Півроку минуло з того часу, як на Майдані розстріляли Небесну сотню. А скільки сотень українців загинуло після того? На жаль, це ніяк не впливає на загальну політику держави. Більшість посадовців, які працювали в ті часи, і досі на своїх теплих місцях. А навіть якщо вони й звільнені, то це не завжди означає, що вже не працюють у цій системі. Нерідко виявляється, що вони просто перемістилися з одного крісла в інше. І як не гірко це визнавати, але омріяного простими людьми перезавантаження не відбулося.

 

Пощастило одиницям

Нагадаємо, що одразу після розстрілу Небесної сотні регіонали (і не тільки) почали масово писати заяви на звільнення. Готові були втекти з посад, тільки аби залишитися неушкодженими і не потрапити під «страшну» люстрацію. Але минув тиждень-два, їхні заяви з якихось причин не задовольнили (може, не було кому підписати, а може, не було кого на їхнє місце поставити), і багато хто просто забув про те, що хотів звільнитися, а дехто навіть відкликав свою заяву.

Наразі вже ніхто не згадує про перезавантаження країни. А якщо й згадує, то як щось неможливе. Бо знову не до цього. Дійсно, на Сході – війна. Але хіба покращиться ситуація від того, що у кріслах будуть сидіти колишні регіонали чи “проффесіонали”?

Чи варто згадувати про те, як в Івано-Франківській облдержадміністрації щодня засідала Координаційна рада і слухала претендентів на посаду керівників певних департаментів та структур? Окремі кандидатури погоджувалися, і, виходячи з приміщення ОДА, дехто вже бачив себе керівником того чи іншого департаменту.

Проте більшість із «погоджених» так і залишаються погодженими на словах. Щоправда,  деяким таки пощастило. Ними стали заступники голови ОДА, голови РДА та керівники кількох структурних підрозділів. Решта чиновників так вперто і міцно тримаються за свої крісла, що, попри велике бажання, посунути їх тим, кому вже пообіцяли ці крісла, не вдається.

Наразі в облдержадміністрації поміняли тільки сім керівників із 19-ти. Щасливчиками стали Ігор Дебенко, який замінив на посаді директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сергія Каліфіцького, Віктор Клід, який прийшов на зміну Михайлові Бойку на посаді директора департаменту екології та природних ресурсів, а також Максим Дойчик – зайняв посаду директора департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту замість Сергія Дерев’янка.

Крім цього, голос франківського Майдану Ростислав Микитюк очолив управління молоді і спорту, зайнявши місце Мирослава Карабіна. Департамент міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури очолила Наталія Гасюк, а управління ОДА з питань ресурсного забезпечення – Любомир Гнатів, який замінив Василя Герея.

Більшість із тих, кого замінили, – регіонали. Але не всі. Декому просто не пощастило. Наприклад, Карабіну, який теж брав участь у Євромайдані. Але на його місце захотів сісти Микитюк, і той просто змушений був вступитися. Але якщо говорити про зміну облич, то принцип правильний, головне, щоб був не вибірковий.

 

Силова ротація

Насправді ж бачимо іншу картину. Із 41 обласної установи й організації, які не підпорядковуються ОДА, замінено тільки керівників силового блоку – СБУ, МВС та прокуратури. Решта – залишаються на своїх місцях. Але те, що багатьох поміняли, ще не означає, що вони залишилися у програші. Принаймні не всі.

Колишній керівник обласного УМВС Олег Сало наразі перебуває в розшуку. Йому пощастило менше, ніж його наступнику Василю Фелику. Той, як не дивно, після революції пішов на підвищення – працює у Міністерстві внутрішніх справ.

Колишній голова прикарпатської СБУ Андрій Кміта наразі теж в бігах. Але ця звістка не настільки страшна, як та, що він є ймовірним учасником військових сепаратистських формувань на Сході.

Нагадаємо і про персону Тараса Вігірінського, якого навесні цього року призначили начальником відділу «К» СБУ Івано-Франківської області. Пропрацювати на цій посаді Вігірінський не встиг через нинішнього нардепа Олександра Шевченка. Той написав у Фейсбуці пост, в якому звинуватив новопризначеного у тому, що він особисто керував побиттям активіста Євромайдану Максима Кицюка (факт стався наприкінці листопада 2013 року) в Івано-Франківську. «Він є людиною попереднього начальника СБУ Івано-Франківської області Кміти А.Ф., – заявив тоді Шевченко, – який дав команду спецпідрозділу «А» стріляти в мітингувальників… Вігірінський під час революції виконував злочинні накази Кміти та працював проти народу України. Відправляв “тітушок” на Київ».

Через кілька днів після такої інформації Вігірінського з Івано-Франківська забрали. Але це зовсім не означає, що він без посади. Його просто перевели до Сум, де він очолив такий самий відділ «К».

Ну, і про прокуратуру. Всім відомо, що прокуратура веде нагляд щодо дотримання законності за всіма: чиновниками, підприємцями, депутатами. А от хто веде нагляд за прокуратурою, ми не знаємо. Відтак припускаємо, що таких нема. А варто, щоби були. Адже саме через вседозволеність в Україні дедалі більше і міцніше розростається прокурорський спрут. Розглянемо кілька прикладів у нашій області.

Візьмемо відважну прокурорську четвірку, яка приїхала в область за президента Януковича і тероризувала тут не одного підприємця та чиновника. Отже, прокурорський очільник Олександр Каліфіцький наразі перебуває в бігах. Йому теж приписують ймовірну участь у протистояннях на Сході не на нашому боці. А от його перший заступник Володимир Гаврюшенко очолив прокуратуру Деснянського району у м. Києві. Нагадаємо, що понад рік тому на Прикарпатті активно розповідали про те, що Гаврюшенка «злапали» під час отримання хабара. Саме тоді і відбулася його ротація…

Колишній заступник обласного прокурора Владислав Грищенко повернувся у Генеральну прокуратуру – туди, звідки і прийшов до нас на Прикарпаття. Разом з ним у Генпрокуратурі працює ще один колишній заступник обласного прокурора – Олег Кіпер.

Мало інформації є про наших колишніх голів ОДА – як про Василя Чуднова, так і про Михайла Вишиванюка. Відомо, що Чуднов пішов у Партію розвитку України, а Вишиванюк – викладає в Івано-Франківському національному технічному університеті  нафти і газу. Більше за них обох пощастило першому заступникові Вишиванюка Василеві Плавюку. Він став начальником служби безпеки в «Укртрансгазі»…

 

Процес заморожений

Як бачимо, омріяного перезавантаження франківці, як, зрештою, і всі українці, чекають уже півроку. Але процес йде дуже повільно. “Питання незавершене”, – переконує «Галицький кореспондент» голова Івано-Франківської ОДА Андрій Троценко.

Першою хвилею змін, за його словами, була заміна голів ОДА та РДА. «Єдина область в Україні, яка одномоментно зуміла зібрати всі кандидатури на голів РДА, одним пакетом подати і затвердити їх, була Івано-Франківська, – каже Троценко. – Жодна інша область в такий спосіб не реалізувала свого плану. І до цих пір більшість областей України не мають всіх призначених голів РДА».

Голова ОДА визнає, що зараз цей процес трошки пригальмувався. Але те, що тоді прикарпатці поспішали з призначеннями голів РДА, на його думку, зараз є позитивом, бо у кожному районі запустився механізм перезавантаження влади.

«Окрім керівників силового блоку – СБУ, УМВС і прокуратури, я не знаю жодного керівника департаменту структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади в області, який би був замінений, – зауважує Андрій Троценко. – Виглядає так, що взагалі заморожений процес».

Продовжуючи, голова ОДА бере в руки реєстр апарату. Департамент економіки очолює Володимир Попович. Це, як каже Троценко, аполітична особа (Попович є депутатом облради – авт.) з величезним державницьким досвідом, і міняти його немає сенсу. Далі – фінансовий департамент, його уже багато років очолює Галина Карп. Її, вважає керівник області, теж треба залишити. «Коли я йшов на посаду голови ОДА, – пояснює Троценко, –  то наполягав на тому, що вона повинна залишитись. Адже вона цементує зусилля керівництва області і дає можливість їхньої технічної реалізації».

Департамент промисловості та інфраструктури очолює Василь Ковальчук, претензій до його роботи теж нема. Як і до роботи керівника юридичного відділу Ярослава Щепанського, керівника управління з питань надзвичайних ситуацій Володимира Стебницького, керівника управління культури Володимира Федорака, керівника служби у справах дітей Івана Ковалика, керівника державного архіву Ігоря Гриника та очільника обласного дозвільного центру Петра Римарука.

Всі вони, на переконання Троценка, аполітичні фахові патріоти, які добре виконують свою роботу.

«Чітко треба розділяти людей, які все своє життя, від студентських років, присвятили роботі в державних органах виконавчої влади і йшли щабель за щаблем, від тих, які приходили зі зміною якихось політичних еліт, – каже Андрій Троценко. – Якщо ці люди аполітичні, не шкодили, то практика всієї Європи, всього світу – залишитися на посаді. Один раз, коли ми мали можливість переформатувати владу, – це Помаранчева революція. Тоді всі фахівці пішли, посади зайняли молоді люди, які півтора-два роки вчилися. Мені здається, що такої помилки ми не маємо зараз повторити».

Губернатор вважає, що також варто залишити на посадах і такі суперечливі постаті, як Роман Мельник (очільник департаменту охорони здоров’я) та Василь Брус (очільник департаменту агропромислового розвитку), оскільки обоє мають громадську підтримку і є професіоналами…

За інформацією «Галицького кореспондента», у керівника ОДА є питання до роботи директора департаменту соціальної політики Ярослава Лагана. Андрій Троценко її не спростовує. Зізнається, що вивчають його роботу. Щоправда, останніх кілька місяців Лаган перебуває на лікарняному.

«Ніколи не старався приймати швидкі рішення на догоду будь-кому, – підсумовує Андрій Троценко. – Завжди хочу зважено підійти, бо розумію, що це людські долі. Там, де були регіонали, люди, які руйнували нашу державу, питань не було. А там, де до людей висувалися якісь суб’єктивні претензії, – треба було вивчати».

Хтозна, може, наш президент думає так само і про перезавантаження країни варто забути?

 

Тетяна СОБОЛИК