корпорації «Тойота». Чому б не застосувати цю технологію до Прикарпаття?
Микола Палійчук побоюється інновацій. Здавалося б, це робить його нешкідливим, безпечним – особливо для великого бізнесу, який не любить революційних змін у правилах гри.
Новий губернатор – і це добре помітно на тлі попередника – не пропонує амбітних і масштабних проектів. Якщо команда Романа Ткача була інновативно орієнтована, то Палійчук воліє працювати тихою сапою. Він не впроваджує аукціони на деревину і не розробляє проект генплану Дністровського каньойну. Не намагається врівноважити монополію приватівського «Буковеля» верховинською «Чорногорою». Його проект приватизації аеропорту вигляджає блідою і неточною копією з орігіналу, розробленого юристами Ткача. Палійчук воліє не ламати систему, а підвищувати її стійкість. Тому в нього все гаразд у стосунках з крупним бізнесом.
Проект «Чорногори» похований в кабміні, а його місцевий лобіст, голова Верховинської РДА Ігор Шумега звільнений. Аеропорт так і не наблизився до титулу «Прикарпатської криворіжсталі», зате «Буковель» отримав жадані 106 га за рахунок реактивно – за лічені дні – розширеної на 650 га Поляниці. Навіть найамбітніші наміри команди Миколи Палійчука видаються радше буденним ремонтом, ніж будівництвом нової реальності. Як-от відродження санітарної авіації чи освітлення сіл.
Найбільш вразливим аспектом роботи нового губернатора є кадрова політика. Підбір команди зраджує відсутність єдиного центра прийняття рішень і чутливість до зовнішніх впливів. Це можна вважати гнучкістю, а можна кваліфікувати як несамостійність. В низці рішень відчувається вплив депутатів Дмитра Шлемка і Зіновія Шкутяка. Один із місцевих політиків якось зазначив, що Зіновій Васильович має на Миколу Васильовича «магічний вплив».
Помітна тенденція в кадровій політиці керівника області – прихід у владу людей з бізнесу. При чому з середнього, навіть дрібного, або ж з топів. В одному з коментарів для «ГК» у перші дні роботи Микола Палійчук пообіцяв, що в його команді не буде топ-менеджерів з приватівських структур. Але вже в березні з відвертими порушеннями на посаду начальника обласного управління земельних ресурсів був призначений Юрій Добровольський, менеджер «Скорзонери». Невдовзі в кріслого начальника обласної земінспекції скандально сів лояльний Віктор Сікорський, а управління екології отримав у не менш сумнівний спосіб близький до «Нафтохіміка» Андрій Троценко. Усі призначення оспорені в судах. Слід згадати також спробу, нехай і невдалу, змістити призначеного без губернаторського погодження керівника ДПА в області Валерія Назарова.
Відтак, якщо за Ткача через принцип партійних квот на керівні посади нерідко приходили некваліфіковані люди, із записами на зразок «кочегар» в трудовій книжці, але з правильним партійним квитком, то сьогодні під РДА можна побачити ефектні FJ-cruizer’и, а в кабінетах – вбраних от-кутюр чиновників з коштовними перснями на пальцях. Втім, такі неминучі хиби методу кадрової селекції, впровадженого губернатором, для якого власний досвід роботи у середньому бізнесі став моделлю управління областю. Управління жорсткого, але, як визнають навіть критики, досить ефективного.
Переламним моментом, найбільшим викликом для нової команди стала липнева повінь. Можливо, вона стримала активність Миколи Палійчука в багатьох напрямках, взяти бодай той же аеропорт, приватизацію якого переносять від сесії до сесії, або ж чергові проекти землеустрою з розширенням карпатських сіл – Гути, Бистриці, Яблуниці, Микуличина. Достойно впоравшись із завданням ліквідації наслідків стихії, нова команда постала перед новим, ще складнішим викликом – економічною кризою, яка вже накриває Прикарпаття. Чи виправдає себе «гуцульський кайдзен» в умовах економічного падіння й соціальної напруги, перевіримо вже у найближчі місяці. На власній шкірі.

Андрій СОВА

Експертиза

На прохання «ГК » роботу голови ОДА Миколи Палійчука оцінили представники бізнесу і політикуму Прикарпаття:

Ігор Олійник, голова Івано-Франківської обласної ради:

Думаю, Микола Палійчук робив усе, аби в області була робота і був спокій. Цей рік і передовсім липнева повінь зробили його кваліфікованим губернатором. Лихо дуже швидко навчило його тому, до чого в нормальних умовах йдуть роками. За п’ятибальною системою я б поставив йому «добре». Вважаю, що в цілому він впорався з викликами. А досвід, який отримав, зможе застосувати в майбутньому, бо на такій посаді треба працювати 4-5 років. Може, тоді буде й «відмінно». Окремо відзначу ефективну роботу з обласною радою. Якщо є здобутки, то вони спільні.

Віктор Анушкевичус, міський голова Івано-Франківська:

Роботу Миколи Палійчука в цілому оцінив би позитивно. Відчувається енергія, бажання до праці. Йому вдалося впоратися з головними труднощами. Передовсім варто відзначити роботу під час стихії і при ліквідації її наслідків. Він виявив себе адекватним до такого виклику. До мінусів відніс би певні кадрові рішення, але в цьому оцінку губернатору міг давати хіба Президент, що призначив його на посаду.
Могла би бути тіснішою співпраця з містом. Вона є, але недостатня. Це наша спільна проблема. Що стосується певного економічного спаду в регіоні, на жаль, не все залежить від губернатора.

Богдан Лесюк, директор Івано-Франківської обласної філії ПриватБанку, депутат обласної ради:

Зважаючи на непросту ситуацію впродовж року, я б оцінив роботу губернатора на «добре». Є певні недоліки, які заважають поставити «відмінно», але що головне, як на мою, банкіра, думку: Микола Палійчук демонструє концептуальний підхід у політиці залучення внутрішніх інвестицій в регіон і намагається створювати оптимальні умови для фінансових потоків.

Андрій Романчук, депутат обласної ради, перший заступник екс-голови ОДА Романа Ткача:

З позитивів згадав би достойну реакцію і роботу під час і після стихії. Такої біди область ще не знала. І я б відкинув критику, яка подекуди лунала в пресі стосовно ліквідації наслідків повені. Вважаю, що з цим завданням команда Палійчука таки впоралася. А невдоволені будуть завжди.
Ще позитив – вирішення проблеми приміщень для греко-католицької школи. Микола Васильович дотиснув цю тему, це його заслуга.
Щодо недоліків: замало публічності і навіть зрозумілості в деяких кроках, зокрема кадрових. Втім, як би не було, адміністрація працює досить дисципліновано.
Не розумію також, чому не робляться якісь концептуальні для регіону речі. Ми свого часу впровадили аукціони деревини, підготували концепцію приватизації аеропорту тощо. Такі речі мають не тільки економічний ефект, вони взагалі міняють ментальність.
Також сьогодні в області загострюються проблеми, які від губернатора не залежать, але за які доведеться все одно відповідати. Спад виробництва – зупинки «Нафтохіміка», «Лукору»… Болюче питання – Калуська ТЕЦ. А попереду – криза. В області вона сягне свого піку десь, на мою думку, в грудні місяці. Чимало людей втратить роботу, повернуться заробітчани… Як людям годувати родини, вчити дітей? Це виклик, на який так одразу відповіді не знайдеш. Але думати про це владі пора вже сьогодні.

Костянтин Бородайко, директор ТОВ «Гаразд України», депутат обласної ради:

Про роботу губернатора протягом року можу сказати тільки позитивне. По-перше, він прагматик. При цьому почалася програма підтримки в області багатодітних сімей.
Крім того, є порядок в облраді, більшість рішень приймаються консолідовано. Менше стало популізму.
Мені він до вподоби як людина, а людина він порядна. Я знаю його по роботі ще на посаді мера Яремче і знаю як людину слова. А це на сьогодні вкрай важливо. Що ще? Молодий і енергійний. Можливо, і є якісь помилки, але мені вони не відомі. З ним я пов’язую лише надії на зміни на краще в області.
У нас добра співпраця з губернатором по Асоціації. Ми допомагали адміністрації в ліквідації наслідків стихії. Чимало будкомпаній суттєві кошти виділило.