Микола Семенович Волосянко із села Новосілка Тлумацького району, пасічник із 40-річним стажем, цього року зібрав удвоє більше соняшникового меду, ніж торік. А коштує він дешевше, ніж мед із різнотрав’я, майовий чи липовий, – усього 55 гривень. Також на своїй пасіці чоловік самотужки зробив вуликолежанки, на яких оздоровлюється сам із дружиною, та ще й приїжджим допомагає. Про корисні властивості соняшникового меду та лікування ним пасічник може розповідати годинами.

 

На обійсті Волосянків, яке потопає в квітках ехінацеї та кущах смородини, тихо. Це, мабуть, тому, що саме село Новосілка (одна вулиця, на якій усього 50 будиночків) розташоване на березі швидкоплинного Дністра з одного боку, а з іншого – захищене високими скалами. Людей тут небагато, половина хат пустує. Зате вулики є в багатьох. «Більшість із нас любить поласувати медом. А чи задумувались ви, які неймовірні зусилля потрібно докласти бджолам, аби виготовити цей надзвичайно корисний продукт? Та й пасічником треба бути неабияким, щоб мати добру віддачу від цих комах-трудівниць», – каже задумливо пан Микола.

Вуликолежанка

 

Про бджіл Микола Семенович знає дуже багато. «Бджола – це Божа комаха. До неї не можна підходити з поганим настроєм або напідпитку. Вона відчуває, коли щось не так, і може ужалити. Хоча я і вбираю капелюх із сіткою на голову, бджоли мене не кусають,– продовжує новосілківський пасічник. – У вуликах  живуть малі, середні і великі бджолині сім’ї, це, відповідно, по 20, 40 і 60 тисяч комах. Матка бджолиної сім’ї розвивається від яйця до дорослої особини протягом 17 днів, робоча бджола – за 21, трутень протягом 24 днів. Бджоли відлітають від вуликів на відстань від двох до чотирьох кілометрів. Чим далі відлітають, тим менше меду приносять, бо він скапує з їхніх лапок, а ще вони живляться ним у польоті». Пан Микола радить, що коли на вас сіла бджола, то потрібно прикрити лице руками, але не відганяти її, бо вжалить.

Марія Федорівна, дружина пасічника із Новосілки, підтримує нашу розмову. «Батько мого чоловіка також був пасічником, він і передав любов до бджіл синові. Малий Миколка в коробочку збирав бджіл, коли вони пили воду зі ставків. Вже тоді він хотів мати свій вулик, але ще не розумів, як формуються бджолині сім’ї. Мій чоловік дуже щедрий, бо подарував не одній родині у селі бджолиний рій. Багатьох односельчан навчив доглядати за бджолами. Майже всі, хто в селі має вулики, – це учні мого чоловіка із бджолярської справи. Тим жінкам з села, в яких померли чоловіки, він допомагає збирати мед», – доповнює жінка.

Заходимо в сад, де лежить свіжоскошена трава. Оглядаю з цікавістю вуликолежанку, або оздоровницю. Це невелика дерев’яна хатина, яка стоїть на чотирьох вуликах. «Я зробив  її зі старих дощок, які були на господарстві. З одного боку вікно, з протилежного двері, – пояснює пасічник. – Розмір хатки на два лежаки приблизно три на два метри. На вулики я ставлю каркаси від матраців, їх застеляю тонкою тканиною. Стіни і стелю зашив прозорим тюлем.

Лікувальний ефект полягає в тому, що бджоли мають сильне біополе. Коли людина лягає на поверхню вулика, від сильної мікровібрації, яку видають маленькі трудівниці, і монотонного гулу вона засинає, – пояснює пасічник. – Після годинного сну з’являється відчуття, що ти спав кілька годин, зникає втома, напруження, заспокоюються нерви. Сон на вуликах лікує від безсоння, головного болю, добре впливає на серцево-судинну систему. Для повного одужання потрібно 15 сеансів по півтори години кожен».

 Пасічник біля вуликів

 

Щодня пан Микола та його дружина Марія після важкого робочого дня йдуть на годину відпочити в оздоровницю. Бджоли є їхніми лікарями. До них приїздять діти та онуки з Івано-Франківська, їхні друзі та знайомі. І всі, хто бажає, можуть поспати на вуликах. Марія Федорівна розповідає, що коли йде відпочивати на лежанку після важкої праці, то ледве ногами перебирає. А коли пробудиться зі сну, у неї з’являється таке відчуття, що  ніби на крилах літає. Раніше жінку дуже боліла печінка, а зараз болю зовсім не відчуває.

«Тож які хвороби лікує соняшниковий мед?» – питаю у Миколи Семеновича. «Цей мед корисний для людей, в яких є проблеми з серцем. У ньому є багато глюкози, а вона необхідна для безперебійної роботи серцевого м’яза. Його можна прикладати як компрес з правого боку, в кого є хвороби печінки, гепатит або цероз. Хто цей мед систематично вживає, не матиме шлаків в організмі, зможе вилікувати остеохондроз та невралгію», – розповідає пасічник. І дає ще кілька порад.

 

Варикозне розширення вен вилікує суміш меду з часником (вживати по 1 столовій ложці за 1 годину до їжі тричі на день протягом 1-2 місяців (250 г часнику натерти, залити 350 г рідкого меду, перемішати і настоювати тиждень).

У кого підвищений тиск, потрібно вживати сік червоних столових буряків, моркви, редьки з медом, змішуючи їх в однакових кількостях, пити по столовій ложці тричі на день перед їжею протягом 2-3 місяців.

Щоб позбутися задишки (ішемічна хвороба серця – авт.), треба впродовж двох місяців вживати по 100 г меду на день. У дітей, які постійно вживають мед по одній чайній ложці рано і ввечері, підвищується гемоглобін. Якщо вагітні жінки вживатимуть мед до чаю, то у них зменшиться токсикоз.

Тим, у кого безсоння, потрібно вживати медову воду на ніч (1-2 столових ложки меду на стакан води). Від кашлю допомагає суміш соку чорної редьки з медом (у свіжій редьці зробити заглиблення, заповнити його медом, через 2-3 години суміш готова). 

У кого хвора печінка, слід вживати мед вранці і ввечері по 1 чайній ложці з натуральним яблучним соком. Від сильних опіків допоможе суміш із дрібно натертої свіжої картоплі з медом (1 чайна ложка меду на 0,5 стакана картопляної кашки).

 

Юлія БОЄЧКО