Днями

ПИВО

Вчора у другій половині дня брів містом, клацаючи фотоапаратом наліво й направо і сьорбаючи пиво прямо з пляшки. Раптом за спиною чую строгий оклик: «Розпивання спиртних напоїв у громадському місці?» Обертаюся – два постових міліціонери при формі і погонах… «Ні, хлопці. Пляшка з-під пива, але в ній вода». – «Не може бути!» – «Візьміть, спробуйте!» – простягаю пляшку одному. Він пробує, витріщає очі і кричить мені: «Та це ж пиво!» – «Не може бути. Нехай ваш напарник спробує». Другий прикладається до пляшки, робить кілька ковтків, каже: «Сто відсотків – пиво!» У відповідь на це я показую їм знятий на фотоапарат відеоролик, як вони вдвох глушать пиво на центральній вулиці міста.

 

Якось

ГРИБИ

Сусід розповів.

Теща якось перейнялась передачею про лікувальні властивості мухоморів. Після спеки пішли дощі. Тут вона і пристала до мене: поїдь та й поїдь в ліс. Я поїхав. Іду по лісі, нишпорю очима. В лісі грибів майже немає. Однак мухомори і сироїжки трапляються. Але сироїжки я ніколи не беру. Уже виходжу до траси, а тут якийсь чоловік до мене підходить. «Ти, – каже, – дивлюся, справжній грибник. Я за тобою спостерігав: йдеш-йдеш – сядеш, йдеш-йдеш – сядеш. Головне, бачу, що правильно збираєш – не рвеш, а викручуєш. А я порожній вийшов. Ану покажи свій улов». Мені що? Показав. Чоловік очі витріщив, а потім так шанобливо: «Розумію. Для тещі старався».

Колись

АЕРОДРОМ

 

Історія ця трапилася з одним капітаном Б. Специфіка його служби змушувала періодично міняти, здавати, отримувати табельну зброю на збройових складах, які розміщені у далекому кінці величезного військового аеродрому. І ось якось раз цей капітан Б. іде на склади. Оскільки пішки топати було далеченько, він випрошує у чергового прапорщика велосипед. Шлях пролягає через злітно-посадкову смугу, а треба зауважити, що винищувачі-бомбардувальники СУ-21, які базувалися на цьому аеродромі, мали практично безшумну посадку. І ось, перетинаючи велосипедом злітно-посадкову смугу, наш капітан зовсім випадково помічає за сто метрів від себе, як заходить на посадку літак. Слід також відзначити, що винищувачі-бомбардувальники, на відміну від автомобілів, не забезпечені сигналом, і пілот вже давно, використовуючи всілякі словесні засоби, веде діалог з командним пунктом. Капітан щосили тисне на педалі, штанина потрапляє у велосипедний ланцюг, і він падає. На колінах, волочачи за собою велосипед, він намагається дістатися до краю злітно-посадкової смуги, це йому майже вдається, і в цей момент, незрозуміло яким чином, вивалюється з кобури пістолет, чіпляється курком за якийсь гачок велосипеда і вистрілює. Куля потрапляє в колесо літака. СУ-21, торкнувшись смуги, починає “брикатися”. Молодий недосвідчений пілот в паніці вирішує катапультуватися, натискає на кнопку, але катапульта не спрацьовує. Літак зносить зі смуги на газон, але якимись неймовірними зусиллями льотчику вдається впоратися з керуванням. Він вискакує з зупиненого літака і збирається підбігти до капітана, який причаївся на краю злітно-посадкової смуги. В цей момент спрацьовує катапульта. Сидіння пілота відлітає на півкілометра, потрапляє у двір приватного будинку і вбиває корову. Завдяки тому, що в наших доблесних Збройних силах не дуже полюбляють афішувати такі історії, наш герой відбувся лише синцем під оком, десятьма добами арешту, грошима за корову і мокрими штанами.