Керівництво, колеги та рідні зі сльозами радості вітали прибулих із зони АТО. Ще місяць тому, згідно Наказу МВС України, вони поїхали у Донецьку та Луганську області, щоб виконати свій службовий обов’язок як працівників ДАІ, так і патріотів України.

 

Ділилися враженнями, емоціями, багато не говорили, не пояснювали, адже ситуація і так усім відома з джерел засобів масової інформації. Напружені ночі, неспокійні дні. «Спали під відкритим небом, про жодні нормальні побутові умови перших два тижні не йшлося. Далі було легше, принаймні якесь напівзруйноване приміщення, усе ж дах над головою», -розповідають інспектори.

Неодноразово потрапляли у перестрілку, але все минулося щасливо. Головне – всі живі й здорові повернулися додому. Щоправда, в очах є смуток і біль недоказаного, бо, як кажуть хлопці, про війну не розкажеш – її треба пережити у своєму серці, свідомості, почуттях. «Коли на місці величезного будинку-лікарні залишився пустир після вибуху, навіть цеглини жодної – то як це можна переповісти тим, хто не бачив на власні очі? Страшно, нестерпно страшно», – розповідає командир прибулого загону Віталій Пасяка.

Але не зважаючи на ризик ціною в життя, усі, хто приїхав і хто усвідомлює, що неминуче має поїхати туди, якщо не цього, то наступного набору, – готові стати на захист Вітчизни.

22.09.2014